Экономические науки, 13
Одинцов М.М.
Черкаський державний технологічний університет
Методика
прогнозування продовольчого попиту
на регіональному
рівні
В
останні 15 років напрямок розвитку і структура АПК України і її регіонів
складалися в основному під впливом стихійних ринкових відносин, а роль державного
регулювання в сфері продовольчого забезпечення зводилася до мінімуму. В сучасних
умовах, у зв’язку з підготовкою України вступу до СОТ, виникає об’єктивна
необхідність формування нової системи стійкого продовольчого забезпечення населення,
визначення її перспективних параметрів і напрямків розвитку. Одним із напрямків вирішення даної
проблеми виступає прогнозування продовольчого забезпечення регіону як базової
складової соціально-економічної основи країни.
В економічній літературі пропонується
три основних підходи до прогнозування ємності ринку, кожний з яких реалізується
шляхом певних методів прогнозних розрахунків: евристичний,
економіко-математичний і нормативний. Внаслідок суттєвих недоліків евристичного
підходу, який носить суто суб’єктивний характер, найчастіше перевагу надають
економіко-математичному та нормативному підходам, що базуються на виявленні
стійких тенденцій зміни сукупного ринкового попиту і передбачають інерційний
характер ринкових процесів, перенесення залежностей і закономірностей на
майбутні часові періоди. Найбільше розповсюдження в практичній діяльності отримали
в даний час способи, що включають методи індексного розкладання на фактори або
методи побудови регресійних моделей попиту [1,2,3] і інші.
Функціональний
споживчий попит на продукти харчування визначається, перш за все, доходами
населення і цінами на продукти. В нашому підході на макро рівні ми прийняли
наближенням доходів населення показник ВВП, який на рівні регіонів прийнято
рахувати з 2004 року як валовий регіональний продукт (ВРП) замість валової
доданої вартості (ВДВ) раніше. У прийнятій
моделі Україна і відповідно регіони
розглядаються як закрита економіка, тобто внутрішні ціни на основні продукти
харчування не підлягають впливу світових ринків. Враховуючи наведені
закономірності функцію сукупного попиту на окремі продукти у вигляді
економетричної моделі можна подати у слідуючому вигляді:
di (Дi / N) = Ln
( αi + βi Ln GDPI
) + ∑ εi,J Ln Pi / Ij ( 1 )
де Di - сукупний попит на i-й продукт харчування;
di - попит i-го продукту харчування на
душу населення; N – чисельність населення; GDPI – індекс ВРП; βj - еластичність попиту i-го виду продукції в
залежності від індексу ВРП; εi,j - еластичність попиту на
продукцію i-го виду по ціні продукції j-го виду; Pi - закупівельна ціна на i-й вид продукції; Ii - індекс споживчих цін; αi - константа рівняння.
Для проведення прогнозних розрахунків по наведеній
моделі використовувалися звітні дані Держкомстату Черкаської області, прогнозні
оцінки основних макроекономічних і демографічних показників. Параметри моделі
оцінювалися економетричними розрахунками за 2001-2005 роки, прогнозний горизонт
2010 рік.
Використання
показників інформаційної бази в формулі моделі прогнозу попиту яловичини на
2006 рік дає наступний результат:
d= 6 + 0,254 Ln 1,041 – 0,651 Ln(17,53 / 1,063 + 0,339
Ln(25,92 / 1,121) +
+ 0,732 Ln(12,55 / 1,056) + 1,413 Ln(2,58 /
1,134) = 6 + 0,01 – 1,82 + 1,06 +
+ 1,81 + 1,16 = 8,22 (2)
Результатом даних
розрахунків є попит на яловичину на наступний прогнозний 2006 рік, тобто при
незначному ринковому коливанні роздрібних цін на продукти та запланованому
приросту ВРП ( 7-8 % ) щорічний приріст
попиту середньостатистичного черкащанина
на яловичину буде становити
На
основі наведеної моделі прогнозу попиту на яловичину проведені розрахунки
попиту на інші продукти тваринного походження. Результати розрахунків наведені
в таблиці 1. Таблиця
1
Прогнози душового попиту на основні продовольчі
товари населення Черкаської області
Види продуктів |
Роки |
||||||
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2010 в % до 2005 |
|
Яловичина |
6,0 |
8,2 |
9,4 |
10,6 |
11,8 |
13,0 |
216,6 |
Свинина |
31,2 |
35,3 |
39,0 |
43,0 |
47,0 |
51,0 |
163,5 |
М’ясо птиці |
13,8 |
14,0 |
14,2 |
14,4 |
14,6 |
14,8 |
107,2 |
Молоко |
248,4 |
253,0 |
257,6 |
262,2 |
268,8 |
273,4 |
110,1 |
Яйця, тис. шт. |
221 |
221 |
221 |
221 |
221 |
221 |
100,0 |
Проведені
розрахунки переконливо доводять, що стимулювання попиту на продукти харчування
населення, зокрема тваринного походження, знаходиться в тісній залежності від
доходів населення, особливо тієї категорії, доходи якої знаходяться в межах
нижче прожиткового мінімуму. В свою
чергу зростання попиту стимулює пропозицію, тобто нарощування виробництва
сировини для харчової і переробної промисловості в особі сільськогосподарського
виробництва.
В
умовах формування ринкової економіки роль соціально-економічного прогнозування
як необхідної бази для вироблення оптимальної стратегії регулювання
функціонування економічної системи суттєво зростає. Особливо важливу роль воно
набирає у вирішенні питань формування і розвитку ефективної системи продовольчого
забезпечення країни і її регіонів, проведення гнучкої і збалансованої політики,
спрямованої на досягнення пріоритетів її продовольчої безпеки.
Література:
1. Монахов А.В. Математические методы
анализа экономики. – СПб.: Питер,
2002. – 176. (с. 44-60).
2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория
экономического анализа: Учебник. – М.;
Финансы и статистика, 1996. –
288 с. (с. 119-141).
3. Наконечний С.І., Терещенко Т.О., Романюк Т.П. Економетрія: Навчальний
посібник. – К.: КНЕУ, 1997. – 352 с. (с. 20-24).