Экономические науки/ 7.Учет и аудит

Бутеєць Т. О., наук. керівник: Кравчук В. С.

Буковинська державна фінансова академія

ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ОБЛІКУ ТОРГОВЕЛЬНИХ МАРОК (БРЕНДІВ) НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Актуальність теми. Активне використання торговельних марок у діяльності вітчизняних підприємств зумовлює необхідність переосмислення і введення в практику бухгалтерського обліку нового активу - торговельної марки (товарного знаку, бренду), яка може використовуватися в комерційній діяльності та приносити прибуток.

Важливого значення набувають питання вартісної оцінки торговельної марки як обов’язкового елементу процесу її використання. Зміщення акцентів у питаннях оцінки на користь ринкової вартості, що спостерігається останнім часом, має сенс з огляду на значний вплив явищ глобалізації на розвиток бухгалтерського обліку та його спрямованість на інтереси інвестора. В аспекті використання торговельної марки це питання набуває особливої актуальності враховуючи її здатність забезпечувати власнику вищий рівень доходу завдяки прихильності споживачів до продукції з відповідною торговельної маркою.

Значний обсяг досліджень торговельної марки як маркетингового інструменту бізнесу проведений у роботах Г.О. Андрощука, В.О. Жарова, В.В. Клявіна та інші. Методологічні засади обліку, контролю та аудиту нематеріальних активів досліджували М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, С.Ф. Голов, З.В. Гуцайлюк, Н.М. Ткаченко та інші.

Разом з тим торговельна марка розглядається як незначна складова частина нематеріальних активів і здебільшого не досліджується як окремий об’єкт обліку.

Мета роботи. Мета даної роботи полягає в обґрунтуванні та розробці рекомендацій з удосконалення організації та методики бухгалтерського обліку торговельних марок у складі нематеріальних активів на прикладі підприємств харчової промисловості.

З’ясування ролі торговельних марок у процесі реалізації продукції є першим кроком на шляху вирішення актуальної практичної проблеми, що має визначальне значення для підвищення конкурентноздатності вітчизняних товаровиробників – легалізації не врахованої в обліку частини активів підприємств.

Поширеність торговельних марок очевидна. Дедалі більша кількість підприємств застосовують методи і мову брендів у своїй діяльності, про це свідчить широко розвинута система державної реєстрації прав власності та розпоряджання правами на них. Станом на 1 січня 2008 р. зареєстровано близько 58 тисяч свідоцтв на знаки для товарів і послуг. Щорічно цей показник збільшується в середньому на 25%. Стрімко зростає залучення торговельної марки в цивільно-правові угоди. З 2000 р. в Державному департаменті інтелектуальної власності зареєстровано понад 3000 ліцензійних договорів.

Однак, незважаючи на тривале використання торговельних марок у господарській діяльності вітчизняних підприємств, система бухгалтерського обліку не містить інформації про наявність і вартість торговельних марок. Результати дослідження фінансової звітності вітчизняних підприємств показали, що облікована частка нематеріальних активів у середньому по Україні становить 1%. З 47 досліджених підприємств 90% використовують у діяльності зареєстровані торговельні марки, 1% відображає їх у балансі. Головною причиною неврахування торговельної марки у вітчизняному бухгалтерському обліку є відсутність нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення обліку торговельних марок у складі нематеріальних активів. І, як наслідок, нездатність системи бухгалтерського обліку задовольнити сучасні інформаційні запити її користувачів – оцінювачів, інвесторів, кредиторів, маркетингової служби.

В обліковій практиці склалися два методичні підходи до відображення торговельних марок в обліку: підхід капіталізації витрат на створення торговельної марки та підхід списання вартості торговельної марки у витрати. Застосування того чи іншого підходу залежить від рівня регламентації даного питання в законодавстві. Відповідно до чинного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи” (далі – П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”) витрати на самостійне створення торговельних марок не визнаються нематеріальним активом, а підлягають списанню у витрати звітного періоду. Проте необхідно виключити з П(С)БО 8 “Нематеріальні активи” вищезазначену норму, оскільки торговельним маркам, які розроблені і зареєстровані підприємством, притаманні всі ознаки права власності згідно із законодавством України. Це дає підстави вважати, що невизнання їх у складі нематеріальних активів суперечить принципу повного висвітлення, передбаченого Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Важливою умовою відображення торговельної марки в обліку є її оцінка. Незважаючи на законодавчо встановлений порядок первісної оцінки нематеріальних активів, методика первісної оцінки торговельних марок при зарахуванні на баланс відсутня. В бухгалтерському обліку при визнанні торговельної марки переважають традиційні методичні підходи, які ґрунтуються на принципі історичної (фактичної) собівартості. До первісної вартості торговельної марки включається лише незначна частина витрат, пов'язаних з її створенням. У свою чергу витрати на дослідження й розробку торговельної марки не визнаються в обліку як капітальні інвестиції, а загальною сумою відносяться на рахунок 941 “Витрати на дослідження розробки” та інші рахунки витрат. Не узагальнюються в обліку витрати на рекламу та інше розповсюдження інформації про торговельну марку, які є суттєвою складовою її вартості.

Методичні засади розподілу та відображення даних витрат в обліку представлено в табл. 1.

Таблиця 1

Методичні засади відображення в обліку витрат на створення та використання торговельної марки

Ознака	Відображення в обліку
	Капітальні витрати	Витрати некапітального характеру
Характер витрат	Витрати, що включаються до первісної вартості (капітального характеру)	Витрати, які прямо пов’язані зі створенням торговельної марки, але не включаються до її первісної вартості (некапітального характеру)
Функція за правилами бухгалтерського обліку	Включаються в собівартість торговельної марки згідно з п. 17 П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”	Відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з п. 9 П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”
Вплив на вартість торговельної марки	Формують первісну вартість торговельної марки	Впливають на ринкову вартість торговельної марки
Рахунок призначений для обліку	154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”	Рахунки обліку витрат діяльності підприємства (92, 93, 94)
Типова кореспонденція по закриттю рахунку	Дт 123 “Права на комерційні позначення” Кт 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”	Дт 79 “Фінансові результати”  Кт 92 “Адміністративні витрати”,  93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”
Відображення в регістрах обліку	Журнал 4 Відомість 4.1 аналітичного обліку капітальних інвестицій	Журнал 5, Розділ ІІІ "Витрати діяльності", рядок 6 "Інші витрати операційної діяльності" Журнал 5А, Розділ ІІІА "Витрати діяльності", рядок 6 "Інші витрати операційної діяльності"

З метою встановлення єдиних методичних засад виявлення торговельних марок, не відображених в балансі, та включення їх до складу нематеріальних активів потрібно запровадити порядок інвентаризації торговельних марок, що забезпечить їх первісну оцінку та оприбуткування на баланс. Даний порядок передбачає ідентифікацію торговельних марок (встановлення наявності зареєстрованих торговельних марок, що не відображені в бухгалтерському обліку); оцінку вартості виявлених у процесі інвентаризації торговельних марок; документальне оформлення (занесення до інвентаризаційного опису та складання акта введення торговельної марки в господарський оборот); оприбуткування на рахунках бухгалтерського обліку.

Використання підприємствами об’єктів інтелектуальної власності, незареєстрованих в балансі, нині досить поширене, а необхідність постановки їх на облік передбачена законодавством. У зв’язку з цим доцільно було б доповнити Інвентаризаційний опис (типова форма № НА-4) розділом "Об'єкти права інтелектуальної власності, не відображені в бухгалтерському обліку". Така систематизація спростить порядок відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку, оскільки забезпечить можливість виділення з сукупності нематеріальних активів тих об’єктів, які підлягають оприбуткуванню за результатами інвентаризації.

Для обліково-інформаційного забезпечення грошової оцінки торговельних марок, витрати, пов’язані з її розробкою, реєстрацією та рекламною кампанією, з метою обліку необхідно класифікувати за двома групами: капітальні витрати (витрати, що включаються до первісної вартості торговельної марки) і витрати некапітального характеру (витрати, які не відносяться до первісної вартості торговельної марки, але пов’язані з її створенням і впливають на формування її ринкової ціни). Для узагальнення витрат некапітального характеру та їх використання у процесі оцінки потрібно ввести підприємствами окремий аналітичний рахунок 941/1 "Витрати створення та використання торговельних марок" у складі субрахунку 941 "Витрати на дослідження і розробки".

Для покращення документального оформлення обліку витрат можна розробити форму "Відомості аналітичного обліку витрат на дослідження та розробку торговельної марки". Відомість повинна відкриватися бухгалтером на початковій стадії розробки та реєстрації торговельної марки. Ведеться шляхом занесення сум витрат понесених у процесі її створення до моменту складання Акта введення в господарський оборот (типова форма № НА-1) та відкриття інвентарної картки на торговельну марку (типова форма № НА-2).

Завершальною стадією організації облікового процесу використання торговельних марок у господарській діяльності є відображення їх вартості у звітності. Оцінка та відображення нематеріальних активів у звітності за собівартістю призводить до того, що формування інформації про поточну вартість активів підприємства відбувається поза фінансовою звітністю підприємства. Ринкова капіталізація підприємства суттєво відрізняється від вартості активів, яка відображена у фінансовій звітності. Це зумовлює пошук альтернативних способів відображення інформації про них у звітності з метою забезпечення користувачів – органи управління, оцінювачів, бренд-менеджерів, маркетологів, інвесторів інформацією про поточну вартість активів, зокрема, торговельної марки, що дасть змогу оцінити реальний фінансово-майновий стан підприємства.

Отже, важливим принципом запровадження ефективної системи бухгалтерського обліку торговельних марок є повнота висвітлення інформації про них в обліку, а також достовірність вартісних показників, пов’язаних з її використанням.

Література:

1. Рудченко Ю.С. Удосконалення облікового забезпечення вартісної оцінки торговельної марки // Облік і фінанси АПК. – 2007. – №8. –– С. 76-84.

2. Меренков О.В. Використання торговельних марок в господарській діяльності підприємств: проблеми оподаткування та обліку // АгроІнКом. – 2008 – №9-10. – С. 94-97.

3. Пархоменко В. М. Обґрунтування доцільності бухгалтерського обліку торгових марок в управлінні бізнесом // Зб. наукових праць Міжрегіональної науково-практичної конференції “Облік і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю”. – Мелітополь, 2007. – С. 61-64.

4. Дорош Н. І. Торговельні марки у звітності як фактор підвищення інвестиційної привабливості підприємств // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2006. – №4. – С. 217-220.