Кайзер Ю.А., Ульяницька О. В.
наук. керівник к.е.н., доцент Ульяницька О. В.
Донбаський Державний Технічний Університет
КОМП'ЮТЕРНЕ ПІРАТСТВО В УКРАЇНІ
Постановка проблеми. В умовах прагнення України бути
повноправним членом світового співтовариства, основними завданнями сьогодення с
дотримання світових стандартів у сфері охорони об'єктів інтелектуальної
власності та створення такого механізму регулювання відносин у цій сфері, який
за умов відповідності міжнародним вимогам служив би національним інтересам. Програмне
забезпечення, яке в умовах стрімкого технологічного розвитку постійно
удосконалюється відповідно до вимог сучасності, є тим об'єктом інтелектуальної
власності, який зазнає найбільшого впливу від правопорушень, що, в свою чергу,
обумовлені суттєвою різницею між витратами інтелектуальних ресурсів на створення комп'ютерних програм та витратами на їх незаконне
копіювання та розповсюдження [1].
Недотримання прав інтелектуальної власності створює
серйозні перепони для технологічного та економічного розвитку країни та
негативно впливає на її інвестиційну привабливість. Необхідно відмітити, що високий
рівень піратства в Україні, величезні масштаби незаконного використання об'єктів авторських і суміжних прав із неминучістю ведуть до підриву економіки країни, ставлять під загрозу існування національної легальної індустрії в цій сфері [2].
Аналіз останніх досліджень. Дослідження причин незаконного
використання та розповсюдження програмного забезпечення зустрічаються у працях
вітчизняних та зарубіжних авторів: Г.О. Андрощука, Л.М. Борисової, Я.П. Ващука,
В.С. Дмитришина, О.В. Дем’яненка, М.І. Керченського, М.М. Коваленка, Ю.В.
Лотвинової, Б.Д. Романюка, В.С. Цимбалюка, Т. М. Шевелевої
та інших. Проте й
досі відсутні однозначні підходи
до тлумачення категорії
«комп’ютерне
піратство», а також потрібне ретельне вивчення та дослідження
питання
щодо забезпечення надійної охорони комп'ютерних програм в Україні.
Мета. Визначити сутність
поняття «комп’ютерне піратство»,
дослідити причини та наслідки нелегального використання комп'ютерних програм в
Україні та
проаналізувати ефект від зниження рівня комп’ютерного піратства.
Виклад основного матеріалу. Поняття
піратство означає
опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України,
вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів, у тому числі комп’ютерних програм і баз даних (Закон України «Про авторське право і суміжні права»). Серед об’єктів інтелектуальної власності комп’ютерні програми (або,
як їх ще називають — програмне забезпечення або програмні
продукти) вважаються одним з найбільш вразливих з огляду порушення
прав на них.
Зазначимо,
що комп’ютерне піратство являє собою несанкціоноване правовласником копіювання,
використання та розповсюдження
програмного забезпечення, що має різноманітні форми.
Можна виділити п'ять найбільш розповсюджених різновидів комп’ютерного
піратства:
а) виготовлення та розповсюдження контрафактних носiїв
(дискiв) iз копiями програмних продуктiв;
б)
продаж комп’ютерної технiки з програмним забезпеченням, попередньо встановленим
iз порушенням лiцензiйних угод;
в) встановлення
нелiцензiйного програмного забезпечення на замовлення користувача;
г) відтворення
нелiцензiйного програмного забезпечення на персональних
комп’ютерах кiнцевими користувачами, включаючи випадки встановлення бiльшої
кiлькостiкопiй, нiж це передбачено умовами лiцензiйної угоди;
виробникам програмних
продуктів, вони являють собою серйозну проблему для ІТ-індустрії в цілому.
Більш того, комп'ютерне піратство підриває потенціал росту світової економіки,
оскільки він деякою мірою залежить від розвитку галузі програмного
забезпечення. Піратство дорого коштує усьому світовому співтовариству,
у тому числі Росії та Україні. Це й втрачені робочі місця,
й безробітні програмісти, й низькі зарплати, й незібрані податки,
й відсутність інвестицій в інформаційні технології.
Згідно з даними дослідження Асоціації виробників
програмного забезпечення (Business Software Alliance, BSA) в партнерстві з
компанією IDC, Україна третій рік поспіль
демонструє зростання рівня піратського програмного забезпечення, який досяг 86%
(2010 р.), і вивів країну на 7-е місце
в світі (таблиця 1). Тобто,
на 86 з 100 комп'ютерів в Україні використовується неліцензійне
програмне забезпечення. Це катастрофічна цифра для країни, яка у всьому декларує
європейські підходи. За даними BSA, комерційна вартість неліцензійного програмного
забезпечення, встановленого на персональні комп'ютери в нашій країні в 2010р.,
досягла рекордних 571 млн. доларів США[4].
Таблиця 1
Країни з найвищим рівнем
комп'ютерного піратства в світі
Місце |
Країна |
2010 |
2009 |
2008 |
1 |
Грузія |
93% |
95% |
95% |
2 |
Зімбабве |
91% |
92% |
92% |
3 |
Йемен |
90% |
90% |
89% |
|
Бангладеш |
90% |
91% |
92% |
|
Молдавія |
90% |
91% |
90% |
4 |
Арменія |
89% |
90% |
92% |
5 |
Венесуела |
88% |
87% |
86% |
|
Біларусь |
88% |
87% |
не визнач. |
|
Азербайджан |
88% |
88% |
90% |
|
Лівія |
88% |
88% |
87% |
6 |
Індонезія |
87% |
86% |
85% |
7 |
Україна |
86% |
85% |
84% |
|
Шрі Ланка |
86% |
89% |
90% |
8 |
Ірак |
85% |
85% |
85% |
9 |
Пакістан |
84% |
84% |
86% |
10 |
Парагвай |
83% |
85% |
85% |
Комп'ютерне піратство має безліч негативних економічних
наслідків та соціальних
наслідків.
Незаконне використання програмного забезпечення завдає шкоди не лише виробнику
й автору а й економіці країни в цілому.
По-перше, зменшується
кількість робочих місць й іноземних інвестицій, адже інвестори не бажають
розвивати індустрію там, де технології стають легким об'єктом злочинного
привласнення;
по-друге, зазнають збитків
законні дистриб'ютори, продавці, дилери тощо, адже їм важко конкурувати з
"піратами" через низькі ціни, що їх пропонують останні;
по-третє, до держбюджету не
надходять податки, адже піратське забезпечення реалізується здебільшого за
готівку; і по-четверте, розвивається тіньовий сектор економіки.
Все це неминуче призводить до
призупинення національного технічного
розвитку[7].
Висновок. Попри офіційні заборони
та впровадження різноманітних механізмів впливу, нелегальне використання
програмного забезпечення в Україні залишається об'єктивно існуючим явищем, що
потребує значної уваги з боку органів державної влади: по-перше, держава
повинна подавати приклад легального використання ПЗ; по-друге, держава повинна
підсилювати і розширювати кількість контролюючих органів, які борються з
піратством; по-
третє,
необхідна реалізація масштабних освітніх програм, завдяки яким люди
будуть менше купувати піратський софт. Також Україні найближчим часом
необхідно розробити ефективний механізм
реалізації Закону України "Про авторське право і суміжні права" й
передбачити в ньому не тільки засоби громадсько-правового захисту, а й штрафні
санкції та можливості кримінального переслідування правопорушників. За
таких умов легалізація программного забезпечення
в Україні має стати не лише кроком на шляху до світового співтовариства, але й
до побудови цивілізованої системи охорони
даного результату інтелектуальної праці.
ЛІТЕРАТУРА
2. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://human-rights.unian.net /ukr/detail/194073