Секція: Педагогічні науки

Підсекція № 3:Методичні засади виховного процесу

Карпунова Н.Г.

(м. Луганськ)

Луганський державний університет

внутрішніх справ

Технологічні засади морально-естетичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України

У наш час у вітчизняній теорії під педагогічною технологією розуміють один із видів людинознавчих технологій, що базуються на теоріях психодидактики, соціальної психології, кібернетики, управління та менеджменту (В.Шепель.).

Слід погодитися з визначенням В.П. Безпалько, що педагогіка – це наука та мистецтво. Мистецтво базується на інтуїції, наука – на технології. З мистецтва все починається, технологією –закінчується, щоб потім все почалося спочатку. Управління, а без нього не обійтися в педагогічній діяльності, суперечить експромту, діям за натхненням, інтуїцією, тобто, є вже початком технології . Можливість застосування технологічного підходу до предмета нашого дослідження обумовлена тим, що освітньо-виховна діяльність у вищій школі, як і всяка інша, припускає поставлення мети, завдань, визначення змісту, а також засобів, форм, прийомів, умов, напрямків, факторів і засобів її реалізації (Н.Ушакова, П.Шептунко, Г. Вороніна).

Необхідно також відзначити, що процес розроблення конкретної педагогічної технології є процес педагогічного проектування, послідовність етапів якого припускає: вибір її змісту, пріоритетних цілей суб’єктів діяльності, технології, орієнтованої на сукупність цілей або на одну пріоритетну мету, розроблення технології (В.Курбатов).

Розглянемо морально-естетичне виховання курсантів згідно з пропонуємою моделлю відповідної технологічної системи виховання, яка, з одного боку, базувалась на проблематиці коректування морально-естетичних цінностей у процесі виховання, а з іншого - на результатах упровадження цієї технології в процес професійно-гуманітарної підготовки курсантів ВНЗ системи МВС України.

В якості однієї з можливих підструктур системи морально-естетичного виховання курсантів варто розглянути таку сукупність елементів: об’єкт та суб’єкт морально-естетичного впливу; морально-естетичні цінності; управління та керування морально-естетичними цінностями. Ця структура відповідає суб’єктивним аксіологічним та управлінським критеріям. Оскільки рамки даної роботи не дають змоги повністю розкрити всі елементи вказаної структури, то зупинимося лише на управлінні та керуванні морально-естетичними цінностями.

Виходячи з аналізу сучасної теорії управління (Н. Капустін, М. Мескон,

О. Пєхота, Ф. Хедоури, Т. Шамова), встановлено, що для процесу управління морально-естетичним вихованням курсантів у сьогоднішній реальній вузівській практиці в системі МВС України характерним є протиріччя між тим, що її суб’єкт спроможний теоретично осмислити вимоги до своєї діяльності, і тим, що в ряді ситуацій він не знає, як цього досягти на практиці. Для вирішення зазначеного протиріччя, підтримання оптимального рівня організації системи морально-естетичного виховання особлива роль належить регулятивно-корекційній функції, основним інструментом якої є педагогічний моніторинг. Як один із компонентів організації педагогічного процесу, поряд із проектувальною, організаторською та практичною діяльністю, він відслідковує хід педагогічного процесу морально-естетичного виховання, його результати й перспективи розвитку та включає до свого складу педагогічну діагностику (на всіх її рівнях), оцінку й прогнозування стану морально-естетичного виховання (С. Бєлічева, В. Курбатов, В. Петров, К. Рудестам).

Доведено, що регулятивно-корекційна функція морально-естетичного виховання курсантів є найважливішою ланкою технологічного циклу управління вказаним процесом, оскільки вона „відповідає” за корекцію морально-естетичних цінностей курсантів, які через специфічні особливості ВНЗ системи МВС України й соціально-психологічні особливості її контингенту утворюють ядро, стрижень морально-естетичної зрілості співробітника правоохоронних органів (К. Інгенкамп, Ю. Крисюк). Згідно з результатами впровадження регулятивно-корекційної функції щодо моральних і естетичних цінностей курсантів у процесі їх морально-естетичного виховання виявлено пріоритетні морально-естетичні цінності курсантів.

Крім цього встановлено, що:

1) корекційний вплив передбачає відтворення – відродження тих рис курсантів, які позитивно переважали до появи небажаних відхилень, компенсування – посилення тих властивостей або тієї діяльності курсантів, які можуть замінити втрачені особистістю в результаті будь-яких порушень, стимулювання – направленість на активізацію позитивних рис особистості курсанта як професіонала і соціального діяча, а також виправлення – заміну негативних властивостей особистості курсанта на позитивні;

2) корекційний вплив нерозривно пов’язаний з соціальною терапією як із соціальним цілеспрямованим процесом практичного впливу відповідних державних структур, суспільних організацій та об’єднань на конкретні
форми прояву соціальних відносин курсантів або їх соціальних дій (соціальна корекція);

3) більшість курсантів намагається будувати своє життя на досить надійних загальнолюдських цінностях;

4) зростання упевненості курсантів у своїх силах спонукає їх до активної позиції в житті, оптимістичного сприйняття світу; збереження власної гідності, самоідентичності, позитивних вітчизняних цінностей і є надійною духовною опорою українських правоохоронців в умовах євроінтеграції України;

5) система пріоритетних цінностей курсантів одночасно є й системою критеріїв – показників для вивчення рівня морально-естетичної вихованості курсантів ВНЗ системи МВС України та її корекції.

Вищезазначена логіка коректування моральних і естетичних цінностей дозволила створити й скоректувати відповідну багаторівневу технологічну модель системи морально-естетичного виховання на засадах наукових розробок в галузі методології, теорії та практики моделювання технологічних систем (Л. Галигіна, А. Нісімчук, О. Падалка).

Ця модель включає: 1) технологічні рівні морально-естетичного виховання (загальний, базовий, конкретний), що відповідає методології моделювання технологічних систем; 2) якісні показники цих рівнів у їх структурно-змістовних компонентах, що відповідає структурним складовим технології (концептуальним основам, цільовому, змістовному, суб’єкт-суб’єктному, процесуальному компонентам, результатам технологічної діяльності). Вона є об’єктом упровадження в процес морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України і має такі складові:

- методологічну складову, що базується на низці розроблених теоретичних моделей взаємодії морального й естетичного у світовій та вітчизняній класичній думці, концепції сучасної системи морально-естетичного виховання та його специфіки в освітньо-виховному просторі відповідно до соціально-психологічного та педагогічного „портрету” курсанта як представника молоді сучасної української держави;

- нормативну складову, що визначається нормативними актами України про освіту, вищу освіту, відомчу освіту в системі МВС України;

- операційну складову (локальна педагогічна технологія) розробленої багаторівневої технологічної системи морально-естетичного виховання курсантів, інструментарієм якої були предметні, науково-дослідницькі технології, технологія керованої соціалізації та артпедагогічна технологія;

- освітньо-виховну складову, що містить питання підготовки суб’єктів взаємодії морально-естетичного виховання на основі відповідних програм та критеріїв;

- складову педагогічного моніторингу впровадження технології морально-естетичного виховання курсантів, що передбачає педагогічний моніторинг на основі діагностики, прогнозування та проектування.

Таким чином, аналіз наукових джерел, присвячених проблемам технологізації соціальних систем і процесів, у тому числі й педагогічних, привів нас до розуміння технології як:

1) глобального фактору, основної рушійної сили розвитку суспільства, яка створює нову цивілізацію. Як предмет наукового аналізу феномен технології знаходиться в безпосередній залежності від конкретних дослідницьких цілей, що, у свою чергу, обумовлює її типи та види. За характером вирішуваних завдань технології розділяються за ієрархічним рівнем (універсальні та часткові, базові та пакетні і т.п.). При цьому всяка часткова (конкретна) технологія, її можливий пакет повинен спиратися на розробку технологій більш високого (універсального) рівня розвитку, моделювання й прогнозу.

Представлена в даній роботі технологія морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ системи МВС України розроблена з урахуванням вищезазначених особливостей та вимог системного технологічного дослідження.

Разом з тим дана технологія не вичерпує проблеми морально-естетичного виховання курсантів ВНЗ МВС України. Перспективними напрямками її дослідження, на нашу думку, є подальша розробка та впровадження технології морально-естетичного виховання не тільки курсантів ВНЗ МВС України, а й працівників практичних підрозділів МВС України, що дасть можливість створити єдину цілісну систему морально-естетичного виховання правоохоронців і сприятиме формуванню якісно нового позитивного іміджу міліції України.