Бочарова А.Г.

НТУУ «КПІ», ФММ, УЕ-61

Теоретичні аспекти формування ринкової вартості акцій українських

Світовою практикою доведено, що в умовах ринкової економіки одним із основних джерел інвестиційних ресурсів для виробничого розвитку суб’єктів господарювання є фондовий ринок, на якому підприємства-емітенти розміщують свої цінні папери з метою залучення додаткових інвестиційних ресурсів. Випуск акцій корпорацій дозволяє отримувати додаткові кошти безстроково, а випуск облігацій може забезпечувати залучення позикових ресурсів на вигідніших, ніж у банках, умовах.

У зв’язку з тим, що основними суб’єктами на фондовому ринку є цінні папери, зокрема корпоративні, обов’язковою умовою здійснення раціональної інвестиційної діяльності є необхідність в оцінці їх якості – як з боку емітента, так і з боку інвестора. При цьому емітент повинен володіти прийомами управління інвестиційної привабливості власних цінних паперів, а інвестор – мати можливість виробити у кожному конкретному випадку виробити стратегію управління ефективністю своїх капіталовкладень.

В країнах з розвинутою економікою вторинний ринок цінних паперів представлений фондовими біржами, яким належить провідна роль у торгівлі цінними паперами та позабіржовою торгівлею. Натомість на сучасному фондовому ринку України безумовний пріоритет належить позабіржовій торгівлі, а роль організованого ринку в економіці країни залишається незначним. Основна причина цього явища полягає у недостатній розвиненості вітчизняного фондового ринку та його організованого сегмента.

Особливо негативний вплив на стан організованого ринку цінних паперів має безпрецедентне домінування над ним непрозорого для інвесторів неорганізованого фондового ринку, торгівельний оборот якого більш, ніж у 10 разів перевищує операції на організованому ринку.

Позабіржовий ринок цінних паперів в Україні представлений двома позабіржовими торгівельно-інформаційними системами, найвідомішою з яких є Позабіржова фондова торгівельна система (ПФТС), створена у 1996 році.

Найбільш важливим показником, що характеризує розвиток фондового ринку та його сегментів, є обсяг операцій з цінними паперами, зокрема акціями корпоративних підприємств. Частка акцій поміж інших видів фінансових інструментів на фондовому ринку України поступово збільшується.

Позабіржовий ринок цінних паперів України залишається достатньо закритим і недоступним для дрібних продавців та покупців акцій. Розвиток вторинного ринку акцій у формі біржової торгівлі є тим більше проблемним, оскільки реально його учасниками стають лише професійні торгівці цінними паперами, а вихід на нього акціонерних товариств (АТ) є вкрай ускладненим або зовсім неможливим.

Наприклад, негативним чинником треба вважати переважання кількості закритих акціонерних товариств (ЗАТ) над кількістю відкритих (ВАТ), а такоє їх суттєву збитковість, що спостерігалася в останні роки.

Таким чином, можна стверджувати, що на фондовому ринку України лише незначна частина акцій визнається ліквідними, на ньому діє обмежена кількість інституціональних інвесторів, а інвестиційний попит формується виключно крупними гравцями. Акції більшості українських емітентів не обертаються на фондовому ринку, як правило, розподілені між менеджерами та членами трудового колективу АТ або перебувають у власності великих і стратегічних акціонерів. У в зв’язку з відсутністю активного ринку акцій, вони є низьколіквідним активом АТ, не мають ринкової вартості і є недостатньо інвестиційно привабливими.

З огляду на це слід розрізняти ті акції вітчизняних підприємств, що активно обертаються на ринку (в основі їх вартості лежить величина регулярних котирувань акцій, що виставляються учасниками фондового ринку), і ті, що не обертаються ( або обмежено обертаються) на ринку, а від так, і не мають ринкової вартості.

Пропонований підхід передбачає, що ринкова вартість акцій – це така вартість акцій, що є задовільною для більшості учасників ринку (продавців і покупців акцій) і формується на організованому та відкритому фондовому ринку в умовах конкуренції під впливом чинників макро- та мікрорівнів. Ринкова вартість акцій - це результат низки добровільних операцій з акціями, що здійснюються незалежними продавцями і покупцями, що відображається у грошовому еквіваленті і передбачає перехід майна від одного власника до іншого на певну дату, при чому кожна із зацікавлених сторін діє свідомо та без примуси, маючи всю необхідну інформацію про цю операцію.

Отже, будемо виходити, що ринкову вартість мають:

- акції, що активно обертаються на фондовому ринку і мають ринкові котирування професійних учасників ринку

- акції, з пакетами яких здійснювалися реальні операції між незалежними торгівцями і покупцями в умовах конкуренції та відкритої інформації про торги.

Множина оцінок учасників ринку акцій про вартість акцій конкретного товариства забезпечує виникнення коридору цін, що формується з цін попиту та цін пропозиції на ринку, який відображає справедливу вартість акцій.

Для товариств, акції яких не обертаються або обмежено обертаються на ринку, процес формування їх вартості суттєво відрізняється від формування вартості акцій, що вільно обертаються на ринку. Це пов’язано з тим, що інформація про стан капіталу та фінансово-господарської діяльності таких АТ, як правило, є закритою для масового інвестора і доступною лише для обмеженого кола осіб.

Отже, необхідною стає допомога спеціалізованих оціночних організацій, які отримали ліцензії на здійснення відповідної діяльності, володіють власними методиками оцінки і на основі внутрішньої вартості акцій, а також з урахуванням певних чинників (зміни капіталу АТ, перспектив економічного розвитку країни, галузі, самого підприємства) визначають вартість акцій конкретного товариства, найбільш наближеної до ринкової.

Весь спектр чинників, що впливають на формування ринкової вартості акцій, умовно поділимо на три групи:

- чинники макрорівня, що охоплюють політичні, економічні, правові, соціокультурні, інфраструктурні та морально-етичні особливості країни розташування товариства-емітента

- чинники ”середнього” рівня, що охоплюють стан та перспективи розвитку галузі, в межах якої функціонує товариство-емітент

- чинники макрорівня, що охоплюють фінансово-економічний стан бізнесу товариства, його виробничий потенціал, конкурентне середовище, його корпоративну та організаційну структуру управління, а також особливості обігу та характеристики акцій, умови розподілу акціонерного капіталу.

Таким чином, ринкова вартість акцій, які вільно обертаються на фондовому ринку, формується під впливом попиту та пропозиції учасників ринку на акції конкретного акціонерного товариства. При цьому учасники ринку, виставляючи ціну попиту (пропозиції), беруть до уваги велику кількість чинників, що впливають на неї. Ринкова вартість акцій, що не обертаються або обмежено обертаються на фондовому ринку, визначається фахівцями на основі внутрішньої вартості акцій з врахуванням чинників макро- і мікрорівня. Внутрішня вартість акцій як найближча до ринкової вартості формується під впливом фактичного стану бізнесу товариства та очікувань щодо його розвитку.