Экономические науки/ 7.Учет и аудит

Мельниченко О. І., наук. керівник: Кузь В. І.

Буковинська державна фінансова академія

СИСТЕМА ОБЛІКУ ЯК ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ПРИЙНЯТТЯ

УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Сучасні умови господарювання підвищують роль управлінських рішень та оптимізації відносин з державою для виконання завдань суб'єктом економіки. Ефективність життєдіяльності підприємства залежить від наявності та умілого використання економічної інформації, основу якої становить облікова. Це зумовлює необхідність чіткого визначення пора-метрів її формування та відповідності цих параметрів потребам користувачів.

Вирішення такого завдання потребує насамперед наукового обґрунтування загальної характеристики облікової інформації.

Керівництво і працівники повинні володіти достатнім обсягом інформації для забезпечення виконання своїх безпосередніх функцій: перші – управлінських, другі – виробничих. Причому, виконання цих функцій підпорядковується основній меті – забезпеченню сталого розвитку підприємства на тривалу перспективу. Прицьому важливе місце належить інформації.

Так, для постановки завдань з управління виробництвом, контролю та оперативному регулюванню, для оцінки результатів управлінських рішень необхідний значний обсяг планової, статистичної інформації, даних бухгалтерського та оперативно-технічного обліку.

Інформація – невід’ємна частина системи управління.

Облікова інформація, як складова економічної, є одним із видів інформації, що характеризує виробничо-господарську діяльність підприємства. Облікова інформація відрізняється великим обсягом і різноманітністю, складністю, логічністю та відносною простотою арифметичної обробки. Їй властивий масовий характер обчислень, які виконуються за типовими алгоритмами з певною періодичністю. Вона займає, найбільшу питому вагу за обсягом і значимістю серед усіх інформаційних систем, необхідних для прийняття управлінських рішень.

При цьому облікова інформація повинна відповідати таким критеріям:

- багатократність використання;

- концентрація, тобто обираються тільки суттєві ознаки;

- штучність – інформацію створюють люди (облікові працівники), вона не виникає природно, тобто сама по собі;

- цілеспрямованість, тобто інформація відповідає визначеним завданням;

- аналітичність, тобто здатність надавати не лише зафіксовані в документах дані, а й підсумкові, розрахункові, додаткові;

- достовірність показує, що інформація адекватно реаліям життя відображає господарські процеси на підприємстві, легко перевіряється і служить інтересам конкретної особи.

- значимість облікової інформації полягає в тому, що вона має бути корисною і надходити до користувача у потрібний час.

Необхідність гарантії отримання користувачами змістовної та об’єктивної інформації на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності вимагає державного регулювання.

Надання Україні статусу країни з ринковою економікою дозволило підприємствам сформувати нові економічні відносини, що проникають в сфери виробничої діяльності. Внесені зміни в національну теорію і практику бухгалтерського обліку безперечно підвищили інформаційність системи обліку та зорієнтували її не лише на зовнішніх, а й на внутрішніх користувачів інформації.

Проте проблема необхідності реформування бухгалтерського обліку в Україні не остаточно вирішена ні прийняттям Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ні національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

За таких умов реформування повинне здійснюватись для забезпечення сучасного рівня розвитку обліку, а саме:

ü система обліку в сучасних умовах повинна бути підприємницькою в тому розумінні, що її цілі, завдання і вся система організації були повністю обумовлені і підпорядковані інтересам управління підприємством;

ü облікова інформація повинна виступати важливою ланкою, яка з’єднує господарську діяльність та осіб, які приймають рішення.

ü дані про господарську діяльність мають служити входом в систему бухгалтерського обліку, а корисна інформація для прийняття управлінських рішень – виходом із неї. Внаслідок чого ця інформація дасть можливість користувачам приймати обґрунтовані рішення при виборі альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів при управлінні господарською діяльністю підприємства.

ü забезпечування інтересів користувачів в якісній інформації, яка дає повну та правдиву картину фінансового стану і результатів діяльності суб’єкта господарювання.

ü розширення автоматизація інформації на основі систем обліку та надання їй юридичної сили;

Як було зазначено, управління виробництвом здійснюється на основі отриманої інформації, більшість якої надає бухгалтерський облік. Через облікові дані проявляється ефективність прийнятих управлінських рішень. Тобто облік виступає складовою частиною науки про управління, а отже такі важливі функції управління як планування, контроль та оцінка є невід’ємними елементами системи обліку.

Планування включає постановку мети, визначення шляхів її досягнення і вибір найкращої альтернативи. На всіх цих стадіях бухгалтер повинен чітко уявляти наявні фінансові альтернативи, адже облікові дані минулих періодів є вихідною базою для планування, а дані поточного обліку – засобом контролю за виконанням плану, основою для коригування планових завдань.

Особливо часто при складанні місячних, квартальних, річних і перспективних планів використовують облікові дані про витрати на виробництво та собівартість продукції, нараховані податкові платежі, наявність і використання виробничих ресурсів, фінансові результати.

Тепер вже немає сумніву у тому, що без поступального розвитку системи бухгалтерського обліку вкрай важко вирішувати сучасні господарські завдання.

Отже, у будь-якому випадку "вигідно та окупно" займатися удосконаленням облікової системи як на макро-, так і мікрорівні.

Удосконалення обліку в напрямку управлінської орієнтації – це закономірний процес, який передбачає реформування бухгалтерського обліку в Україні через забезпечення інтересів користувача в якісній інформації, яка дає повну та правдиву картину фінансового стану і результатів діяльності суб’єкта господарювання.

В кінцевому результаті облік може і повинен формувати додаткові інформаційні ресурси.

Література:

1.Питель С.В.Інформація для прийняття управлінського рішення// Стратегія розвитку України. – К., 2008. – № 3-4. – С. 558.

2.Підлужна Н.М. Облік як інформаційний ресурс: // Вісник економічної науки України. – Донецьк, 2009. – № 1. – С. 49.

3.Пушкар М.С. Метатеорія обліку або якою повинна стати теорія. Монографія. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2007. – 359с.