Іванческул О.І., науковий керівник Погрибенник О.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Конкуренція - найважливіший фактор ринкової економіки

Трансформаційні перетворення, які сьогодні відбуваються в український економіці, призведуть до того, що вхідні бар’єри до вітчизняного ринку щезнуть і закордонні підприємці, які мають більший досвід ведення господарської діяльності в ринкових умовах, а отже і в умовах конкуренції, розпочнуть свою діяльність на українському ринку. Усвідомлення цього факту ставить перед вітчизняними підприємцями складну задачу не лише зрозуміти сутність, а і навчитись діяти в умовах конкуренції.

Вперше поняття конкуренції (від лат concurrentia – зіштовхуватись) як суперництво сформулював А.Сміт. Саме він визначив, що головний принцип конкуренції це принцип «невидимої руки», яка смикаючи за потрібні ниточки витісняє з ринку фірми, що зайняті виробництвом непотрібної продукції.

З того часу науковці приділяли немало уваги конкуренції та вносили свій внесок у дослідження цього феномену. Так, наприклад, К.Р. Макконелл та С.Л. Брю вважають, що конкуренція – це наявність на ринку великої кількості незалежних покупців і продавців будь-якого конкретного продукту або ресурсу та можливість продавців і покупців вільно виступати на тих чи інших ринках або залишати їх. Зовсім інший підхід до визначення конкуренції знаходимо у Й. Шумпетер, який визначив конкуренцію як суперництво старого з новим, з інноваціями. Конкуренцію як процес, за допомогою якого люди одержують і передають знання розглядає Ф.Хаек. На його думку на ринку тільки завдяки конкуренції приховане стає явним.

Крім закордонних науковців, питанню визначення сутності конкуренції присвітили свої праці багато вітчизняних дослідників. Погляди яких теж відрізняються різноманітністю. Так, на думку В.А. Рибінцевої, конкуренція - це така ситуація на ринку, коли кожний із багато численних економічних суб’єктів прагне до того, щоб за допомогою коштів, якими він розпоряджається, досягти в процесі обміну з іншими оферентами максимально можливого ефекту в свою користь.

Спробу узагальнення поняття «конкуренція» знаходимо в Законі України «Про захист економічної конкуренції» : «економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку».

Проаналізувавши ці джерела можна зробити висновок, що існує велика дефініція визначень терміну «конкуренція» і що подібне явище можна спостерігати майже в усіх сферах діяльності людей. Незважаючи на це сучасні дослідники, науковці та, як ми бачимо, парламентарії все частіше роблять спроби дати єдине, загальне тлумачення «конкуренції».

Конкуренція – це доволі складне явище, що в той чи інший момент та під впливом певних умов набуває різного вигляду. По-перше, конкуренція – це фундаментальна умова, один із принципів розвитку соціально-економічного господарства як такого. По-друге, перефразовуючи Ф.Котлера, конкуренція – це переважно цивілізована форма війни, де більшість перемог отримані завдяки вдалим ідеям, вмілим комунікаціям та тверезим намірам. Характерно, що в контексті, який розглядається, змінні і критерії відповідних оцінок. Зазвичай це: кількість продавців у галузі, рівень диференціації виробів, бар’єри проникнення та виходу із ринку, структура витрат, вертикальна інтеграція та ступінь глобалізації. В залежності від їх значення підприємство вибирає спосіб комбінування інструментів маркетингу та формує пропозицію для цільового сегменту. Це означає, в решті решт, конкурентами насправді є не ті підприємства, які спеціалізуються на випуску однакової продукції, але ті що прагнуть задовольнити одні і ті ж самі потреби споживачів. Від так інтенсивність конкуренції на стільки вища, наскільки ідентичними є стратегії підприємств, що протистоять один одному.

Нарешті третій прояв конкуренції полягає в тому, що вона являє собою один з елементів зовнішнього оточення підприємства, і в цій якості безпосередньо впливає на рішення, які приймає менеджер. Отже, акцент в цьому випадку переноситься з розгляду так би мовити неприязних відносин між ринковими агентами на присутніх на ринку як цільовій функції (у), аргументом якої виступають різноспрямовані впливи з боку постачальників (х1), споживачів (х2), товарів-замінників (х3) і, зрозуміло, конкурентів (х4):

у = f (х1 ;х2 ;х3 ;х4).

Саме під їх тиском виникають загрози погіршення поточного стану підприємства, або, навпаки, його покращення. Одвічна альтернатива у динаміці «прибуток – збиток».

Отже, конкуренція э невід'ємною складовою ринку, феномен якої зацікавив науковців ще в минулому сторіччі і з часом інтерес до цієї економічної категорії значно зріс. В сучасних умовах ведення бізнесу, коли підприємці мають вільний доступ до інформації про попит та альтернативні пропозиції та відбувається колосальний прогрес маркетингової логістики, що значно скоротив проміжок часу між замовлення м необхідного товару і його отриманням та інтеграції України до світового господарства, конкуренцію слід розглядати з точки зору її трьох найважливіших іпостасей: конкуренція – фундаментальна умова розвитку соціально-економічного господарства; конкуренція – суперництво між виступаючими на ринку виробниками за найбільш вигідні умови виробництва та збуту продукції заради отримання прибутку; конкуренція – елемент зовнішнього оточення підприємства.

Література

1. Макконелл Кэмблл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т.1- М.: Республика, 1995. – 400с.

2. Парсяк В.Н .Малий бізнес в системі корпоративних відносин. -Херсон: Олді-плюс, 2006. - 456 с.

3. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 351 с.