Экономические науки/Экономика АПК

здобувач Голданов В.В.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Правове забезпечення раціонального використання земель

Земля - головний засіб виробництва сільськогосподарських підприємств, що спеціалізуються на виробництві продукції рослинництва. На відміну від інших засобів виробництва, даний засіб не амортизується. Це пов’язано з тим, що при раціональному використання земельних ресурсів їх продуктивність не тільки не знижується, а навпаки зростає, що повинно призводити до збільшення вартості земельної ділянки.

На сьогоднішній день Україна має потужну нормативно-законодавчу базу у галузі землекористування. Але разом з тим не існує базового документа, який врегульовує питання використання земельних ресурсів, що може сприяти недбалому ставленню до них. Даний факт слугує причиною розгляду можливості прийняття Закону України “Про раціональне землекористування”. Він повинен визначати правові, економічні та соціальні основи раціонального використання і відтворення земельних ресурсів в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь з урахуванням розвитку науково-технічного прогресу. Суть даного закону має полягати в погодженні екологічних та соціальних інтересів суспільства, врахуванні антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, умов використання земельних ресурсів у різних галузях народного господарства в процесі сталого розвитку країни.

Забезпечувальним чинником виконання даного закону повинен стати економічний механізм. Тут слід чітко визначити нормативи плати за використання земельних ресурсів, механізми стимулювання підприємств до ведення ресурсоощадливого господарювання яке включатиме пільгове кредитування господарств на впровадження землеохоронних і природовідтворювальнихі заходів; надання державних субсидій на освоєння новітніх екологобезпечних технологій; застосування штрафних санкцій за погіршення довкілля.

Прийняття та існування тільки Закону України “Про раціональне землекористування” не забезпечить підвищення відповідальності за використання земельних ресурсів. Досягнення позитивного ефекту від прийняття цього закону можливе лише з прийняттям Закону “Про ринок земель” [1].

Ринок земель сільськогосподарського призначення в економічному розумінні являє собою сукупність економічних механізмів, що забезпечують розв’язання таких завдань, як: реалізація прав власників земельних ділянок на одержання доходу при їх продажу, рівного для всіх покупців - потенційних виробників сільгосппродукції, доступу до всіх операцій щодо придбання сільськогосподарських угідь; стимулювання раціонального їх використання й забезпечення постійної можливості перерозподілу на користь найефективніше господарюючих суб’єктів [2, С. 24]. Окрім цього ринок земель сільськогосподарського призначення набуває особливого значення в умовах, коли майже половина працюючих членів сільськогосподарських підприємств не мають належних професійних знань, досвіду, фізичних можливостей ефективно займатися виробництвом продукції рослинництва.

Враховуючи вище сказане, нами запропоновано основні напрямки розвитку ринку земель, а також послідовність їх здійснення. Дана схема зображена на рис. 1.

Підсумовуючи вищевикладене необхідно відмітити, що прийняття Закону України “Про раціональне землекористування” та “Про ринок земель” призведе до синергетичного ефекту в напрямку підвищення ефективності використання земельних ресурсів з одночасним врахуванням ощадливого ставлення до них.

Рис. 1. Основні напрями формування ринку земель та послідовність їх здійснення.

Література:

1. Проект Закону України “Про ринок земель” http://gska2.rada.gov.ua

2. Білик Ю.Д. Формування ринку сільськогосподарських земель і підвищення ефективності їх використання // Землевпорядний вісник. - 2000. - №2.-С. 24-28.