УДК

ФІНАНСОВА КРИЗА В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ: ПРИЧИНИ ЇЇ ВИНИКНЕННЯ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ

Л. Луц – магістр, Херсонський ДАУ

Постановка проблеми. В процесі функціонування підприємства існує ймовірність виникнення кризових явищ. Враховуючи можливості кожного підприємства, необхідно завчасно намагатися виявляти симптоми кризових явищ та, у разі виникнення таких, уникати, долати та зменшувати гостроту їх впливу, залежно від ситуації на сільськогосподарському підприємстві.

Стан вивчення проблеми. Кризові явища на підприємствах досліджували такі вчені, як І. Ансофф, С.Г. Бєляєв, І.А. Бланк, О.П. Градов, А.Г. Грязнова, А.П. Ковальов, Г. Саймон, Е.А. Уткін, Я.А. Фомін, Д. Форрестер, Д. Шим, Ю.В. Яковець та інші. Проблемам діагностики фінансової кризи на підприємстві присвячено ряд праць як зарубіжних так і вітчизняних вчених-економістів, зокрема Е. Альтмана, Т. Таффлера, І. Романе, У. Бівера, І. Георгіца, Я. Вишнякової, Е. Короткова, Г. Іванова, Л. Лігоненко, В. Василенко та О. Стоянової.

Завдання та методика досліджень. Визначення механізму подолання фінансової кризи в аграрних підприємствах вимагає вирішення наступних завдань:

─ охарактеризувати сутність фінансової кризи та її особливостей для сільськогосподарських підприємств;

─ проаналізувати причини виникнення фінансової кризи та вказати на основні чинники, що приводять підприємство до кризового стану;

─ окреслити шляхи подолання фінансової кризи в аграрних підприємствах.

При проведенні аналізу причин виникнення фінансової кризи та пошуку шляхів виходу з неї використовувалися наступні методи дослідження: монографічний, анкетування, порівняння, узагальнення.

Результати досліджень. Фінансова криза - це фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, що виникають на цьому підприємстві. На практиці з кризою ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або відсутність у цього підприємства потенціалу для успішного функціонування.

Фінансові кризи стають головною причиною банкрутства підприємств, а в сільському господарстві ще й негативно позначаються на соціально-економічному становищі населення.

Сільськогосподарським підприємствам притаманний прояв різних видів фінансових криз, зокрема фінансової стійкості та майнового стану, ліквідності й платоспроможності, ділової активності та рентабельності.

До основних причин, які можуть спричинити фінансову кризу на підприємстві відносять: зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства) [3, с.42]. Головними екзогенними чинниками фінансової кризи на підприємстві можуть бути:

- спад кон'юнктури в економіці в цілому;

- значний рівень інфляції;

- нестабільність господарського та податкового законодавства;

- нестабільність фінансового та валютного ринків;

- посилення конкуренції в галузі та криза окремої галузі;

- посилення монополізму на ринку;

- дискримінація підприємства органами влади та управління;

- політична нестабільність у країні.

Головні ендогенні чинники фінансової кризи:

- брак чітко визначеної стратегії розвитку підприємства;

- дефіцити в організаційній структурі;

- низький рівень менеджменту;

- низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції;

- незадовільне використання виробничих ресурсів;

- непродуктивне утримання зайвих робочих місць [1, с.67].

У цілому всі названі причини кризи досить тісно взаємозв'язані й створюють складний комплекс причинно-наслідкових зв'язків. Звичайно, досліджуючи те чи інше підприємство, той чи інший випадок фінансової кризи, можна виділити певні специфічні причини фінансової неспроможності, але всі вони, як правило, зводяться до вже перелічених нами.

Протягом останнього десятиліття однією з найбільш поширених причин виникнення фінансової кризи і банкрутства сільськогосподарських формувань була відсутність ефективної системи здійснення фінансової безпеки. Зважаючи на фактичну відсутність теоретичних та практичних розробок щодо забезпечення та розвитку фінансової безпеки сільськогосподарських формувань, визначено необхідність розширення й уточнення теоретичної та практичної бази даної тематики. Система показників оцінки фінансової безпеки сільськогосподарських формувань потребує подальшого розвитку з урахуванням умов сьогодення і впливу факторів зовнішніх і внутрішніх ризиків, ефективності використання фінансових ресурсів сільськогосподарських формувань.

Фінансова безпека сільськогосподарських підприємств піддається впливу багатьох різноманітних чинників. Одні з них виникають в середовищі самого підприємства і цілком залежать від його діяльності, натомість інші є результатом зовнішнього середовища і вплив підприємства на них є дуже обмеженим. В умовах кризи зростає несприятливий вплив зовнішніх чинників на фінансове середовище суб'єктів господарювання, що вимагає від підприємств широкої активізації внутрішніх сил для уникнення їх згубного впливу.

Основними методами для подолання фінансової кризи в аграрних підприємствах є:

1. Усунення неплатоспроможності. Як би не оцінювався масштаб кризового стану підприємства, найбільш невідкладним завданням є забезпечення відновлення здатності платежів за своїми поточними зобов'язаннями для того, щоб попередити виникнення процедури банкрутства. Досягається за рахунок скорочення зовнішніх і внутрішніх зобов'язань за рахунок збільшення обсягу грошових ресурсів:

- оптимізація організаційної структури й скорочення постійних витрат;

- скорочення змінних витрат за рахунок автоматизації виробничого процесу й скорочення персоналу основних і допоміжних підрозділів;

- відстрочка й реструктуризація по можливості кредитної заборгованості;

- прискорення оборотності дебіторської заборгованості за рахунок скорочення періоду комерційного кредиту, по сумнівній заборгованості - звернення до суду з метою повернення;

- нормалізація розміру запасів товарно-матеріальних цінностей за рахунок збуту запасів готової продукції, що може користуватися попитом при невеликих додаткових витратах.

2. Відновлення фінансової стабільності. Хоча неплатоспроможність підприємства може бути усунена протягом короткого періоду часу за рахунок здійснення ряду аварійних фінансових заходів, при цьому причини, які генерують неплатоспроможність, можуть залишатися незмінними, якщо не буде відновлена до безпечного рівня фінансова стабільність підприємства.

Для її досягнення необхідно реалізувати такі заходи:

- зростання чистого доходу за рахунок проведення ефективної цінової політики, застосування системи знижок і методів просування продукції на ринок;

- оптимізація податкового пресу на господарський процес у результаті використання легальних схем зниження бази й ставок оподаткування, реалізація зношеного й не використовуваного устаткування, здійснення ефективної емісійної політики при збільшенні власних коштів підприємства, об'єднання капіталу.

3. Проведення реорганізації або реструктуризації підприємства, вдосконалення його організаційної структури та корпоративного управління, формування портфеля технологій виробництва відповідно до умов кризового стану ринку, коригування збутової політики і менеджменту персоналу.

Також, для подолання кризи та її попередження підприємства агропромислового сектору повинні активно застосовувати досягнення науково-технічного прогресу, що сприятиме збільшенню обсягів виробництва, зниженню собівартості продукції та оновленню засобів виробництва. Така система інноваційного управління підприємством повинна бути спрямована на формування ефективної політики нововведень, що дозволяє йому уникати кризових ситуацій та займати лідируючі позиції у своїй галузі.

Висновки та пропозиції. Фінансова криза – це фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, що виникають на цьому підприємстві. Основними методами для подолання фінансової кризи в аграрних підприємствах є: усунення неплатоспроможності, відновлення фінансової стабільності, проведення реорганізації або реструктуризації підприємства.

Подолання кризи та стабілізація ситуації можлива тільки за умови розробки принципів та рекомендацій щодо якісного та прозорого управління підприємствами аграрного сектору України, дотримання яких підвищить їх інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність.

Список використаної літератури:

1. Андрушко О. Капустяк М. Теоретико-методологічний підхід до ідентифікації кризового стану підприємства // Регіональна економіка. 2005. - № 4. – С. 66-72.

2. Білошурський М.В. Деякі особливості діагностики кризового стану підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2005. - № 3. – С. 85 – 89.

3. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. пос. – К.: ЦУЛ, 2003. – 351 с

4. Іванюта С.М. Антикризове управління: Навч. посіб. / С.М. Іванюта. – К.: Центр учбової літератури, 2007.– 288 с.

5.Супіханов Б.К. Про підвищення конкурентоздатності аграрного виробництва в сучасних умовах // Економіка АПК. – 2008. – №5.– С. 3-8.