Здирко Н. Г. Павлюк О. С.

Вінницький національний аграрний університет

Внутрішній аудит: проблеми та перспективи розвитку в Україні.

На даний час в Україні існує проблема вирішення правильної організації внутрішнього аудиту. Потрібно визначити завдання, які будуть спрямованні на укріплення позицій та авторитету внутрішнього аудиту на підприємстві. За допомогою цих завдань підприємство організує правильність виконання працівниками планів, політики, нормативних актів підприємства, а також вчасно виявляти та знижувати ризик непередбачуваних витрат.

Термін «Внутрішній аудит» означає діяльність внутрішньої аудиторської служби підприємства, яку не залежно від назви, можна розглядати як осібний вид аудиторських послуг, що надаються незалежним аудитором підприємству [2].

Поняттю „внутрішній аудит” присвятили свої наукові праці закордонні корифеї аудиту Аренс А., Лоббек Дж., Робертсон Дж., Додж Р. та інші. Значну увагу становленню, правовому забезпеченню та розвитку внутрішнього аудиту присвятили такі російські науковці, як Андрєєв В.Д. , Риполь-Сарагоси Ф.Б., Сонин А.М., Сотникова Л.В., Стрельников М., Богомолов А.М., Голощапов Н.А., Бурцев В.В., Павлов М., Образумов В., Соловьев Г.А.. В Україні проблематикою внутрішнього аудиту почали займатись порівняно пізніше, ніж в США, Європі чи Росії. Значний добуток належить проф. В.С. Рудницькому , О.Ю. Редьку , Пантелєєву В.П., Корінько М.Д., Немченко В.В., Хомутенко В.П., Хомутенко А.В., Гніденко Н.А. [3].

Обсяг і мета внутрішнього аудиту змінюються і залежать від розміру, структури суб'єкта господарювання, вимог його управлінського персоналу. Як правило, внутрішній аудит складається з одного чи кількох наступних елементів:1)огляду систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю. Внутрішній аудит, як правило, передбачає конкретну відповідальність за перевірку цих систем і моніторинг їх функціонування, а також передбачає надання рекомендацій для їх удосконалення;2) перевірки фінансової та господарської інформації;3)перевірки економічності та продуктивності діяльності, у т.ч. не фінансових заходів контролю суб'єкта господарювання;4)перевірки дотримання законів, нормативних актів та інших вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та інших внутрішніх вимог [1].

Внутрішній аудит являє собою вид незалежної діяльності, який проводиться на окремому підприємстві з метою встановлення фактичного стану справ суб’єкта господарювання і пошуку ефективних рішень існуючих проблем [3].

Головна ж мета внутрішнього аудиту – контроль за оптимальним функціонуванням усіх структурних підрозділів установи, за їх адекватною поведінкою в конкретних умовах макросередовища. Отже, внутрішній аудит працює на «внутрішньому полі» підприємства.

Можна виокремити такі принципи та вимоги щодо організації ефективної системи внутрішнього аудиту на підприємстві: 1) надійність (встановлення надійної системи внутрішнього аудиту); 2) динамічність (динамічне приведення контрольної діяльності); 3) адаптивність (підтримка певного балансу внутрішніх можливостей розвитку системи внутрішнього аудиту та зовнішніх); 4) саморегуляція (корегування системи внутрішнього аудиту);5) постійність (постійне та ефективне функціонування системи внутрішнього аудиту);6) безперервність розвитку та удосконалення системи внутрішнього аудиту[2].
Не зважаючи на очевидні переваги впровадження служби внутрішнього аудиту на підприємстві, останні не поспішають створювати такі системи, аргументуючи це, насамперед, нестачею коштів. В усіх галузях економіки та на кожному підприємстві варто запровадити систему внутрішнього аудиту, а асигнування на утримання такої служби доцільно здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи підприємства, зниження собівартості й збільшення прибутків.
Підвищенню ефективності діяльності підприємства може суттєво сприяти інтеграція внутрішнього аудиту з управлінським обліком, які спільно мають утворити систему дієвого корпоративного контролінгу, покликану вишукувати та мобілізувати резерви економії ресурсів, раціоналізацію технологічних процесів, зменшення собівартості та підвищення конкурентоспроможності продукції, товарів, робіт (послуг)[3].
До проблемних аспектів внутрішнього аудиту слід віднести: 1) недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю; 2) неефективність діючої правової бази в питанні внутрішнього аудиту;3) брак достатнього досвіду аудиторської діяльності;4) недостатня кількість кваліфікованих аудиторських кадрів; 5) відсутність типових форм документів;6) відсутність методичних рекомендацій з питань автоматизації внутрішнього аудиту тощо.
Майже повна відсутність методичного забезпечення внутрішнього аудиту призводить до прогалин в його теорії та практиці
Із впровадженням внутрішнього аудиту підприємство має істотні переваги:1) виявлення резервів засобів та джерел підприємства;2) розробка рекомендацій щодо удосконалення системи обліку;3) оцінка використання наявного на підприємстві програмного забезпечення; 4) підвищення інтересу інвесторів до таких підприємств[4].

Список використаних джерел

1. Гуцаленко Л.В., Пришляк Н.В..Аудит в Україні:розвиток, проблеми та шляхи їх вирішення. – 2010. – с. 97 – 101.

2. Даценко Г.В., Уманська М.В.. Проблеми розвитку внутрішнього аудиту в Україні. – 2009.

3. Петренко Н.І., Філозоп О.В. Правова основа організації внутрішнього аудиту в Україні.//Міжнародний збірник наукових праць. - № 1(16).с.219-227

4. Пишна О.Б. Концептуальна модель системи внутрішнього аудиту в управлінні фінансово-господарською діяльністю підприємства. – 2004. – с.101-104.