Физическая культура
и спорт/
1. Физическая культура и спорт:
проблемы, исследования,
предложения
Воробйов Олександр Олександрович
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Аналіз спортивного
травматизму єдиноборців (боротьба класична, вільна, самбо, дзю-до) за даними
обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру.
У даний час
однією з найважливіших у практиці тренування спортсменів єдиноборців різної
кваліфікації і віку стає проблема відновлення їхньої працездатності, в тому
числі за рахунок правильного співвідношення лікувального і реабілітаційного
періодів.
Відомо, що фізичні навантаження та
процеси відновлення – це дві сторони однієї медалі. Порушення балансу
призводить до втрати працездатності. Тому в своїй роботі ми поклала за мету
вивчити та дослідити вплив різноманітних факторів, і в першу чергу,
лікувально-відновлювальних, на працездатність спортсменів єдиноборців
швидкісно-силового спрямування.
Завдання:
1.
За даними літературних джерел
проаналізувати стан спортивного травматизму серед єдиноборців.
2.
Розробити і підготувати анкету
„Спортсмена єдиноборця”. Організувати анкетування.
3.
Провести викопіювання даних спортивного
травматизму з „Картки спортсмена” обласного фізкультурного диспансеру за
останні три роки.
4.
Проаналізувати отримані результати.
Внести пропозиції.
Об’єкт дослідження:
взаємозв’язок фізичних навантажень та засобів відновлення у спортсменів
єдиноборців, які отримали травму.
Предмет дослідження:
співвідношення термінів лікування та термінів відновлення серед спортсменів
єдиноборців.
Методи: вивчення
літературних джерел, викопіювання даних з обласного фізкультурного диспансеру,
анкетування, метод інтерв’ювання.
Робота проводилась у два етапи. На першому – проаналізовані літературні
джерела в галузі реабілітації і відновлення спортсменів. На другому етапі
досліджувались терміни відновлення працездатності спортсменів після отриманих
травм.
Анкета включала в себе: паспортні дані, кількість і умови тренувань,
кваліфікацію, побутові особливості, діагноз, термін лікування та термін
відновлення тощо.
У цьому повідомленні ми надаємо тільки фрагмент роботи.
Результати показали, що серед спортсменів єдиноборців, які отримали травми,
були борці чоловічої статі віком 18-20 років, в основній масі першорозрядники,
які проживають разом із батьками в нормальних побутових умовах. Шкідливих
звичок не мають. Тренуються п’ять разів на тиждень у великих групах (більше
20-ти осіб). Санітарно-гігієнічні умови тренувальних залів бажають бути
кращими. Тренерський контроль за ходом проведення занять не завжди повноцінний.
Структура отриманих травм була
наступною:
-
розтягнення зв'язок ліктьового суглобу –
26,8%;
-
забій суглобів (різноманітна локалізація)
– 23,5%;
-
розтягнення зв'язок колінного суглобу –
13,8%;
-
надрив ахілового сухожилля – 6,8%;
-
вивихи (різноманітна локалізація) –
6,5%;
-
розтягнення зв'язок гомілково-ступневого
суглобу – 6,4%;
-
надрив зв'язок колінного суглобу – 6,4%;
-
забій меніска – 3,3%;
-
перелом ключиці – 3,3%;
-
перелом плечової кістки – 0,3%;
-
інші – 2,9%.
Аналізуючи терміни лікування наших спортсменів з термінами лікування, які
надані в літературі, ми визначили, що істотних відмінностей немає. Що
стосується процесів відновлення, то
картина була зовсім іншою. Так в наших
дослідженнях визначалось, що термін відновлення працездатності з
діагнозом „Розтягнення зв'язок ліктьового суглобу” був майже удвічі коротшим,
ніж за даними літератури, „Забій суглобів” – на
1,5 місяця коротший, „Надрив ахілова сухожилля” – на 2 місяці, „Розтягнення
зв'язок колінного та гомілково-ступневого суглобів” – на 1 місяць.
Висновки:
1.
Структура травм та терміни лікування у наших спортсменів
співпадають з розподілом травм та
терміном лікування у літературних джерелах.
2.
Значна частка в структурі травм (47%)
припадає на „розтягнення зв'язок” різних суглобів.
3.
Терміни відновлення працездатності у
наших спортсменів в середньому у 2 рази коротші, ніж за даними літератури.
Пропозиції:
Враховуючи те, що у наших спортсменів термін відновлення працездатності
штучно зменшений, що може призводити до повторної травмованості та до зниження
результативності, бажано пролонгувати термін відновлення, використовуючи
існуючі засоби лікарсько-фізкультурного диспансеру в максимальній мірі.
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА
П.І.Б.
Воробйов Олександр Олександрович
Адреса: м.Чернівці,
вул.. Південно-Кільцева, буд. 11, кв.19
58032, Україна
Телефон: (03722) 7-96-07
Місце роботи, посада: завідувач кафедри медичної підготовки Чернівецького національного університету ім.
Ю.Федьковича, кандидат медичних наук,
доцент, майстер спорту СРСР, Академік МІЖНАРОДНОЇ
АКАДЕМІЇ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.