Экономические науки/10.Экономика предприятия.

Загорельська Т. Ю.

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна

Формування підходів щодо управління

фінансовою безпекою підприємства

Актуальним питанням при забезпеченні фінансової безпеки підприємства є формування підходів до управління нею як самостійним об’єктом. Це потребує аналізу існуючих підходів до управління фінансовою безпекою підприємства, визначення їх недоліків та можливостей використання.

Значна кількість наукових розробок щодо управління фінансовою безпекою підприємства стосується використання інструментів фінансового менеджменту. В межах цього підходу при дослідженні окремих елементів економічної безпеки фінансова безпека підприємства пов’язується з забезпеченням його фінансової стійкості. Багато проблемних питань з управління фінансовою безпекою підприємства відображаються при розробці фінансової політики підприємства і управління фінансами.

На етапі виникнення та розвитку теорії безпечного функціонування підприємства формування підходів до управління економічною та зокрема фінансовою безпекою підприємства найбільшого розвитку набув інформаційний підхід шляхом збереження комерційної таємниці та мінімізації розголосу фінансової інформації. Цей підхід до фінансової безпеки підприємства передбачав забезпечення надійності інформаційної системи підприємства та збереження інформаційних ресурсів шляхом проведення спеціальних перевірок осіб, що допускаються до роботи з фінансовими документами та недопущення її незаконного розповсюдженнях [5, с. 38]. Проте на сучасному етапі розвитку ринкової економіки інформаційний підхід не має достатнього застосування, оскільки не ураховує всіх аспектів проблеми управління фінансовою безпекою. Він є обмежуючим з позиції впровадження реально необхідних заходів із забезпечення фінансової безпеки. Одночасно цей напрям забезпечення фінансової безпеки набув розвитку та отримав практичне застосування у межах ресурсного підходу, коли інформаційний ресурс розглядається лише як елемент цілісної системи ресурсів підприємства.

З позицій ресурсного підходу фінансова безпека визначається як стан корпоративних ресурсів (виробничих, фінансових, людських, інформаційних тощо) і підприємницьких можливостей, який забезпечує їх ефективне використання в поточному періоді та на перспективу з метою забезпечення розвитку підприємства [4, с. 90].

Деякими науковцями фінансова безпека розглядається як одна з функціональних складових економічної безпеки, що характеризується станом ефективного використання корпоративних ресурсів для попередження ризиків та забезпечення стабільного функціонування підприємства. На підставі застосування ресурсно-функціонального підходу фінансова безпека підприємства розглядається в наступних аспектах: забезпечення адаптації підприємства до змін ринкової кон’юнктури та якості реалізації управлінських функцій (планування, облік, аналіз).

Одночасно певні дослідники вважають за потрібне управління фінансовою безпекою підприємства лише з позиції окремого аспекту його фінансово-економічної діяльності. В межах такого вузькофункціонального підходу створюються умови для законності використання ресурсів підприємства [2].

Програмно-цільовий підхід до управління фінансовою безпекою підприємства передбачає формулювання проблемної ситуації; визначення цільової настанови управління фінансової безпеки (визначення мети, постановка завдань) та розробки програм реалізації сформульованої політики [4, с. 88].

Офіційно визнаним підходом до управління фінансовою безпекою є стаціонарний підхід. В його межах фінансова безпека розглядається як стан об’єкта з точки зору його рівня, визначається незалежністю, стійкістю, стабільністю та потребує застосування інструментів фінансового менеджменту [3].

Проте можливості застосування такого підходу на практиці заперечують прихильники динамічного підходу, які вважають, що безпека є сукупністю умов функціонування суб’єкта, що контролюється ним.

В процесі управління фінансовою безпекою цей підхід посилює вагу інституційної складової. В межах інституційного підходу до управління фінансовою безпекою підприємства увага акцентується на суб’єктах управління. В цьому контексті фінансова безпека характеризується сукупністю фінансових умов, які формуються під впливом наявних обсягів фінансових ресурсів; можливостей їх формування та використання згідно з нормативно-правовими підставами фінансової діяльності підприємства; механізмами, що забезпечують виконання цих норм та правил, а також формалізованими та неформалізованими нормами відносин між суб’єктами господарювання [3].

Проте певні суперечності в інституціональних відносинах обумовили застосування в управлінні фінансовою безпекою неоінституціонального підходу. Він передбачає обов’язкове урахування в процесі управлінні інституційних пасток, які характеризують наявність стійких неефективних інституціональних норм та правил. Серед них найбільш впливовими на фінансову безпеку підприємства є: оподаткування та субсидування суб’єктів господарювання; корумпованість посадових осіб державних органів влади; поширення „тіньових” відносин між суб’єктами господарювання тощо [1, с.146-147].

В практиці управління фінансовою безпекою підприємства значного розповсюдження набув також системний підхід, який виник на підставі вивчення питань безпеки економічних систем з використанням дедуктивних методів. Саме цей підхід та особливості застосування інструментів та методів управління підприємством в фінансовій науці обумовили виокремлення в системі економічної безпеки підприємства її складових, зокрема фінансової безпеки [3].

Вартісний підхід до управління фінансовою безпекою підприємства сформувався у межах погляду на підприємство як особливий інвестиційний товар, який володіє корисністю та вартістю для інвесторів. Виходячи з цього, безперечною ознакою фінансової безпеки підприємства є розмір його вартості. В свою чергу вартість підприємства оцінюється не лише як дохід від його діяльності, але й надійність отримання цього прибутку в перспективі. Ключовою метою управління фінансовою безпекою підприємства в межах цього підходу є максимізація вартості підприємства, а особливістю застосування - бачення перспектив розвитку підприємства як ознаки управління його майбутнім [6].

Не виключаючи важливості жодного з підходів та можливостей застосування в практиці управління фінансовою безпекою сукупності підходів, авторський підхід до управління фінансовою безпекою підприємства зводиться до наступного.

Здійснення ефективного управління фінансовою безпекою підприємства передбачає застосування поєднання стаціонарного та інституційного підходів. Результативність його застосування визначена розумінням фінансової безпеки як стану, який залежить від зовнішніх і внутрішніх чинників та одночасно обумовлюється ефективністю управління (зберігання, використання) ресурсами підприємства. Цей підхід має значні переваги, які стосуються комплексного розуміння найважливіших чинників впливу як на ефективність процесу управління фінансовою безпекою підприємства через якість реалізації управлінських функцій, так і на кінцевий результат управління – стан фінансової безпеки підприємства.

Політика підприємства щодо управління фінансовою безпекою підприємства є комплексом взаємопов’язаних управлінських рішень на всіх рівнях вертикальних і горизонтальних фінансового менеджменту, вбудованих у загальну систему управління підприємством.

Об’єктом управління в системі забезпечення фінансової безпеки підприємства є: ризики та загрози, які негативно впливають або потенційно можуть впливати у майбутньому на фінансові інтереси підприємства; пріоритетні фінансові інтереси. Суб’єктом управління фінансовою безпекою підприємства є управлінський персонал підприємства.

Управління фінансовою безпекою передбачає:

захист фінансових інтересів суб’єктів господарювання;

управління його фінансовою діяльністю;

урахування альтернативних шляхів забезпечення безпеки підприємств шляхом застосування фінансових інструментів, затверджених Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти" Наказ Міністерства фінансів від 30.11.2001 № 559 та методів фінансового аналізу і оцінки фінансового стану підприємства з використанням порогових значень показників.

Література

1. Гацька Л.П. Інституціональний підхід до реформування системи оподаткування в Україні // Научные труды ДонНТУ. - Серия: экономическая. – 2006. - Вип.103-3. – С.144-147.

2. Козаченко Г.В., Пономарьов В.П., Ляшенко О.М.. Економiчна безпека підприемства: сутнiсть та механiзм забезпечення: Монографiя. — К.:Лібра, 2003. – 280 с.

3. Колесник О. Альтернативні підходи в теорії безпеки і їх застосування у фінансовій науці // http://www.library.tane.edu.ua/images/nauk_vydannya/KZITgn.pdf

4. Кракос Ю.Б., Разгон Р.О. Управління фінансовою безпекою підприємств // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. – 2008. - №1(1). – С.86-97.

5. Нагірна О. Інформаційна та фінансова безпека компанії, або «рекрутинг чужими руками». Частина І // Практика управління. – 2007. - №8(8).– С.38-40.

6. Система экономической безопасности. Стоимостный подход для количественной оценки её эффективности (часть 1) http://www.psj.ru/saver_magazins/detail.php?ID=13867.