К. і. н., доцент Андрієнко В.М.

Академія пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ У БУДІВЕЛЬНІЙ СФЕРІ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Система безпеки праці у будь-якій сфері діяльності повинна формуватись на ґрунтовній науковій основі. Лише комплексне вирішення завдань охорони праці, забезпечення безпечних умов трудової діяльності, підтримки належного стану гігієни праці, тобто тих задач, що повинні ставити перед собою вітчизняні суб’єкти господарювання у процесі досягнення високого рівня безпеки своїх працівників, як на теоретичному, так і на прикладному рівні, сприятиме інтенсифікації науково-технічного прогресу в будівництві.

Безпека праці в будівництві – це ціла система взаємопов’язаних законодавчих, соціально-економічних, технічних, гігієнічних і організаційних заходів. Її мета – захистити здоров’я будівельників від нещасних випадків та професійних захворювань, а також забезпечити найбільш сприятливі умови праці для підвищення продуктивності і якості виконуваних робіт.

Будівництво належить до переліку виробничих процесів, які характеризуються підвищеним рівнем небезпеки для безпосередніх учасників трудової діяльності, про що свідчать статистичні дані різних країн світу. На його частку припадає до 35% нещасних випадків у промисловості Росії. При цьому, характерною рисою будівельної сфери у цій державі є те, що велика кількість постраждалих осіб саме у момент травмування не виконували ніякої специфічної або технологічно складної чи небезпечної роботи. Їх частка складає близько 16% від усіх постраждалих на будівництві.

У США в будівній сфері зайнято близько 5-6% усієї робочої сили, а частка виробничого травматизму досягає 15%, що також перевищує аналогічні показники в інших галузях економіки. У Японії на частку будівельного комплексу припадає 10% усіх працевлаштованих осіб, і 42% виробничих травм, що мали летальний результат. У Швеції аналогічні показники перебувають рівні 6% і 13% відповідно.

Таким чином, ситуація, що склалась нині в світі у будівельній сфері, пов’язана, з одного боку, з істотним зниженням ефективності систем безпеки праці, а з іншого – із надлишком робочої сили, що є причиною залучення до процесів будівництва осіб різного рівня кваліфікації, невимогливих до умов праці, схильних нехтувати правилами охорони праці та техніки безпеки.

Названі обставини сприяють тому, що керівники будівельних організацій, будівельних та ремонтно-будівельних підприємств закладають у видаткову частину бюджету недостатній обсяг фінансових ресурсів для витрат на навчання, інструктаж, забезпечення засобами індивідуального захисту працівників своїх підприємств [1], ініціюючи таким чином виникнення додаткових суб’єктивних загроз економічній безпеці будівельних підприємств.

Для того, аби вади у системі безпеки праці не мали негативного впливу на рівень економічної безпеки суб’єкта господарювання, та з огляду на непрості умови функціонування вітчизняних підприємств будівельної сфери, зумовлені економічною та соціальною ситуацією у країні, а також технологічну складність процесу спорудження різних об’єктів, який ці підприємства забезпечують, їх сучасна система безпеки праці має відповідати наступним необхідним умовам: сприяти впровадженню нової безпечної техніки, дозволяти застосування прогресивних методів організації праці і технології будівельного виробництва; стимулювати запровадження комплексної механізації, гарантувати застосування захисних засобів і пристроїв, що забезпечують зниження ризику травматизму під час виконання працівниками окремих робіт або завдань.

Забезпечення належного рівня безпеки праці у будівельній сфері має свої характерні особливості, які необхідно брати до уваги. Щоб попередити травми і погіршення здоров’я співробітників, роботодавець насамперед зобов’язаний: організувати для працівників, зайнятих на важких будівельних роботах з високим рівнем ризику та шкідливими умовами праці, обов’язкові попередні (при вступі на роботу) і періодичні медичні огляди за власний рахунок; проводити навчання та інструктажі для рядових робітників і відповідальних за безпеку праці осіб; забезпечити проведення атестації робочих місць на відповідність вимогам правил і норм з охорони та гігієни праці. Необхідно забезпечити будівельників сертифікованими засобами індивідуального захисту під час виконання ними робіт, пов’язаних із забрудненням.

Основою проведення заходів щодо боротьби із впливом шкідливих виробничих факторів, що мають вплив на життя та здоров’я робітників будівельних підприємств у процесі їх трудової діяльності, повинно стати гігієнічне нормування, а саме: обладнання робочих місць місцевою витяжною вентиляцією або переносними місцевими насосами, укриття обладнання суцільними пилонепроникними кожухами з ефективною аспірацією повітря, тощо Особлива увага повинна приділятися застосуванню засобів індивідуального захисту органів дихання на будівельних майданчиках, таким як фільтруючі і ізолюючі протигази, респіратори, захисні окуляри, спецодяг, тощо.

Також потрібно обладнати біля будівельних майданчиків, особливо тих, що знаходяться за межами розвиненої міської інфраструктури, санітарно-побутові приміщення, приміщення для прийому їжі, надання медичної допомоги та психологічного розвантаження в робочий час; на кожному будівельному об’єкті створити санітарні пости з укомплектованими аптечками для надання першої медичної допомоги, кімнати для обігріву (у зимову пору), відпочинку. Важливо обмежувати роботу поза межами нормальної тривалості робочого часу. Останньої рекомендації керівники вітчизняних будівельних підприємств останнім часом дотримуються все рідше, оскільки нормою сучасного будівельного бізнесу стало цілодобове безупинне зведення об’єктів, особливо комерційних, у якнайшвидшій здачі яких у користування зацікавлені їх майбутні власники. У гонитві за прибутками, будівельні фірми готові задовольнити їх потреби за рахунок цілковитого нехтування правилами охорони праці, забуваючи про те, що результати від реалізації загроз безпеці праці можуть обернутись для них абсолютними збитками, тобто втратою репутації, судовими позовами та необхідністю виплат компенсацій, розміри яких перевищуватимуть обсяги активів будівельних підприємств, як власних, так і залучених, що у кінцевому підсумку, призведе до їх банкрутства та ліквідації.

Таким чином, можна прослідкувати міцний зв’язок між дотриманням норм безпеки праці та станом економічної безпеки будівельного підприємства.

Отже, безпека праці має не лише вагоме соціальне значення як засіб збереження життя і здоров’я працівників, але виступає і потужним економічним чинником, оскільки покращення умов праці веде до збільшення її продуктивності, сприяє продовженню терміну служби обладнання, яке застосовується у процесі трудової діяльності, забезпечує для підприємства позитивний фінансовий ефект за рахунок зменшення виплат за лікарняними листками, скорочення витрат від компенсацій втрати працездатності, тощо. Економія фінансових ресурсів сприяє зростанню фінансової стійкості будівельних підприємств, дозволяє їм отримати можливість альтернативного їх розміщення, наприклад, інвестування з метою одержання додаткового прибутку, що дозволить підвищити рівень їх економічної безпеки.

Створення безпечних умов праці, що забезпечують оптимальні санітарно-гігієнічні умови та виключають травматизм і професійні захворювання, є важливим завданням не лише у масштабах функціонування окремого підприємства будівельної галузі, але й на державному рівні. У вітчизняному законодавстві закріплено право працівника на працю, що відповідає вимогам безпеки, і його право на відмову від роботи в умовах, небезпечних для життя і здоров’я.

Проте, на разі цього уже не достатньо. Усвідомлення значення безпеки праці для стану економічної безпеки суб’єкта господарювання повинно стати поштовхом для розробки урядових програм, стратегій розвитку економіки України тощо, у яких обов’язково має приділятись увага механізму забезпечення безпеки праці та встановлюватись його місце у системі забезпечення національної безпеки України.

Список використаних джерел:

1. Лашина Е. Актуальные аспекты охраны труда в строительстве [Електронний ресурс] / Е. Лашина // Вестник строительного комплекса. – 2011. - № 78. – Режим доступу : http://www.vestnik.info/archive/43/article939.html.