Зосимова Жанна Сергіївна

аспірант

Харківського національного економічного університету

Процес кризи на вітчизняних підприємствах машинобудування

Одним з найважливіших принципів підприємства є самоокупність. Його практична реалізація передбачає безмовне послідовність просування до подвійної мети підприємства, яка полягає у задоволенні певної суспільної потреби та отримання прибутку.

Відхилення від цієї загальної мети зумовлює зниження конкурентоспроможності та здатне спричинити банкрутство підприємства. Проте можливою та достатньо розповсюдженою є ситуація, коли фактичне погіршення стану справ на підприємстві залишається непомічиним, аж доки його наслідки не стануть критичними.

Тому, існує важливе завдання виявлення можливого погіршення справ та пошуку резервів зростання ефективності на якомого ранній стадії, що дозволить підприємству належним чином відреагувати на зміни нестабільного зовнішнього середовища.

Управлінським інстументом, який здатен подібним чином забезпечити зворотний зв’язок в управлінні,є діагностика діяльності підприємства. Саме тому значно зростає роль діагностики, адже основна мета якої – виявлення сильних та слабких сторін діяльності досліджуваних у дисертацій роботі підприємств машинобудування Харківського регіону, пошук і залучення у виробництво невикористованих резервів[1,2,3].

В умовах динамічно мінливого зовнішнього середовища метою будь – якого виробництва є одержання максимально можливого прибутку. Ті ж виробничі підприємства, які працюють неефективно, низькорентабельно,тим більш збитково, є нежиттєздатніми. Вони неминуче розоряться й припинуть своє існування. Тому на кожному підприємстві необхідно виявити наявність фактів непридуктивних витрат.

В Україні функціонують сотні тисяч підприємств різних форм власності, які здійснюють свою діяльність відповідно до діючого у країні законодавства. Вони працюють на принципах господарської самостійності, матеріальної зацікавленості в результатах господарсько – фінансової діяльності й матеріальної відповідальності за ці результати. При цьому діяльність підприємств не може здійснюватися безконтрольно, без відповідної діагностики, тому що в роботі підприємств можуть мати місце різні недоліки, помилки, невикористовані резерви, що знижують ефективність виробництва.

Варто зазначити, що в умовах кризової ситуації на підприємствах машинобудівної галузі відбулося загострення кадрової проблеми. Тотальне скорочення (звільнення) персоналу, відсутність антикризової стратегії персоналу негативно вплинуло на діяльність підприємств загалом. Важливим стратегічними індикаторами у цій сфері є продуктивність праці, коефіцієнт відповідності кваліфікації робітників ступеню складності виконуваних ними робіт, плинність персоналу тощо.

В умовах сьогодення майбутнє та успішний сталий розвиток будь-якого підприємства значною мірою залежать від результативності та ефективності його інноваційної діяльності (використання новітніх технологій виробництва, проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, впровадження зовнішніх та власного виробництва промислових розробок й інших науково-технічних досягнень). У зв'язку з цим важлива увага має приділятися плануванню витрат за напрямами інноваційної діяльності підприємства.

Також без істотних змін залишилась система управління підприємствами машинобудування: керівники підприємств почали здійснювати свою діяльність в ринкових умовах, але методи, які вони використовують у процесі управління, залишились без істотних змін. Хоча до апарату управління все більше залучається молодих кадрів, у котрих сформоване європейське мислення, реалізувати його без досвіду роботи майже неможливо.

Тобто, машинобудування, як і вся українська економіка, потребує поєднання управлінського досвіду минулого з найновітнішими надбаннями в сфері менеджменту та науково-дослідних досягнень.

Під впливом змін в економіці, зокрема в машинобудівній галузі, виникла принципово нова ситуація.

Виробництво все більше орієнтується на платоспроможний попит, однак попит попереднього великого замовника – держави – різко скоротився, а суб'єкти господарювання не компенсують цього скорочення, особливо на складну продукцію, оскільки вони надають перевагу дешевшому закордонному обладнанню або ж простішій продукції. Також неможливо імпортувати цю продукцію в інші країни, оскільки більшість закордонних виробників користуються досконалішим обладнанням[4,5].

Проаналізувавши головні проблеми з якими зіштовхуються, зокрема,

машинобудівні підприємства в умовах кризи, виникає необхідність в єдиних методичних і теоретичних підходах до діагностики рівня їх кризового стану.

Список використаної літератури

1. Діагностика стану підприємства: теорія і практика: монографія / За заг. ред. проф. А. Е. Воронкової. – 2-е вид., перероб. і доп. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2008. – 520 с. Укр. мова.

2. Лысенко Н. А., Цветкова С. Н.,Сербиновский Б. Ю.Документирование управленческой деятельности предприятия: Делопроизводство и корреспонденция: Учебн. пособ. для вузов . – М.: мягкая обложка, 2002. – 272 с.

3. Модин А. А., Ефимов В. Н., Коротяев М. Ф., Зингер И. С. Предпроектный аналіз систем управления при создании АСУ. – М.: Статистика, 1976. – 72 с.

4. Мирошник М. В. Нелинейные и оптимальне системы: Учеб. пособ. – СПб.: Питер, 2006. – 272 с.

5. Тарасов Е. К. О рынке – на уровне здравого смысла / / Химия и жизнь. -1989. - № 10.