Хоцевич О.В., науковий керівник Урбан В.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Фінансово-економічний механізм ризик-менеджменту підприємства

Ефективність функціонування будь-якого підприємства визначається у тому числі й ефективністю функціонування його фінансово-економічного механізму. В умовах змінного економічного середовища виникає невизначеність результату, що супроводжується виникненням ризику. Для стабілізації фінансового стану підприємства та формування бази його наступного розвитку необхідною умовою є розвиток і обґрунтоване функціонування фінансово-економічного механізму ризик-менеджменту. Тому науковому обґрунтуванню і розробці методичних підходів і практичних рекомендацій щодо фінансового управління підприємства на засадах підвищення ефективності його фінансово-економічної діяльності з врахуванням фінансового ризику приділяється сьогодні важливе значення.

Функціональна структура організації управління дає змогу швидко накопичити досвід з управління ризиками, властивими даному виду діяльності; проте сам процес управління ризиками стає громіздким та повільним через погану координацію та кооперацію підрозділів. Кожний підрозділ ставить пріоритетними насамперед власні цілі, забуваючи про загальноорганізаційні, внаслідок чого управління розривається, в тому числі управління економічними ризиками. Проте висока ефективність функціональної системи управління дає підставу використати основні принципи її організації як вихідні для побудови ефективного фінансово-економічного механізму ризик-менеджменту.

Послідовність реалізації процесу управління фінансовими ризиками має включати: ідентифікацію ризиків; визначення кількості ризиків та ступеня їх важкості; пошук методів обробки ризиків; зниження ризиків та оцінку їх наслідків у процесі прийняття рішення. На кожному з етапів управління виникають труднощі, пов’язані насамперед з однобокістю підходів у побудові систем якісної та кількісної оцінки ризику як основи фінансово-економічного механізму відповідної системи менеджменту. Тому вихідним моментом для побудови ефективного фінансово-економічного механізму ризик-менеджменту стає теоретичне осмислення механізму виникнення ризику як наслідку прояву невизначеності економічного середовища. Невизначеність є властивістю економічного середовища і полягає в тому, що кількісні характеристики процесу можуть набувати будь-якого значення в певних межах. На конкретне значення кількісної характеристики впливають як закономірно визначені, так і випадкові чинники. Невизначеність властива будь-якому економічному про-цесу. Ризик є формою прояву невизначеності. Для адекватної оцінки ризику потрібно використовувати не одну систему його класифікації, а їх сукупність.

Як базова категорія, типологізації ризиків використовується як категорія фінансового потоку і на її основі сформовано типологізовану систему фінансових ризиків. Категорія фінансового потоку є зручною для використання у якості основної при типологізації ризиків, оскільки фінансові потоки виникають при більшості економічних процесів, мають здатність поєднуватися та поділятися і тому кількісні характеристики фінансових потоків досить легко піддаються аналізові. Розв’язання проблеми кількісної оцінки окремих форм фінансового ризику, з використанням запропонованого підходу, у свою чергу, потребує розв’язання низки науково-методичних проблем. До них, насамперед, слід віднести необхідність визначення мінімального (граничного) значення розміру збитків та/або ймовірності їх настання, нижче якого як окремий ризик, так і викликані ним інші ризики не враховуються, а також розробки методів підсумовування негативних наслідків, що викликані окремими ризиками.

Оскільки функціонування підприємства є частково визначеним, необхідно при аналізі впливу випадковості на діяльність підприємства виділити закономірно зумовлену частину фінансових показників та величину випадкової складової показників. Тому основним принципом при розрахунку кількісного рівня невизначеності є відокремлення випадкової складової від закономірно обумовленої частини показника. Таке відокремлення можна здійснити за допомогою факторного аналізу, регресії чи згладжування динаміки показника за допомогою тренду. Ґрунтуючись на четвертому та п’ятому постулатах теорії ризикології, для відокремлення випадкової складової доцільно користуватись згладжуванням динаміки показника «Рівень достовірності». Виходячи із групування основних визначень ризику, необхідним є також врахування невизначеності, зумовлене недоліками інформації, що є основою для аналізу.

Отже, впровадження пропонованого кількісного критерію ризику в систему ризик-менеджменту підприємства дає змогу досягти таких цілей: характеризувати рівень фінансового ризику в діяльності підприємства; виявити приховані ризики, рівень значущості яких занижується менеджерами підприємства; визначити пріоритетні напрями застосування ризик-менеджменту, що особливо велике значення має в умовах дефіциту фінансових ресурсів. При цьому удосконалюються такі елементи фінансово-економічного механізму ризик-менеджменту підприємства як фінансова оцінка та прогнозування рівня ризику та частково фінансове нормування рівня ризику. Результати застосування комплексної оцінки ризику діяльності підприємств дають можливість автоматизувати процес реалізації фінансово-економічного механізму ризик-менеджменту. Виявлення сили впливу невизначеності індивідуальних фінансових потоків на невизначеність сумарного фінансового потоку стає основою для добору пріоритетних напрямів реалізації фінансово-економічного механізму ризик-менеджменту підприємства. Алгоритмізація добору фінансового інструментарію також дає змогу досягти значної економії фінансових ресурсів та підвищити фінансову ефективність функціонування підприємства, що водночас зменшує й рівень невизначеності показників, щодо яких застосовувався фінансово-економічний механізм ризик-менеджменту.

Література

1. Грабчук О.М. Фінансово-економічний механізм підприємства і його використання у ризик-менеджменті// Економіка: проблеми теорії і практики: Зб.наук.праць. – Д., 2007. – Вип.191, т.4. - С.1229-1235

2. Буряковський В.В., Грабчук О.М. Кількісна характеристика невизначеності макроекономічних фінансових потоків// Фінанси України. – К., 2008. - №4.