Ющенко М. Г.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Закалінська К. О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Збагненню й освоєнню техніки аналізу фінансового стану сприяють:

- велика методична база західних (Е. Хелферт, З.С. Блага, Л.А. Бернстайн, Ж. Рішар і ін.) і вітчизняних (В.В. Ковальов, Г.В. Савицька, А.Д. Шеремет, М.Г. Чумаченко, В.В. Сопко й ін.) вчених і фахівців;

- широкий діапазон спеціальних програмних засобів;

- досвід практичних досліджень.

Методики аналізу фінансового стану підприємства, викладені в роботах А.Д. Шеремета, М.Г. Чумаченка, Б.В. Ковальова, і К.П. Приходько, Г.В. Савицькоі, Л.Т, Пляровської, В.З. Сопко, призначені передовсім для внутрішніх користувачів фінансової звітності. Працівники бухгалтерських служб підприємств, менеджери, фінансові директори, аудитори можуть провести в повному обсязі аналіз фінансового стану підприємств по кожній з обраних методик. Однак при виборі методики варто враховувати, що результати можуть бути суперечливими.

Мета статті - висвітлити основні проблеми, які виникають перед вітчизняними підприємствами при аналізі фінансового стану підприємств у контексті прийняття управлінських рішень, проаналізувати проблеми суб'єктів, котрі аналізують фінансовий стан підприємства за опублікованими формами звітності і як інструментарій можуть використовувати кожну з авторських методик для забезпечення більш повного аналізу фінансового стану підприємства при виконанні експертизи і складанні висновків, проведенні моніторингу фінансового стану. Відповідно до зазначеної методики застосовується комплекс показників, які розраховуються на основі даних форм фінансової звітності із залученням додаткових даних із первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку.

Суб'єкти, які аналізують фінансовий стан підприємства за опублікованими формами звітності, як інструментарій можуть використовувати кожну з авторських методик Окремими напрямами розглянутих методик є оцінка кредитоспроможності, неспроможності (банкрутства), інвестиційної діяльності підприємства. Як недолік слід зазначити необхідність вивчення всієї методики і вибору тих показників які можуть бути використані для характеристики фінансового стану підприємства за даними зовнішньо: звітності. А це вимагає витрат часу, тоді як буває досить узагальнюючої оцінки фінансового стану підприємства (наприклад, аналіз фінансового стану потенційного постачальника сировини, матеріалів, послуг)[2].

У результаті проведеного дослідження отримані такі висновки:

- загальноприйнята система показників фінансового стану відсутня;

- відсутній поділ показників на узагальнюючі (дає можливість експрес—оцінки) і приватні (можливість деталізованої оцінки фінансового стану);

- у більшості методик не представлене чітке розмежування аналізу платоспроможності й ліквідності; [5]

- існує три підходи до аналізу платоспроможності. Перший припускає аналіз платоспроможності на основі показників ліквідності. Другий - на основі показників фінансової стійкості. У третьому випадку рекомендують для оцінки платоспроможності розраховувати показники, серед яких . присутні показники ліквідності і фінансової стійкості;

- як правило, порівняння показників фінансового стану пропонується в динаміці. Нормативи представлені для обмеженої кількості показників без обліку галузевих і індивідуальних особливостей підприємства. Формули розрахунку нормативів одиничні;

- відрізняється кількість показників, запропонованих для оцінки основних напрямів фінансового стану в різних методиках. Вважається, що при аналізі важливим є якісний зміст показників, їх здатність розкрити рівень і динаміку фінансового стану, і аж ніяк не кількість розрахованих коефіцієнтів.

Тому у залежності від конкретних завдань, що визначаються управлінськими рішеннями, аналіз фінансового стану може здійснюватися в тому або іншому вигляді.[1] Усі існуючі методики аналізу фінансового стану можна класифікувати за такими ознаками:

1. За широтою охоплення досліджуваних проблем:

- експрес-аналіз - призначений для одержання за
загального уявлення про фінансове становище підприємства
на базі форм зовнішньої бухгалтерської звітності. В основу
експрес-аналізу покладений «набір невеликої кількості
найбільш істотних і порівняно нескладних у вирахуванні показників та постійне відстеження їх динаміки»;

- комплексний фінансовий аналіз - призначений для одержання комплексної оцінки фінансового стану підприємства на базі форм зовнішньої бухгалтерської звітності, а також розшифровок статей звітності, даних аналітичного обліку, результатів незалежного аудита й ін.;

- аналіз фінансового стану як частини загального дослідження господарської діяльності підприємства. Такий аналіз призначений для одержання комплексної оцінки всіх аспектів діяльності підприємства - виробництва, фінансів, постачання, збуту і маркетингу, менеджменту, персоналу й ін.;

- орієнтований аналіз фінансового стану - призначений для вирішення пріоритетної фінансової проблеми і підприємства. Наприклад, оптимізації дебіторської заборгованості на базі як основних форм зовнішньої бухгалтерської звітності, так і розшифровок тільки тих статей звітності, що пов'язані із зазначеною проблемою.[2]

2. Залежно від напрямків дослідження об'єкта:

- ретроспективний аналіз - призначений для аналізу
сформованих тенденцій і проблем фінансового стану підприємства;

- план-фактний аналіз - потрібний для оцінки і виявлення причин відхилень звітних показників від планових;

- перспективний аналіз - необхідний для експертизи фінансових планів, їхньої обґрунтованості і вірогідності з точки зору поточного стану і наявного потенціалу;

- нормативний аналіз - дозволяє визначити відповідність рівня сформованих на підприємств, показників з нормативним значенням.

3. За частотою проведення:

- регулярний аналіз - призначений для постановки ефективного управління фінансами підприємства не базі представлення у визначений термін, щоквартально або щомісяця, спеціальним чином оброблених результат комплексного аналізу фінансового стану;

- епізодичний аналіз - призначений для вирішення певних завдань, як засіб для прийняття певних управлінських рішень.

4. Залежно від автора методики аналізу фінансового стану:

- офіційна методика - розроблена відповідними офіційними органами;

- авторська методика - запропонована окремим автором, або групою авторів.

6. Залежно від результатів аналізу:

- пасивний аналіз, як проста констатація (розкриття) сформованого стану речей;

- активний аналіз, із вказівкою причин що породили дане становище; виявленням резервів, перспектив розвитку, з винесенням практичних рекомендацій.[4]

Таким чином, проведення аналізу фінансового стану на підприємствах вимагає, обліку специфічних властивостей аналізу в сучасному складному економічному житті. Найчастіше результати аналізу фінансового стану підприємств ґрунтуються на недостовірній інформації, при цьому вона може бути перекручена як через суб'єктивні, так і об'єктивні причини.

Корінна зміна ситуації в цьому випадку можлива лише із введенням, за досвідом США, кримінальної відповідальності за такі дії. Фактично для оцінки вірогідності вихідної інформації і, як наслідок, одержання реальних результатів аналізу фінансового стану нашим законодавством пропонується попереднє проведення незалежного аудиту для виявлення навмисних і ненавмисних помилок. Одержання достовірної інформації в цьому випадку можливе, при проведенні спеціального дослідження фінансовими службами, фінансованими автономно від підприємства.

Література:

1. Біла О.Г. Фінансове планування і фінансова стабільність підприємства [Текст] / О.Г. Біла // Фінанси України. – 2007. - №4. – с. 112 – 121.

2. Ковалев В.В Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. 2-е изд., перераб. и доп.[Текст]/ В.В. Ковалев - М.: Финансы и статистика. – 2006. -512 с. ISBN 5-85971-460-2

3. Марченко О.І. Фінансові аспекти ділової активності підприємства [Текст]/ О.І Марченко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - №5. – с. 136-139.

4. Турило А.М. Методологічні підходи до оцінки фінансового стану підприємств. [Текст]/ А.М. Турило // Актуальні проблеми економіки. – 2007. - №3. – с. 100 – 108.

5. Хотомлянський О.Л. Комплексна оцінка фінансового стану підприємств.[Текст]/ О.Л. Хотомлянський, П.А. Знахуренко // Фінанси України. – 2008. - №1. – с. 111 – 119.