К.е.н., доц. Демчук Н.І.

Дніпропетровський державний аграрний університет

СУЧАСНІ ЗАСАДИ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

 

В сучасних умовах потрібні дієві економічні механізми, які б сприяли вітчизняному виробникові у нарощуванні обсягів виробництва наукомісткої конкурентоспроможної продукції, необхідно сприяти усуненню непродуктивних витрат. Необхідно сказати, що енергетична складова економічної кризи в Україні є однією з найбільш вагомих. В ній наочно виявляється обтяжуюча залежність національної економіки від зовнішніх джерел енергопостачання. Більшість існуючого енергообладнання є енерговитратним, значна частина технологій вже давно застаріла. Необхідно зменшити залежність вітчизняної енергетики від імпорту газу з допомогою комплексу мір по енергозбереженням.

Судячи по світовій практиці і з урахуванням стану економіки нашої країни, в ній може бути зекономлене не менше 65% енергетичних ресурсів. Причому, 80% цієї економіки можна досягнути в промисловості. Відсутність можливості швидко вводити нові технології, оновлювати, модернізувати виробництво, ставить підприємства у скрутне положення в умовах міжнародної конкуренції на ринку розвинутих країн. Звідси іде тенденція зовнішньоекономічної політики орієнтуватися на країни СНД.

Але на сьогодні Росія і інші країни СНД не володіють значним платоспроможним попитом по причині тих же кризових явищ, що присутні в економіці України. Крім Того, українському товару припадає конкурувати з аналогічними товарами інших країн на тих же ринках СНД і з високоякісними товарами високорозвинених країн.

На наш погляд, сьогодні сировинне спрямування експорту України вимагається не обмежувати, а заохочувати. Внаслідок зростання зовнішнього попиту на продукти сировинних галузей, виникне внутрішній попит в національному господарстві на продукцію супутніх, галузей ,що підтримують, в тому числі, машинобудування в усіх його видах. Зростання внутрішнього попиту призведе до розвитку і економічному зростанню в цьому кластері галузей. Економічне зростання в кластері галузей, що складають сировинний потенціал експорту України, в сукупності з іншими макроекономічними тенденціями, такими, як розвиток інституту інвестицій, зв`язаним з розвитком фондового ринку, процесом нагромадження заощаджень, інститутом фінансових посередників і так далі, даси поштовх економічному зростанню України, а цей процес, в свою чергу, визначить її місце в світогосподарських зв'язках.

Доцільне бачиться політика України, направлена на країни НІК – нові індустріальні країни Аргентину, Бразилію, Сінгапур, Гонконг, Китай, Австралію, Мексику і т. д., а саме на країни, що мають подібну галузеву структуру і подібну забезпеченість факторами виробництва, але, внаслідок економічного зростання, володіють платоспроможним попитом, в відзнаку від країн СНД.

Орієнтування внутрішньої економічної політики на створення умов для іноземних інвесторів з метою притягнення іноземного капіталу в формі інвестицій, що може стати основою для модернізації і реконструкції національного виробництва, є не зовсім вірною. А ідея заміщення необхідного Україні для реконструкції економіки національного капіталу на іноземний капітал і що Україна повинна прагнути до забезпеченості зовнішніми позиками є помилковою.

Необхідно створити умови для виникнення національного капіталу. Не можна забувати, що сильна залежність будь-якій країни від іноземного капіталу робить її економіку уразливою. Кінцево, на сьогодняшній день Україні необхідні іноземні інвестиції, але не в одних них “врятування”. Необхідно також створювати умови для розвитку вільного підприємництва і створення національного капіталу.

Самим ефективним засобом розвитку такого фактору виробництва як національні підприємницькі можливості, є фіскальна політика.

Політика зменшення податкових ставок у зваженому співвідношенні з іншими діями повинна призвести до зростання доходів населення, і до наступного нагромадження заощаджень.

Не можна забувати, що основою процесів заощадження, нагромадження, інвестицій, що формують бази відтворюваного механізму національного господарства, є наявність потужної сфери сімейних господарств (або малих господарських одиниць) на які припадає до 60% зайнятості працездатного населення такої країни, як США.

Але політика зростання доходів населення і відповідних нагромаджень не дасть потрібного економічного ефекту без розвиненого ринку цінних паперів, відображаючого потреби національного господарства в капіталі. Також нагромадження ніколи не стануть інвестиціями без потужного і розвиненого інституту фінансових посередників, здійснюючих перехід національного багатства з форми нагромадження в форму інвестицій. Але в основі цього потужного відтворюваного механізму лежить такий фактор, як підприємницька спроможність нації, бажання і прагнення людей робити своє життя краще.

Формування національних підприємницьких спроможностей, лежить в основі структурної перебудови суспільних відношень. І наскільки успішно воно буде вирішене, настільки успішним стане національне господарство України. Іноземний капітал може бути “поштовхом” розвитку економіки в цілому і підняттям експортного потенціалу країни в частковості. Таким чином, сукупна збалансована внутрішня і зовнішня економічна політика, що призведе до створення таких факторів виробництва, як національні підприємницькі спроможності і національний капітал, в поєднанні з розвитком елементів механізму відтворення в національному господарстві створить саме ті внутрішні умови (середовище), пойменовані національними конкурентними перевагами, що ляжуть в основу формування місця і ролі національного господарства України в системі світогосподарських зв'язків.