Економічні науки, банки і банківська система

Стадник Ю. А.

Львівська державна фінансова академія

Застосування економіко-математичного моделювання при формуванні портфеля банківських активів

Операції розміщення фінансових ресурсів в активи дозволяють банківським установам ефективно використовувати можливості щодо одержання прибутків та підтримання загального фінансового стану на належному рівні. Управління активами банку та джерелами їх формування повинно відповідати певним вимогам серед яких варто відзначити: врахування відповідності державній економічній політиці та законодавству, дотримання регулюючих нормативів, встановлених НБУ, що стосуються обсягів здійснюваних операцій та інших аспектів діяльності банку; ефективність управління, забезпечення прибутковості та ліквідності банківської діяльності; об’єктивність та конкретність управління, його побудова на достовірній інформації обгрунтування висновків точними аналітичними розрахунками.

Важливою характеристикою діяльності комерційного банку є його ліквідність, тобто спроможність своєчасно виконати зобов'язання перед клієнтами. Однією з теорій управління ліквідністю, що використовуються у світовій практиці, є теорія строковості, згідно з якою характер зобов’язань банку, строки їх залучення визначатимуть обсяги та строки розміщення активів. Завдяки цьому забезпечиться рівновага в балансі між сумами та строками вивільнення коштів за активами, та сумами та термінами очікуваних платежів за банківськими зобов’язаннями, і комерційному банку не потрібно буде для підтримання своєї ліквідності користуватись міжбанківськими позиками чи мобілізувати кошти з інших джерел, що може мати негативний вплив на його фінансовий результат.

Критерій оптимальності задачі формування портфеля активів комерційного банку, узгодженого за термінами та обсягами з його зобов’язаннями можна подати у вигляді:

, (1)

де р_к – обсяг зобов’язань, термін функціонування яких триває до періоду k (1kK) і які передбачається сплатити за рахунок коштів, що надійдуть від повернення активів, вкладення в які ми зараз плануємо (без врахування суми, погашення якої заплановане за рахунок інших коштів); х_і – обсяг банківських ресурсів, що вкладається в і-й вид активів (1 ≤ і ≤ n_, де n – кількість активів, в які розглядається можливість вкладення); вкладення в активи об’єднуються в групи за ознакою періоду їх повернення k , і і_к – кількість видів вкладень в кожній групі.

Для здійснення вкладень в активи в межах наявних у банку ресурсів з вирахуванням коштів необхідних для формування резерву на покриття можливих втрат від здійснення активних операцій записується умова:

, (2)

де А – наявні у банку кошти для здійснення активних операцій, Rr_i – ставка резервування за і-м видом активів.

Врахування потреб позичальників фінансово-кредитного ринку, нормативів регулювання діяльності комерційних банків, встановлених НБУ, внутрішньо банківських правил та обмежень кредитно-інвестиційної діяльності при розміщенні фінансових ресурсів в активи забезпечується умовою:

, (і=1,2...п), (3)

де А_і – мінімальна величина, що вибирається між обсягом активу, що потребується суб’єктами фінансово-кредитного ринку, і максимальним обсягом даного активу, який може придбати банк, виходячи з наявних у нього ресурсів та діючих регулюючих нормативів.

Завдання отримання доходів від проведення активних операцій достатніх для покриття банківських витрат забезпечується обмеженням:

, (4)

де t_і – термін функціонування і-го можливого активу в даному розрахунковому періоді; І_р – обсяг процентних доходів від раніше здійснених вкладів в активи у наступному періоді; Е_р – обсяг процентних витрат у наступному періоді; І – очікуваний обсяг інших видів доходу на наступний період; Е – очікуваний обсяг інших видів витрат на наступний період.

У результаті розв’язування задачі визначаються обсяги вкладення коштів в активи різних термінів, які максимально можливо відповідатимуть обсягам пасивів відповідних термінів, за умови врахування фінансових можливостей банку, нормативів регулювання його діяльності та потреб позичальників.

Література:

1. Алексєєв А., Колесніченко Н. Оптимізація операцій комерційного банку / Банківська справа. – 2001. – №6. – с.26-28.

2. Волошин І. Банківські моделі та режими ліквідності / Вісник НБУ. – №6. – 2002. – с. 27-30.

3. Олійник Д. Управління ліквідністю комерційного банку та оптимізація фінансового результату / Вісник НБУ. – 2001. – №7. – с. 28-30.

Стадник Юліана Андріївна

Львівська державна фінансова академія

Кандидат економічних наук

79067, м. Львів, вул. Тракт Глинянський 137/3

(0322) 25-03-69