Іванческул О.І., науковий керівник Урбан В.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Управління діяльністю підприємства на засадах ситуаційного менеджменту

Аналізуючи діяльність підприємства, дуже важливе значення сьогодні приділяється проблемам пошуку і оптимізації раціональних рішень у нестандартних ситуаціях, які будуть сприяти всій системі управління і, відповідно, діяльності організації, проведенню аналізу сучасного застосування теоретичних і практичних аспектів ситуаційного підходу в управлінні організаціями та розробленню методичних і практичних рекомендацій відносно створення системи ситуаційного менеджменту. Тому на сьогоднішньому етапі розвитку теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у визначенні ролі та місця ситуаційного менеджменту в системі підприємства з метою адаптації його до умов господарювання українських підприємств, є доцільним.

Узагальнення точок зору зарубіжних та вітчизняних авторів на сучасний менеджмент показало, що загострюючи увагу на характері зв’язків підприємства з чисельними факторами внутрішнього та зовнішнього середовища, ситуаційний підхід є на сьогодні продовженням та розвитком системного підходу, передовим підходом в управлінському мисленні. Повернення до ситуаційного підходу при організації діяльності українських підприємств, виробленні ними організаційно-економічного механізму адаптації до ринкових умов, дозволить успішно та результативно впоратися із наявними господарськими та економічними проблемами і досягти конкурентних переваг на національному та світовому ринках.

На основі концептуального узагальнення та систематизації теоретичних і методологічних аспектів ситуаційного підходу в управлінні, обгрунтовується визначення категорії „ситуаційний менеджмент”, що розкриває суть організації діяльності підприємства в умовах значного впливу чинників внутрішнього та зовнішнього середовища.

При управлінні на основі ситуаційного підходу використовується методологічний апарат. Визначено, що його основу складає розвинений математичний апарат, який отримано завдяки розвитку інших функціональних сфер, так і вироблений у межах моделювання процесів у менеджменті. Основними в сучасному менеджменті є методи ситуаційного аналізу, імітаційні економіко-математичні та статистичні моделі.

Необхідність поліпшення використання таких ключових факторів успіху як витрати, якість продукції, інноваційність, в умовах глобальної конкуренції вимагає від менеджерів різних ланок управління підвищення гнучкості в прийнятті організаційних рішень та адаптивної спроможності. За цих умов методологія ситуаційного менеджменту дозволить швидко та раціонально упоратися з цілою низкою проблемних ситуацій. Центральне місце в цій методології відводиться ситуаційному аналізу як комплексній технології підготовки, прийняття та реалізації управлінського рішення, підгрунтям якої є аналіз окремо взятої управлінської ситуації.

Доцільним є впровадження методики ситуаційного аналізу підприємства, основою якої є структурно-логічна схема проведення діагностики проблемної ситуації, а алгоритм включає попередній аналіз ситуації та складання плану аналітичної роботи; вибору методів аналізу та створення інформаційної бази для дослідження; процесу діагностики ситуації з використанням різних методів аналізу; систематизації інформації про ситуацію та узагальнення результатів; оцінки результативності ситуації та підготовки звіту. Декомпозиція процесу діагностики ситуацій дозволить виявити слабкі місця в управлінні діяльністю при здійсненні структурних перетворень для створення результативної та адекватної ринково-орієнтованої системи на підприємствах.

Необхідним є застосування науково-обґрунтованого апарату ситуаційного аналізу для вибору оптимальних сценаріїв розвитку підприємств з врахуванням мінливих умов ринкового середовища. Узагальнення результатів дослідження практики українських підприємств різних видів діяльності та різних організаційних форм дозволяє виявити проблемні зони, в яких накопичується чисельна кількість проблемних ситуацій, серед яких: організація та розвиток бізнесу; організаційна структура управління; збутова політика; управління фінансами та інвесторами; інформаційне забезпечення бізнесу.

Отже, ефективними у використанні сьогодні є організаційно-методичні підходи до моделювання практичної реалізації управлінських рішень з позицій ситуаційного менеджменту, серед яких організаційна структура управління ризиками, викликаними управлінськими рішеннями ситуацій; алгоритм контролінгу інформаційної системи підприємства; модель бізнес-реінжинірингу підприємства з альтернативними варіантами „сценаріїв майбутнього” його розвитку; концептуальна модель ефективного управління персоналом для запобігання чи усунення конфліктних ситуацій, які в подальшому підсумку будуть сприяти формуванню результативної системи ситуаційного менеджменту як мистецтва керівників розуміти ситуацію, що склалася під дією внутрішніх та зовнішніх факторів (ситуаційних змінних), розкрити їх характеристики і вибрати відповідний тип управління та адекватні управлінські рішення. Така методика оцінки ефективності менеджменту має принципове значення як для вчених, які досліджують проблеми організації управління, так і для практиків (керівників підприємств), які впроваджують нові організаційні структури та організаційні інновації. Впровадження нової системи менеджменту з врахуванням ситуаційного підходу – це глибокий інноваційний процес, який охоплює не тільки економічний, а, перш за все, соціально-психологічний, мотиваційний механізм людей і впливає на формування корпоративної культури підприємства в цілому.

Література

1. Федулова Л.І., Фролова Г.І. Ситуаційний менеджмент: науково - методологічний аспект. – К., Науковий світ, 2007. – 34 с.

2. Фролова Г.І. Ситуаційний підхід в сучасній теорії та практиці менеджменту. // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. – Київ: НДЕІ, 2006. – Вип.16. – С. 146-149.