Економічні науки / 10

Різніченко Л.В.

Кременчуцький державний політехнічний університет

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ ВАГОНОБУДУВАННЯ

Вагонне господарство є однією з найважливіших галузей залізничного транспорту. Основна задача вагонного господарства полягає в забезпечені перевезень вагонним парком. Особлива увага приділяється закупівлі нового рухомого складу, оптимізації міжремонтних періодів і термінів служби вагонів, підвищенню якості ремонтних робіт, введенню нових та удосконаленню існуючих форм організації виробництва, створенню поточно-конвеєрних ліній з ремонту вагонів та їх окремих частин.

Економічний розвиток держави потребує беззупинного розвитку вагонного господарства. Інвентариний парк України дозволяє забезпечити добове завантаженя 1,1 млн т вантажу. За прогнозами, якщо темпи росту ВВП перевищать 5%, то рухомого складу вагонного господарства буде не достатньо, і залізниця стане гальмом економічного росту держави. Дефіцит вантажних вагонів в умовах росту обсягів перевезення перешкоджатиме розвитку вітчизняної промисловості та економіки. Станом на початок 2006 року дефіцит напіввагонів склав 16-17 тис.од., а до кінця року майже 32 тис.од. Дефіцит пасажирських вагонів на сьогодні складає майже 3,5 тис.од. Заповнити нестачу не в змозі ні збільшення обороту одного вантажного вагону (з восьми до п'яти діб), ні скорочення простоїв поїздів на кордоні, ні впровадження в 2006 році на вагоноремонтних заводах "Укрзалізниці" технології поновлення напіввагонів з подовженням їх терміну експлуатації на 20 років, ні заплановане збільшення швидкості руху составів по території країни. Ці заходи зможуть тільки відстрочити повну зупинку залізниці, так як знос рухомого складу вагонного парку України складає 60-70%, тепловозів - 79%. В цих умовах середньорічна потреба в закупівлі нових пасажирських вагонів складає 200-300 одиниць, але за останні 15 років "Укрзалізницею" закуплено лише 404 вагона, що в 7 раз менше потреби. Щоб вирішити "вагонну" проблему, потрібно закуповувати не менше 10 тис. вантажних вагонів щорічно. Плани поновлення рухомого складу "Укрзалізниці" представлено в таблиці 1.

Таблиця 1- Плани поновлення рухомого складу "Укрзалізниці", од.

Вид рухомого складу	План закупок в 2006р.	Дійсні обсяги закупок в 2006р.	Виконання плану в 2006р.,%	План 2007р.
Вантажні вагони	5000	353	7%	8720
Пасажирські вагони	156	62	40%	273
Рейкові автобуси	4	4	100%	7
Тепловози	2	2	100%	1
Електровози	25	6	2,4%	16
Електропоїзди	27	10	37%	12
Дизель-поїзди	1	1	100%	5

За таких умов перед "Укрзалізницею" постало досить складне завдання найскорішого поповнення рухомого складу. Тут на передній план виступають вітчизняні підприємства вагонобудівної галузі, а саме: ВАТ "Дніпровагонмаш", ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод"(м.Кременчук), ВАТ "Азовмаш" (Донецька обл.), НВО "Електровагонобудування"(м.Дніпропетровськ), ВАТ ХК "Луганськтепловоз", що працюють за умов жорсткої конкурентної боротьби, випускаючи свою продукцію, як на внутрішній, так і на зовнішній ринок.

В економіці розвинутих країн суперництво між монополіями перетворюється в боротьбу будь-якими засобами. Конкуруючи на ринку, великі фірми змушені шукати науково-технічні нововведення, впроваджувати їх у виробництво; проникати у сфери діяльності з високою рентабельністю; використовувати взаємодоповнюючі ресурси; заощаджувати на витратах, пов'язаних з масштабами виробництва, і навіть повністю перепрофілювати підприємство.

Розширення перспектив, збільшення прибутку та зниження ризику може відбутися тільки у разі подолання основних конкурентів. Сучасні підприємства вагонобудівної галузі перебувають у безперервному пошуку способів протидії конкурентам і пристосування до умов зовнішнього середовища. В планах "Укрзалізниці" закупляти китайські електровози, тепловози і вагони, вагомим фактором яких залишається ціна (вартість пасажирського вагону - 4 млн грн, китайський коштує в три рази дешевше). За таких умов актуальним є вирішення питання щодо зменшення ризику від виробничої діяльності та підвищення конкурентоздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Конкуренція, як правило, характеризується високим рівнем суперництва: чим менше залишається конкурентів, тим більший виграш у формі перерозподілу ринку збуту отримають суперники. До характеристик конкуренції відносять: наявність у галузі кількох великих виробників (від 2 до 10); конкуруючі фірми виробляють як однотипний, так і диференційований продукт; існують суттєві перешкоди для проникнення в галузь ще одного конкурента; типовою є нецінова або цінова конкуренція; контроль над ціною є обмежений або значний [1].

Забезпечення конкурентоздатності вагонобудівного комплексу можливе тільки при виробленні відповідних адекватних напрямків по удосконаленню організаційно-економічного механізму управління розвитком підприємств. В сучасних умовах становлення ринкових відносин в Україні, підприємствам вагонобудівного комплексу найбільш доцільно використовувати принципи стратегічного управління [2], що дозволить розробити підприємствам комплекс заходів для здійснення перспективних планів розвитку виробництва, трудового потенціалу, планувати обсяги продаж і прибутку. Стратегічне управління повинне бути направлено на підтримку конкурентоздатності, забезпеченого джерелами внутрішнього росту підприємства (якість, ціна продукції, динаміка її випуску, мотивація споживчої діяльності підприємства, якість робочої сили), і умовами зовнішнього середовища (кон'юктури ринку, промислова політика держави, макроекономічна політика).

Література

1.Ковальчук В.М. Загальна теорія економіки. Тернопіль, 1998.

2.Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, стратегия: Научное издание /Колл. авторов. -Харьков: Изд. ХНЭУ, 2004.