Приходько Ю.О.
Університет
цивільного захисту України
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ
ПРОФЕСІЙНОЇ УСПІШНОСТІ ПОЖЕЖНИХ-РЯТІВНИКІВ
Соціально-економічна і політична
нестабільність, що спостерігається в останній час в Україні, супроводжується
зростанням кількості надзвичайних ситуацій, що, в свою чергу призводить до
зростання навантаження на працівників МНС, які згідно Закону України „Про
правові засади цивільного захисту” повинні проводити аварійно-рятувальні роботи.
Все це викликає необхідність
удосконалення професійної діяльності працівників МНС, їх кадрового
забезпечення, мається на увазі відбір кадрів максимально придатних до
діяльності в екстремальних умовах.
Суттєву допомогу у вирішенні цих питань може надати науково обґрунтована
система психологічної оцінки, яка проводиться в умовах професійного відбору
кандидатів на службу в підрозділи МНС, а також оцінка осіб, які уже там
працюють. Необхідність психологічної оцінки кадрів в підрозділах МНС обумовлена
специфікою їх роботи, яка висуває підвищенні вимоги до психологічних якостей
особистості працівника.
Аналіз літератури показав, що вивчення різних аспектів
діяльності пожежних-рятівників здійснювалося. Різними авторами вивчалися
психологічні основи та вплив умов професійної діяльності на психіку працівників
МНС, а також питанням розстановки і виховання кадрів.
Проте існуючі дослідження не привели до створення
цілісної системи відбору і особливо психологічної оцінки професійної діяльності
працівників МНС і практичних рекомендацій до її оптимізації, як запоруки
успішності.
В зв’язку з цим в даній роботі поставлена мета: розробити та обґрунтувати
критерії оцінки професійної успішності пожежних-рятівників.
Як відомо, пожежно-рятівні роботи відносяться до найбільш складних видів
праці. Тому проблема обґрунтування критеріїв оцінки її ефективності вимагає
спеціального поглибленого вивчення.
Слід відзначити, що із величезної сукупності показників, які характеризують
успішність професійної діяльності пожежних-рятівників, можна виділити дві
групи: об’єктивно-кількісні та оціночно-якісні показники.
Так, до першої групи показників входять такі, які відбивають об’єм
проведеної роботи. Наприклад, для досліджуваних фахівців це буде кількість виїздів
на гасіння пожеж та проведення рятувальних робіт.
Але ми вважаємо, що такі показники можуть розглядатись для оцінки загальної
картини ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, ефективності діяльності
працівників МНС в цілому по місту, чи країні. Але водночас, якщо поставити
запитання, а наскільки об’єктивно ці параметри відбивають індивідуальні якості
конкретної людини, наприклад, пожежника-рятівника?
На таке запитання можна відповісти наступне. Якщо в оцінці діяльності пожежника-рятівника
опиратись тільки на кількісні показники, то досить швидко можна помилитись в
ефективності оцінки його праці, так як, наприклад, виїзд на гасіння складної
пожежі, або участь у ліквідації наслідків авіакатастрофи, що призвела до
людських жертв, ні в яке порівняння по витраченому часу та емоційно-нервовому
навантаженню не зрівняється з виїздом для рятування тварини.
Більш того, щоб оцінити роботу керівника пожежно-рятувального підрозділу
необхідно водночас враховувати успішність його особистої діяльності і, крім
того, ефективність роботи всієї керованої їм організації. Саме тому до
теперішнього часу критерії оцінки успішності діяльності пожежних-рятівників до
кінця ні в науці, ні в практиці не розроблені.
Тому в якості джерела психологічної оцінки професійної ефективності
діяльності пожежних-рятівників була використана інформація про
психофізіологічне обстеження цих осіб, а також інформація, яка містилась в їх особових
справах, причому враховувались професійно значущі психологічні особливості досліджуваних.
Крім того, в другу групу оціночно-якісних показників ввійшли оцінки, які
давались бійцю пожежно-рятувального загону його безпосередніми керівниками. В
їх основі лежала інтегрована оцінка (як якісних, так і кількісних показників,
бо вони взаємодіють в їх діяльності) різних аспектів професійної діяльності та
особистості цих фахівців. Це бути так звані експертні оцінки, які носять
суб’єктивний характер.
В розробці оцінки досліджуваних працівників МНС не останнє місце займає
якісний аналіз службових характеристик, заохочень, покарань, переміщень на
керівні посади і т. ін. Причому при
аналізі цих документів повинні виявлятись емпіричні індикатори, тобто типи
оціночного судження, які характеризують досліджувану особу.
Крім зазначених оціночних характеристик індикаторами професійної успішності
пожежних-рятівників можуть бути фактичні дані про результати несення служби,
свідчення при підвищення кваліфікації та інше.
Безумовно, для повноти оціночних критеріїв досліджуваних фахівців необхідно
розробити нормативні значення індивідуально-характерологічних показників, які притаманні
для низько- та високоуспішних працівників МНС.
Таким чином в даній роботі зроблена спроба розробити та обґрунтувати
критерії оцінки успішності професійної діяльності пожежних-рятівників.
На закінчення слід зазначити, що для рішення цієї проблеми подалі необхідно
буде в інтегральну оцінку професійної діяльності цих осіб включати вимір
безпосередньо психологічних характеристик їх особистості.