Крекотень О.В., Березняк О.П.

Сумський національний аграрний університет

Варіативність підготовчого процесу та модель проведення іншомовної ділової гри

Оскільки світ розвивається по шляху інтернаціоналізації, студенти вищих навчальних закладів мають можливість проходити практику за кордоном, пріоритети у викладанні іноземної мови дещо змінилися. В організації заняття потрібно, щоб основною діяльністю студентів було спілкування, тоді як для викладача заняття перетворюється у досягнення певної навчальної мети.

Загальновідомо, що навчальна інформація сприймається по-різному. Піраміда її засвоєння вказує , що 70% засвоюється під час навчальних дидактичних ігор, 50% - у групових дискусіях, Серед провідних методів навчання, які відносяться до найрезультативніших з точки зору сприйняття, виділяють такі, як дебати, рольові та ділові ігри, дискусії. Ділова гра - це одна з форм організації мовної діяльності, яка використовується з навчальною метою.

 Майже всі студенти бажають оволодіти іноземною мовою, але, зіткнувшись з різноманітними труднощами на шляху до досягнення мети, їх мотивація може знижуватись, зникає активність, послаблюється воля, погіршується успішність. Слід пам'ятати, що мотивація відноситься до суб'єктивних якостей студента і вона визначається його особистими спонуканнями, пристрастями і потребами. Тому викладач може вплинути на неї лише опосередковано, створюючи умови, на основі яких виникає особиста зацікавленість у роботі. Одним з основних стимулів є гра. Перед проведенням ділової гри викладач повинен враховувати: мовленнєву підготовку студентів, культурний та ситуаційний фактори, інформаційну підготовку , їх потреби, інтереси та досвід . Підготовка, яку заздалегідь повинен провести викладач, має декілька етапів:
 I етап - традиційна мовна практика - вправи, направлені на засвоєння граматичних структур та лексики. На цьому етапі доцільно використовувати такі види вправ, як: виправлення граматично та лексично неправильних речень, заповнення пропусків, вибір правильних відповідей.
II етап - складання діалогів, застосовуючи такі види вправ, як: побудова діалогів за зразком , заповнення пропусків, колективне складання діалогу. 
III етап - робота з діалогами на основі засвоєного мовного матеріалу, вправляння у техніці розмов, прослуховування діалогів від носіїв мови.
IV етап - вправи на пояснення слів іноземною мовою, заміну слів синонімами.
V етап - робота в групах : розв’язання ситуативних задач, які потребують творчого підходу.

Ділова гра дозволяє імітувати ситуації, які можуть виникати в майбутній професійній діяльності, вона є важливим стимулом удосконалення професійних навичок, розвитку особистості. Приведемо ще кілька прийомів, які можуть бути використані при підготовці ділової гри на будь-якому етапі, в залежності від складності завдання.

Інтерв’ю. Завдання – опитати якнайбільше студентів, щоб дізнатися їх точку зору з певної проблеми. При цьому учасники вільно пересуваються по аудиторії, фіксують відповіді в зошиті або на дошці. Загальні підсумки обговорюються. Можна використовувати таку форму , як анкетування.

Банк інформації. Кожен студент спочатку володіє невеликим фрагментом інформації, потім в результаті мовної взаємодії з іншими учасниками гри, отримує всю інформацію.

Пошуки пари. В основі цього прийому лежить умова, що в групі кожен має свою пару, про яку не здогадується чи яку повинен знайти, ставлячи іншим учасникам питання. Однією з форм цього прийому є пошук “союзника в дискусії”, пошук “адресата” та ін.

Координація дій. Одна з форм реалізації – організація між учасниками спілкування “обміну предметами”. Координація дій може відбуватись у вигляді обміну командами або інструкціями.

Дискусійна гра. За умовами дискусійної гри учасники спілкування реагують на те, що читають, чують або бачать наступним чином: повідомленням додаткової інформації, питанням, запереченням тощо.

Нема сумніву, що в умовах реалізації перерахованих вище етапів та прийомів, активізується розумова діяльність учасників мовної діяльності, підвищується мотивація мовлення та загальний “тонус” заняття. Досвід мовної взаємодії студентів дозволяє їм перейти до більш складних форм мовного спілкування, однією з яких ми вважаємо ділову гру. Пропонуємо модель ділової гри, яка може використовуватись викладачем в кінці кожної теми.

1 етап. Група поділена на кілька команд по 2-4 студенти. Викладач пояснює , що кожна група представляє якусь одиницю: фермерську сім’ю, підприємство, організацію тощо, яку студенти можуть вибрати або з запропонованих, або за своїм вибором. Кожен учасник пояснює свою „легенду” у присутності всіх членів групи.

2 етап. Кожна група робить презентацію, позначаючи на дошці основні факти (імена, професії та ін.)

3 етап. Викладач надає кожній групі магнітофон та пояснює, що група має скласти та записати на магнітофон презентацію компанії або рекламу, або анонс, в залежності від мети гри.

4 етап. Як тільки спільна робота скінчилася, кожен учасник має записати своє повідомлення на магнітофон, користуючись допоміжними записами на дошці.

5 етап. Викладач включає запис кожної групи і просить студентів виправити помилки, які вони помітили. Ці помилки можуть служити основою тренувальних вправ на наступних заняттях. Можна, в залежності від рівня групи, ініціювати дискусію по обговоренню заняття.

 Досягнення інтенсивних методів в області розвитку адекватних форм колективної взаємодії повинні ввійти в методику викладання іноземних мов у негуманітарних вузах, щоб влити в неї живильні сили, підняти її авторитет та результативність.