Судакова О.І.
Придніпровська державна академія
будівництва та архітектури
ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА
Існуючі в даний час методи
діагностики банкрутства в основному базуються на використанні показників, що
характеризують фінансовий стан підприємства і його фінансові результати, а
отже, його фінансову безпеку. Тобто, рішення даної задачі актуальне як для
підприємств, де криза очевидна і необхідно приймати антикризові заходи, так і
для решти підприємств, оскільки дозволяє виявити і усунути (або зменшити) на
ранній стадії вплив негативних чинників розвитку.
Діагностика погроз фінансової
безпеки припускає визначення і моніторинг чинників, що визначають стійкість
фінансово-економічного положення на короткострокову і середньострокову
перспективу, а також показників (індикаторів) оцінки рівня економічної безпеки;
визначення їх порогових значень. При визначенні порогових (бар'єрних) значень
індикаторів економічної безпеки використовуємо наступну класифікацію, що
характеризує стан підприємства:
1. Нормальне, що характеризує
високий рівень економічної безпеки, при якому ступінь використання потенціалу
максимальна або близька до обґрунтованих нормативів, що визначають здібність
підприємства до відтворення.
2. Критичне, при якому рівень
економічної безпеки є мінімально допустимим. Подолання цього рівня означає
перехід підприємства в економічно небезпечну зону, що характеризується
недостатністю ресурсів для здійснення фінансової і виробничої діяльності,
неефективним використанням ресурсів і т.д.
Дана класифікація припускає
вибір двох порогових значень: критичного і нормального. Вибір найменувань
характеристик стану господарюючого суб'єкта проведений аналогічно з
класифікацією типу фінансової стійкості, прийнятої в практику фінансового
аналізу.
Від правильного вибору
вимірників прояву погроз або системи показників для моніторингу (тобто
індикаторів) залежить адекватність оцінки економічної безпеки підприємства.
Критичні значення індикаторів є кількісними параметрами, що обкреслюють межу
між безпечною і небезпечною зонами в різних напрямах діяльності підприємства.
Діагностика рівня економічної безпеки за системою показників в необхідних
випадках повинна враховувати специфічні галузеві особливості підприємств, а
порогові значення показників слід визначати з урахуванням періодів розвитку
економіки. Система оцінних показників повинна включати не тільки
показники-критерії, але і додаткові аналітичні показники, що формують цілісне
уявлення про стан господарюючого суб'єкта.
Фінансову безпеку як
комплексне поняття слід характеризувати інтегральним показником або
інтегральною оцінкою, розрахованою на базі приватних оцінних показників.
Розглядаючи методи побудови
такого показника, необхідно врахувати ряд аспектів:
•в склад індикаторів, що
визначають рівень комплексної оцінки, в першу чергу слід включати ті показники,
які характеризують різні сторони фінансового стану підприємства і дозволяють
оцінити його фінансові результати за різними напрямами;
• можливість кількісної
оцінки приватних показників і аналіз їх взаємозв'язку. Ізольований розгляд
індикаторів не дозволяє обґрунтовано визначати їх порогові значення;
• при відборі показників
необхідно передбачати можливість розрахунку їх прогнозних величин;
• прогнозування рівнів
показників повинно припускати оцінку надійності залежно від даного часового
інтервалу;
• методика розрахунку
комплексного показника, що характеризує фінансовий рівень економічної безпеки
підприємства, повинна бути достатньо простою і доступною, що базується на
облікових даних.
Для оцінки фінансових результатів
діяльності і фінансового стану підприємства за вищеназваними напрямами, відповідно,
слід застосовувати 14 показників. Наприклад, при аналізі ліквідності:
коефіцієнти абсолютної, швидкої і поточної ліквідності і величину чистого
оборотного капіталу (власних оборотних коштів). При аналізі фінансової і
ринкової стійкості розглядаються: коефіцієнт
автономії (фінансовій незалежності), коефіцієнт фінансування
(співвідношення позикових і власних засобів), коефіцієнт забезпеченості
власними оборотними коштами (робочим капіталом), коефіцієнт маневреності
робочого капіталу. При цьому в роботах, присвячених аналізу даного питання, як
правило, коло таких показників значно розширюється. Разом з тим, необхідно
враховувати взаємозв'язки даних показників, у тому числі і при визначенні їх
порогових значень.
Пояснимо дане положення на
прикладі. Одним з основних показників, який вживається у фінансовому аналізі і
використовується для оцінки ліквідності активів, є коефіцієнт поточної
ліквідності або коефіцієнт покриття, який визначається відношенням поточних
активів до поточних зобов'язань
де Кп - коефіцієнт
покриття, АТ - величина поточних активів
підприємства (оборотних коштів), тис., Кt - величина поточних
зобов'язань підприємства, тис.грн.
Для оцінки фінансової
стійкості рекомендується розраховувати
показник забезпеченості власними оборотними коштами (робочим капіталом), який
визначається як відношення чистого оборотного капіталу до величини оборотних
активів підприємства.
де Корк -
коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами: Рк - величина
чистого оборотного капіталу підприємства (робочий капітал, власні оборотні
кошти), тис. грн.
Відомо, що величина робочого
капіталу може бути визначена як різниця між оборотними активами підприємства і
його поточними зобов'язаннями .
Тоді
Отже, з двох даних показників в систему
індикаторів необхідно включити тільки один. Як індикатор був відібраний
коефіцієнт покриття, який набув широкого поширення в аналітичній практиці нашої
країни і ближнього зарубіжжя. Зрозуміло, що даний показник дає характеристику
не тільки ліквідності активів, але і фінансової стійкості підприємства. Більш
того, при аналізі ліквідності з системи індикаторів можна виключити показник
чистого оборотного капіталу, при обчисленні якого використовуються ті ж
складові, що і при розрахунку коефіцієнта покриття.
Встановивши критичне значення
коефіцієнта покриття, можна визначити межу зміни взаємозв'язаних показників.
Очевидно, що при Кп>1, значення Корк>0 і Рк
>0. Нормативний документ встановлює співвідношення Корк>0,1 і
Рк>0. Тобто перше співвідношення суперечить взаємозв'язку
показників. Визначимо, якою повинна бути величина Кп, щоб
виконувалися обидва співвідношення.
;
.
При цьому величина Рк>0,1Ат>0
і Кt<0,9Ат
У світовій практиці прийнято
обмеження Кп>2. Тоді Корк>0,5; Рк >
0,5Ат і Kt<0,5Ат.
Крім того, встановивши
порогові значення індикаторів, можна визначити порогові значення
взаємозв'язаних показників, дотримуючись збалансованої структури капіталу, що
було проілюстроване вище.
Розглянемо ще один
приклад, що підтверджує даний висновок. У число індикаторів фінансової безпеки,
що характеризують ліквідність його активів, доцільно включити показник швидкої
(критичній) ліквідності, що відображає платоспроможність підприємства щодо погашення
поточних зобов'язань за умови своєчасного розрахунку з дебіторами. Його можна
визначити за формулою:
,
де З - вартість
товарно-матеріальних запасів, тис. грн.
Критичне значення даного
показника складає Ккл³0,6. Припустимо, критичне
значення Кп³2 (при цьому Kt£0,5Ат).
Тоді
Встановлено, що критичні
значення Кп³2 і Ккл³0,6 зумовлюють
обмеження вартості товарно-матеріальних запасів величиною не більше 70% від
величини поточних активів (оборотних коштів).
З урахуванням обґрунтованих
вище положень пропонується наступна система показників оцінки фінансового рівня
економічної безпеки підприємства і їх порогові значення (табл. 1).
Таблиця 1
Показники оцінки фінансового
рівня економічної безпеки підприємства
Показники |
Позна-чення |
Опис показника і
розрахункова формула |
Порогове значення |
|
критичне |
норм. |
|||
1. Коефіцієнт абсолютної
ліквідності |
Кал |
Відношення грошових коштів і їх
еквівалентів, поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань ф.1
(с.220+с.230+с.240) ф.1с.620 |
0,2 |
0,5 |
2. Коефіцієнт швидкої (критичній) ліквідності |
Ккл |
Відношення грошових коштів і їх
еквівалентів, поточних фінансових інвестицій і дебіторської заборгованості до
поточних зобов'язань ф.1(с.260-с.100-с.110-с.120-с.130-с.140) ф.1с.620 |
0,6 |
1,0 |
3. Коефіцієнт покриття |
Кп |
Співвідношення поточних активів
(оборотних коштів) і поточних пасивів ф.1 с.260 ф.1с.620 |
1,0 |
2,0 |
4. Коефіцієнт автономії
(фінансовій незалежності) |
Ка |
Відношення власного капіталу до загальної суми капіталу ф.1с.380 ф.1с.640 |
0,5 |
0,7 |
5. Коефіцієнт маневреності
власного капіталу |
Км |
Відношення чистого оборотного
капіталу до власного капіталу (показує, яка частина власного капіталу
вкладена в оборотні кошти) ф.1 (с.260-с.620) ф.1с.380 |
0 |
0,5-0,6 |
6. Коефіцієнт покриття
інвестицій |
Кпі |
Відношення
власного капіталу і довгострокових зобов'язань до загальної суми капіталу ф.1 (с.380+с.430+с.480) ф.1с.640 |
0,75 |
0,9 |
7. Коефіцієнт забезпеченості матеріальних
запасів |
Кмз |
Відношення власних оборотних коштів до величини матеріально-виробничих
запасів ф.1
(с.260-с.620) . ф.1 (с.100+с.110+с.120+с.130+с.140) |
0,5 |
0,8 |
8. Коефіцієнт оборотності активів |
|
Відношення чистої виручки від
реалізації до середньої величини активів підприємства ф.2 с.035 . ф.1
(с.280(гр.3) +с.280(гр.4))/2 |
0,5 |
0,95-1,15 |
9. Фондовіддача |
Фо |
Відношення чистої виручки від реалізації до
середньої величини основних засобів
підприємства ф.2
с.035 . ф.1 (с.031(гр.3)+с.031(гр.4))/2 |
1,0 |
1,37 |
10. Коефіцієнт оборотності
матеріальних запасів |
|
Відношення собівартості реалізованої продукції до середньої вартості
матеріальних запасів ф.2 с.040 . ф.1(S(с.100¸с.140)гр.3 + S(з.l00¸140)rp.4)/2 |
3,0 |
6,5 |
11. Коефіцієнт оборотності
кредиторської заборговано-сті |
|
Відношення витрат на умовах
відстрочення платежу до середньої величини кредиторської заборгованості ф.2 с.040+с.070+ с.080 . ф.1 ((S520¸600) rp.3+ (S520¸600)rp.4)/2 |
2,5 |
5,2 |
12. Коефіцієнт оборотності
дебіторської заборговано-сті |
|
Відношення чистої виручки від
реалізації до середньої величини дебіторської заборгованості ф.2 с.035 . ф.1 (S150¸210)rp.3+
S150¸210)rp.4)/2 |
4,9 |
10,3 |
13. Коефіцієнт рентабельно-сті
активів |
Raк |
Відношення чистої виручки від
реалізації до середньої величини собівартості активів ф.2 с.220 або 225 . ф.1
(с.280(гр.3) + с.280 (гр.4))/2 |
0,047 |
0,1+b+
+0,15b, де b - індекс інфляції |
14. Коефіцієнт рентабельності
продукції (діяльності) |
Rпp |
Відношення чистого прибутку до чистої виручки
від реалізації ф.2 с.220 або 225 ф.2 с.035 |
0,056 |
0,15+b+ +0,15b де
b - індекс інфляції |
За допомогою фінансових
коефіцієнтів оцінюється ймовірність фінансової кризи підприємства і його
банкрутства.