Філологічні науки/2. Риторика і
стилістика
Шевлякова
М.В.
Київський національний лінгвістичний університет
Ефект обманутого очікування у структурі тексту коментуючого та оціночного
типу італійської преси
Експресія характерна для абсолютної
більшості стилів мови (за виключенням адміністративного), оскільки надає змісту
мовлення емоційного забарвлення, стимулюючи увагу адресата до інформації,
активізуючи процеси сприйняття. На відміну від художнього стилю, в якому
експресія носить емоційно-образний характер, саме властивість активізації уваги,
неусвідомлюваного адресатом впливу та навіювання стала причиною використання
засобів експресії та їх інтенсифікації у публіцистичному стилі.
Теорія експресивності є постійним
об’єктом дослідження як радянських, так і західних мовознавців, що свідчить про
актуальність та багатогранність даної області стилістики. До дослідників,
погляди яких поділяє автор статті, належать
Арнольд І.В., Кожина М.Н, Костомаров В.Г. Гнатюк А.Д. серед зарубіжних –
P. Dardano, Cortellazzo M. A., Dubuis J.
Мета даної статті розглянути способи
створення ефекту «обманутого очікування» властиві сучасній італійській пресі.
Визначити роль прийому на рівні тексту газетно-журнальних жанрів італійської
мови.
Джерелом
мовного матеріалу стала картотека створена автором методом безперервної вибірки
із матеріалів періодичних видань «
Поняття
«обманутого очікування» є одним із типів актуалізації, що полягає у контрасті,
який виникає при заміні звичного, «очікуваного» за умов даного контексту
елементу на елемент низької передбачуваності. Суть цього прийому ґрунтується на
психологічному процесі декодування інформації, лінійність мовлення сприяє
певному рівню передбачуваності, оскільки поява елемента у потоці мовлення
обумовлена попереднім та обумовлює наступний, таким чином декодування відбувається лінійно, спрогнозовано. Коли у
такий ряд вводиться елемент низької передбачуваності процес декодування
уповільнюється, сприяючи зосередженню на ньому увага адресата. Цей прийом
широко використовується з двох об’єктивних причин: по-перше він є досить
продуктивним як на рівні словотвірному (у випадку оказіонального поєднання
словотворчого афіксу із кореневою морфемою), лексичному (використанні антонімічності
значення слів, зокрема таких риторичних фігур як антитеза, катахреза, оксиморон)
та синтаксичному (організація побудови речення), так і на
семантико-стилістичному рівні (при порушенні стилістичної лінійності, поєднанні
елементів із різним стилістичним забарвленням). По-друге дозволяє створити ряд
ефектів в залежності від інтенції автора (комічності, іронії, сарказму та ін).
1. Серед елементів, що фокусують увагy
адресата чільне місце посідають авторські неологізми – нові словоутворення,
один або всі елементи яких відомі
читачу, але їх поєднання зустрічається вперше: eurotecnocratia, veteroleninismo, Medioevo-luzione («накладання»
такого типу дозволяє поєднати два різні за своєю семантикою іменника «medioevo» та «evoluzione»,
внаслідок чого утворюється нове поняття з негативним відтінком значення), valettopoli, calciopoli (морфема poli використовується
для утворення неологізмів по аналогії із поширеним поняттям tangentopoli, що вкладає в
їх значення негативний конотативний зміст) див. також: simpatismo-narcissismo, capoclan, unilateralismo, preglobalizzazione, veteroleninismo.
2.Серед усіх інших романських мов
італійська виділяється наявністю широкого ряду словоформоутворюючих суфіксів,
що створює необмежені можливості для утворення неологізмів: partitone, polemichetta (використання
суфіксів згрубілості та пестливого ставлення має місце в однаковій мірі для
створення відтінку презирливості та негативізму), gossipparo, castrismo sudamericano (утворений від власної назви Castro), Agnellini (родина
Джованні Аньєллі – засновника ФІАТ, додаванням пестливого суфікса іп набуває комічно-пародійного ефекту), speranzoso (створений по аналогії із
прикметниками fiducioso, malizioso, schezoso, надає
змісту висловлювання ефекту комічності).
3.Антитеза є високопродуктивним засобом
для створення ефекту обманутого очікування, про що свідчить найвища частота її
використання, в той час як інші риторичні фігури, що ґрунтуються на
антонімічності значення слів (оксиморон та катахреза) зустрічаються рідше: Fare la guerra per fare la pace; Abbiamo rapidamente, troppo rapidamente, qualche milennio appena... (L’espresso
26.10.2006); Quel potere impotente... ha
qualcosa di sghembo ma anche di curioso; Ha quasi perso elezioni che ha quasi
vinto, оксимороном: La
cultura è barbara, quelle bellissime foto dei disperati… Il tempio del divertimento (Panorama
10.08.06).
4.
Ефект іронії створюється завдяки протиставленню стильових елементів або описуваних
подій, а також при появі неочікуваних в умовах лінійності контексту елементів,
що ілюструють наступні приклади : Uscirai dal paradiso e lavorerai con il sudore della tua fronte e ti andra bene se riuscirai a mettere il piede su qualche nuovo mondo puzzolente di gas metano, torrido o gelato, a scelta (Espresso
03.08.06) – вплетіння в канву стилізованої під біблійну оповіді елементів
науково-популярного та побутового стилів.
L’Iran vuole tornare ad essere la grande potenza non araba che nella dinastia Sfavafide sfidava l’impero ottamano e che ora sfida gli Usa con la bomba atomica; Dopo quello del silenzio verrà
anche il tempo del Senato. Mentre agitava con una mano esclamando “I nostri
paesi devono tenere in pungno le spade”, con l’altra siglava un vantaggioso
contratto di scambi commerciali – перелік подій,
що перебувають у різкому семантичному контрасті, створюючи перешкоди для
ймовірнісного прогнозування подальшого змісту. La risposta di Rutelli giudicata raffinatissima dai politologi e molto apprezzata dai giornalisti per la sua sincerità, è stata: “Non lo so” (Panorama
26.10.2006) – порушення єдності форми висловлювання за рахунок синтаксичної
організації речення із введенням прямої мови та порушення семантичної
лінійності.
Проведене спостереження дозволяє стверджувати, що ефект обманутого
очікування в силу закладених в ньому експресивних можливостей широко
використовується у публіцистиці. На відміну від інших експресивних засобів
реалізованих на рівні тексту обмануте очікування реалізується автором на різних
структурних рівнях мови.
Литература:
1.
Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка.
Л., 1981.
2.
Гнатюк А.Д. Средства создания экспрессии и ее интенсификация в
газетно-журнальних жанрах – Дис. …канд.филол.наук – К.,1984.
3.
Лысакова И.П.
Современная газетная публицистика:
проблемы стиля. Л.,1987 – С. 35-43
4.
Dardano M. Il
linguaggio dei giornali italiani. – Roma-Bari: Editori Laterza, 1973.