Экономические науки/3.Финансовые отношения

Митяй С.А.

Національний Університет державної податкової служби України

Сучасний стан та тенденції розвитку системи оподаткування нерухомості в Україні

У сучасному суспільстві, податки використовуються не лише як джерело доходів держави для виконання її функцій, а і як важливий інструмент здійснення економічного впливу на соціально-економічний розвиток країни. Особливої уваги заслуговує оподаткування такої важливої складової національного багатства будь-якої країни як нерухомість. Вітчизняна система оподаткування нерухомості, віддзеркалює проблеми системи оподаткування України, вирішення яких сприятиме оздоровленню всієї економіки.

Проблеми формування ефективної системи оподаткування нерухомості в Україні відображені у працях Денисенка Н.О., Мироненка Т.В., Мухіна О.О., Піхоцького В.Ф. та ін.. Поряд з цим, потребує теоретичного обґрунтування сама система оподаткування нерухомості та її функції, недостатньо опрацьована загальна схема оподаткування, методи та механізми.

Як показує досвід розвинених країн, ефективна система оподаткування нерухомості дає змогу збалансовувати соціально-економічний розвиток території, стимулювати інвестиційну діяльність, спричиняти вплив на господарську діяльність. За рахунок оподаткування нерухомості здійснюється перерозподіл певної частини багатства в країні, стимулюється ефективність її використання. Вітчизняна система оподаткування нерухомості включає: ресурсні платежі, податок на нерухомість та податки на операції з нерухомістю. На практиці податок на нерухомість в Україні поки що не справляється.

Система ресурсних податків включає збори за спеціальне використання природних ресурсів, куди входить земельний податок. Оподаткування операцій з нерухомістю відбувається посередництвом оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих в результаті проведення операцій купівлі-продажу, отримання у спадок чи дарування нерухомості, та оподаткування при посвідченні різних угод із нерухомістю (державне мито та збори на обов’язкове державне пенсійне страхування).

Проаналізувавши структуру податкових надходжень, впродовж 2002-2007 рр., було встановлено, що на ресурсні податки, припадає близько 1% податкових надходжень ВВП і близько 4,6% Зведеного бюджету України. Найбільшою у структурі, є частка земельного податку, в середньому вона складає 0,7% та 3,2% відповідно. Загальною, для всіх ресурсних платежів, є тенденція до скорочення. Земельний податок впродовж останніх років характеризується стабільністю надходжень, на рівні 0,6%.

Податок з доходів фізичних осіб є одним із основних, оскільки на його долю припадає в середньому 4,5% всіх податкових надходжень ВВП. Частка надходжень даного податку у 2002-2007 рр. до Зведеного бюджету України склала в середньому - 21,2% всіх податкових надходжень. Поряд з цим, не зважаючи на абсолютне збільшення надходжень (на 23958,2 млн.грн.) частка податку скоротилась на 2,2 в.п.

Слід зазначити, що попри наявну тенденцію до загального зростання податкових надходжень, у структурі ВВП та Зведеного бюджету України, не є характерною для податків із нерухомості. Отже, зростання досягається за рахунок інших податків, що зміщує податковий тягар на більш вузьке коло платників, а ефективність вітчизняної системи оподаткування нерухомості може бути визначена як низька.

Було встановлено, що однією з причин низької ефективності системи оподаткування нерухомості, є надмірність пільгового оподаткування. Так, у 2007 році пільги із земельного податку склали 2,1% (0,36 млрд.грн..) у загальній структурі втрат внаслідок пільгового оподаткування, при тому, що на ПДВ припало - 91,4%, на податок на прибуток підприємств - 6,0%, та лише 0,5% на інші податки і збори.

Недосконалість вітчизняного законодавчого та нормативно-правового забезпечення, яке зазнає частих змін, приймається з запізненням також спричиняє негативний вплив на систему оподаткування нерухомості. Так, нерухомість у якості бази оподаткування була введена у травні 2003 року, Законом України №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» [2], який запровадив та визначив порядок оподаткування доходів фізичних осіб від продажу нерухомого майна (ст..11), порядок оподаткування об’єктів спадщини (ст..13) та подарунків (ст..14). Прикінцеві положення даного Закону, та внесені до нього зміни, призупинили дію ст. 11, саме тому протягом 2004, другої половини 2005 та всього 2006 рр. доходи, одержані фізичними особами від продажу (міни) об’єктів нерухомості не оподатковувались. Пізніше, Закон України №3378- ІV від 19 січня 2006 року [3] вніс зміни, згідно яких ст.. 11 набрала чинності з 1 січня 2007 року. Саме тому, нерухомість як об’єкт оподаткування фактично з’явилась у січні 2007 року.

Розширення бази оподаткування, податку на доходи фізичних осіб, в першу чергу носило фіскальну мету, попри це, як показали результати проведеного аналізу, рівень зростання не виправдав сподівань Так, у 2007 році надходження від податку на доходи фізичних осіб дійсно зросли: у структурі ВВП – лише на 0,7 в.п., а Зведеного бюджету України - на 3,5 в.п.

Загалом було встановлено, що низька ефективність вітчизняної системи оподаткування нерухомості є результатом проблем наступного характеру:

- існуванням внутрішньої неузгодженості складових всієї системи, що є наслідком порушення принципів економічної, соціальної справедливості та рівномірності оподаткування;

- масовим наданням пільг, що формує низький рівень податкової дисципліни, небажання інших суб’єктів сплачувати податки;

- нерівномірністю фіскального навантаження на різні групи суб’єктів, посилює податковий тиск, та формує хибне уявлення про надмірність рівня оподаткування;

- значним рівнем тінізації економіки;

- частими змінами в законодавстві, що знижує ефективність податкового регулювання, породжує нестабільність та складність в оподаткуванні та ін..

Значна низка означених проблем може бути вирішена посередництвом введення податку на нерухомість, який слід розглядати як інструмент фіскального регулювання, що потенційно здатний впливати на структуру майнового нагромадження, інвестиційну активність. На нашу думку, податок на нерухомість сприятиме зниженню податкового тягаря на мобільні фактори виробництва та сприятиме більш ефективному перерозподілу податкового навантаження на певних суб’єктів, що в свою чергу сприятиме гармонізації вітчизняної податкової системи з європейськими стандартами.

На користь податку на нерухомість виступає й те, що даний податок є порівняно стійким до коливань економіки. Якщо за умов кризи, спад виробництва та споживання вочевидь призведуть до скорочень податкових надходжень до бюджету країни, то податок на нерухомість дасть змогу компенсувати таке скорочення.

Проведений аналіз діючої системи оподаткування нерухомості в Україні дає змогу вказати на значну проблемність та низьку ефективність, що спонукає до змін, які повинні здійснюватись в рамках реформування податкової системи країни. Сучасній податковій системі України повинна відповідати така модель оподаткування нерухомості, яка забезпечуватиме послідовну реалізацію принципів економічної ефективності, фіскальної достатності, загальності оподаткування, обов’язковості, нейтральності, соціальної справедливості та рівності усіх перед законом, не допущення дискримінації; гармонійне поєднання інтересів держави та платника; адміністративну простоту, економічність і стабільність оподаткування.

Формування ефективної системи оподаткування нерухомості повинно відбуватись на основі прийняття нових нормативно-правових актів та удосконалення чинних, з врахуванням традицій і особливостей національної економіки та вимог сучасних інтеграційних процесів.

Запровадженню змін у системі оподаткування нерухомості повинна передувати велика робота, щодо оцінки об’єктів оподаткування, формування відповідної бази даних власників, об’єктів та їх вартості, а самі зміни повинні вноситись на основі:

- збалансування всіх податків та платежів, раціоналізація структури системи оподаткування нерухомості;

- обґрунтування та перегляді діючої системи надання пільг;

- розробки та впровадження організаційно-економічного механізму оподаткування нерухомості;

- розробки обґрунтованої моделі «масової» оцінки нерухомості різних видів об’єктів;

- завершення розпочатих процесів інвентаризації земельних ділянок, формування баз даних реєстрів нерухомості різних видів;

- забезпечення максимальної прозорості в оподаткуванні та ін..

Усе це дозволить вирішити важливу проблему сучасності – забезпечення економічного зростання України в довгостроковій перспективі.

Список використаних джерел:

1.Про систему оподаткування України: Закон України, прийнятий постановою Верховної Ради України № 1252-XII від 25.06.91 // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 39. - С.510.

2. Про податок з доходів фізичних осіб із змінами і доповненнями внесеними Законом України №889-ІV від 22 травня 2003 року // www.liga.net.

3. Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо оподаткування спадщини: Закон України, прийнятий постановою Верховної Ради України №3378- ІV від 19 січня 2006 року // www.liga.net.

4. Статистичний щорічник України за 2007 рік. Державний комітет статистики України /За редакцією О. Г. Осауленка. Відповідальний за випуск В. А. Головко., К.: «Консультант», 2008.