Педагогічні науки /5. Сучасні методи викладання

Кислинська І.І.

Вінницький торговельно-економічний коледж КНТЕУ, Україна

Призначення й основні поняття управлінських ділових ігор.

Гру як метод навчання використовували ще в давнину. Теоретичні основи та практичне застосування ігрового методу виклали у своїх працях І.М.Бєльчіков, М.М.Бірштейн, В.М.Бурков, Ю.В.Гєронімус, С.Р.Гідрович, В.М.Єфімов, Н.М.Козленко, В.М.Комаров, В.Я.Платов, В.Б.Христенко та ін.

Ділові ігри призначені для вироблення і прийняття управлінських рішень. Такого роду рішення приймаються у різних сферах людської діяльності, тому й діапазон застосування ділових ігор дуже великий. Однак можна виділити чотири основні напрямки використання ділових ігор:

- для прийняття рішень у виробничо-господарських ситуаціях, особливо при необхідності обліку численних факторів;

- у наукових дослідженнях, коли проблеми, гіпотези і теоретичні положення аналізуються методом ігрового моделювання;

- при доборі раціональних варіантів проектних рішень (проектні ігри);

- при навчанні студентів у вищих навчальних закладах, а також при навчанні й доборі господарських керівників, особливо при підвищенні їхньої кваліфікації в інстанціях (факультетах).

Для кожної гри розробляється документація, у складі якої (або в додатках до неї) рекомендується дати словник вживання термінів і понять для їхнього однозначного тлумачення. Розглянемо основні поняття.

Об’єкт або процес, модельований у грі. Таким об’єктом може бути установа, підприємство, цех, ділянка, а також процес проектування, керування матеріальними цінностями, підготовка виробництва.

Проект ділової гри. Тут розкриваються концепція гри, її загальний зміст і умови застосування, тобто вказується мета проведення, діяльність яких посадових осіб моделюється у грі, на яку аудиторію вона орієнтована й т.п.

Сценарій. У ньому дається характеристика об’єкта ділової гри, установлюються і при необхідності обґрунтовуються ролі, характеризуються правила гри.

Ігрова обстановка підкреслює принципові рішення по формах взаємодії гравців у процесі гри (за допомогою ігрових предметів, з використанням документів, усно, через ЕОМ та ін.).

Для кожної гри встановлюється регламент, у якому вказуються порядок розігрування, характер часу проведення гри. У наказі або іншому розпорядницькому документі про проектування і проведення ділової гри вказуються структура групи організаторів гри, розподіл обов’язків між ними, правила їхньої взаємодії в процесі гри, функції адміністратора, його права й обов’язки, зведений перелік дій у ході гри тощо.

Потім формуються ігрові команди і розподіляються ролі між гравцями. Число команд і гравців залежить як від характеру й змісту гри, так і від можливостей забезпечення кожної команди необхідними матеріалами гри.

Гравцям висуваються певні вимоги, тому їхній підбір і підготовка проводяться за допомогою спеціальних методів. Найчастіше при перевірці ступеня підготовленості гравців до ділової гри застосовуються тести. При цьому встановлюється можливість сполучення гравцями декількох ролей і виконання однієї ролі декількома гравцями.

Важливе значення має правильне визначення початкового рівня підготовки гравців, а також допуск до участі в діловій грі студентів з різним рівнем знань, умінь, навичок.

Для вирішення можливих конфліктних ситуацій і непорозумінь створюється група експертів. Необхідно завчасно визначити її місце в грі, склад і структуру, а також необхідний рівень кваліфікації експертів, необхідність їхньої попередньої підготовки, її обсяги, види.

Ознайомлення учасників з діловою грою проводиться в кілька етапів. На першому етапі адміністратор знайомить учасників зі грою й передає їм матеріали гри. Потім кожний учасник одержує домашнє завдання для вивчення матеріалів гри і підготовки до контрольної перевірки.

Через певний час проводиться друге заняття, на якому адміністратор розбирає із гравцями неясні й спірні положення і пропонує їм письмово відповісти на питання, що стосуються змісту й порядку проведення ділової гри. Після контрольної роботи для засвоєння процедури гри проводиться пробне її програвання. Переконавшись, що учасники гри досить добре засвоїли її процедуру, адміністратор повідомляє про початок гри.

Для проведення гри необхідна рахункова група. Її підготовка йде паралельно з підготовкою гравців. На кожну команду гравців повинно бути два чоловіки рахункової групи. Крім того, необхідна людина на всі команди, що займалася б створеннями усякого роду перешкод і випадкових ситуацій, що і служить основою для прийняття рішень учасниками ділової гри.

Ігрова діяльність пов’язана з функціонуванням гравців як представників тих або інших організацій, що беруть участь у грі, або їхніх підрозділів.

Проблема мотивів у прийнятті рішень гравцями є досить важливою в діловій грі, тому що мотиви гравців у кожній діловій грі залежать не тільки від сформованої ігрової ситуації в той або інший момент гри, але й від особистих характеристик гравців. Досвід показує: мотиви, які використає при ухваленні рішення гравець, що виконує певну роль, можуть сильно відрізнятися від тих, які використовує та ж особа, виконуючи свої службові обов’язки в реальній виробничо-господарській діяльності. У гравців можуть бути відсутні такі мотиви: як-от задоволеність професією, розмір заробітку й інші, хоча в реальному житті це не так. Однак не слід вважати це недоліком ділових ігор. Навпаки, це їхня велика перевага, що знімає з гравців реальну відповідальність за прийняті рішення і надає їм можливість широкого експериментування.

Ігрова роль – це відбиття сукупності реальних ролей у діловій грі. Учасник ділової гри, що виконує певну ігрову роль, називається гравцем.

Для управлінських ділових ігор опис ролей приймає форму посадових інструкцій. Сукупність ігрових ролей утворить формальну структуру ігрової організації.

Крім опису ролей, гравці в ігровому експерименті використовують методики, накази, інструкції, закони й інші матеріали, що регламентують діяльність усього колективу гравців як членів імітованої організації.

З конструктивної точки зору ділові ігри характеризуються входом, виходом, послідовністю дій учасників, оснащенням, каталізатором, що впливає на швидкість перетворення входу й виходу. Вхід ділової гри забезпечується певними вихідними даними і відомостями. У навчальних ділових іграх існує лише деяка правдоподібність кількісних параметрів вихідних даних і відомостей. Більше того, учасники (або викладач) можуть міняти вихідні дані в ході гри.

Виходом ділових ігор є ті результати, досягнення яких переслідувалося грою (науковий результат, оцінка проекту, ухвалення рішення). Для викладача виходом навчальної гри є накопичений досвід і матеріали, які він використає для проведення нового тура гри або для розробки нової гри.

Послідовність дій учасників ділової гри визначається певною областю можливих рішень. У правилах гри не фіксуються рішення, одне із яких на кожному кроці гри вибирає той або інший гравець. Правила задаються в такій формі, щоб у кожного гравця була можливість перебудувати свою роботу відповідно до проміжних результатів, що виявляються, хоча й допускається включення в інформаційну структуру гри певного переліку рішень, заздалегідь сформульованих конструкторами гри.

В оснащення будь-якої ділової гри входять інструкції, програми, алгоритми обробки даних.

Каталізатором у ділових іграх виступає адміністратор, що має деякий набір факторів, які впливають на швидкість протікання гри. Певні стимули до прискорення гри повинні мати і її учасники.

Отже, управлінські ділові ігри - достатньо об’ємна та ресурсно-затратна форма навчання, а тому їхнє використання має бути виправдано тим, що вони дають можливість:

- одержання цілісного досвіду виконання майбутньої професійної діяльності;

- сприяє систематизації вже наявних у студентів умінь та навичок у цілісну систему;

- сприяє набуттю досвіду соціальних відносин;

- розвиває професійне творче мислення.

Література:

1. Трайнев В.А. Деловые игры в учебном процессе. Методология разработки и практика проведения: Издательский Дом Дашков и К.: МАНИПТ, 2002. – 360 с.

2. Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах: Навч. посіб. / П.М.Щербань. – К.: Вища шк.., 2004. – 207 с.

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ

в науковій конференції

„Ключевые аспекты научной деятельности - 2007”

1-15 лютого 2007 р.

Прізвище КИСЛИНСЬКА

Ім’я ІРИНА

По-батькові ІВАНІВНА

Посада зав. денним відділенням, викладач бухгалтерського обліку,

Організація Вінницький торговельно-економічний коледж Київського

національного торговельно-економічного університету

Адреса для листування вул.. Станіславського, б.3, кв. 51.

м. Вінниця, 21022

Телефон робочий (0432) 66-50-40;

домашній (0432) 53-75-51; моб. 80977227063.

Планую тільки друк тез.

На секції: Педагогічні науки / 5. Сучасні методи викладання.

Особистий підпис ____________________ Кислинська І.І.