Карась
Ярослав Іванович
Ст. викладач кафедри бухгалтерського обліку та аудиту
ВП НУБіП «Бережанський агротехнічний інститут»
 
Оцінка рівня виробництва
продукції тваринництва в Тернопільській області
 
Анотація.
Дано оцінку розвитку галузі тваринництва та визначено основні шляхи підвищення
його ефективності у Тернопільській області.
Ключові
слова: продукція, виробництво, ефективність.
Внаслідок
необґрунтованого підходу до реформ аграрного сектора економіки, відбувся
значний спад валової продукції, особливо галузі тваринництва, на яку припадало
більше половини вартості валової продукції. В кращі роки для виробництва
тваринницької продукції використовували дві третини сільськогосподарських угідь
і річного врожаю зерна.
Галузь була і
залишається головним постачальником повноцінного харчового білка. Крім того,
особливості виробництва, переробки і використання продукції тваринництва дають
змогу успішно розв’язати й інші соціально важливі проблеми, такі як
забезпечення зайнятості населення та випуску товарів народного вжитку,
проведення розрахунків за матеріально-технічні ресурси підприємств та паї,
оплати праці членів агроформувань. Тому і в подальшому тваринництво повинно
займати провідне місце в народногосподарському комплексі області.
Однак, попри
надзвичайну важливість галузі для вітчизняної економіки, посилення державної
підтримки в останні 3—4 роки, залучення приватних інвестицій та поступової
переорієнтації дрібнотоварного виробництва на конкурентоспроможне
великотоварне, ситуація в галузі тваринництва залишається складною. Фактичний її стан упродовж останніх 15 років не
відповідає потенційним можливостям і постійно погіршується.
Питанням розвитку тваринницької галузі
присвячено велику кількість наукових досліджень, результати яких знайшли
відображення у працях В.Г.Андрійчука,
В.Я.Месєль-Веселяка, Б.Й.Пасхавера, П.Т.Саблука, О.М.Шпичака та багатьох інших
вчених. Разом з тим слід зазначити, що, з огляду на важливість і багатогранність
даної проблеми, питання подальшого розвитку галузі тваринництва в сучасних
умовах господарювання й надалі залишаються актуальними.
Метою дослідження є оцінка розвитку галузі тваринництва та
визначення основних шляхів підвищення його ефективності у Тернопільській області.
Нині галузь у регіоні розвивається вкрай
неефективно й дуже повільно (табл. 1).
Таблиця 1.
Рівень виробництва продукції тваринництва в Тернопільській
області*
|   | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2008 | 2008 у % до 1990 | 
| Господарства
  всіх категорій | ||||||
| М'ясо в забійній вазі,
  тис.т | 123,3 | 74,4 | 48,2 | 39,9 | 38,1 | 30,9 | 
| Молоко, тис.т | 808,3 | 654,6 | 505,6 | 485,2 | 424,0 | 52,4 | 
| Яйця, млн.шт. | 359,2 | 270,8 | 234,5 | 291,0 | 350,1 | 97,5 | 
| Сільськогосподарські підприємства | ||||||
| М'ясо в забійній вазі,
  тис.т | 85,7 | 41,6 | 11,9 | 4,4 | 7,5 | 8,8 | 
| Молоко, тис.т | 493,1 | 276,7 | 72,9 | 35,6 | 28,0 | 5,7 | 
| Яйця, млн.шт. | 145,1 | 65,5 | 21,1 | 73,2 | 113,1 | 77,9 | 
| Господарства населення | ||||||
| М'ясо в забійній вазі,
  тис.т | 37,6 | 32,8 | 36,3 | 35,5 | 30,6 | 81,4 | 
| Молоко, тис.т | 315,2 | 377,9 | 432,7 | 449,6 | 396,0 | 125,6 | 
| Яйця, млн.шт. | 214,1 | 205,3 | 213,4 | 217,8 | 237,0 | 110,7 | 
*Розраховано за даними
Головного управління статистики в Тернопільській області
Виробництво м’яса та молока в усіх категоріях господарств скоротилося відповідно втричі і
наполовину. Виробництво яєць за досліджуваний період зменшувалося не такими швидкими
темпами. В 2008 р. цей показник становив 97,5 % до рівня 1990 року. Значний спад виробництва продукції тваринництва відбувся
у сільськогосподарських підприємствах регіону, що зумовлено, насамперед,
несприятливою ціновою ситуацією. Так, виробництво м’яса та молока відповідно зменшилося на 78,2 тис. тонн і 465,1 тис. тонн або на 91,2 % і 94,3 %. Виробництво яєць
зменшилося на 32 млн.шт. або на 2,5 %. Зменшення виробництва продукції у
сільськогосподарських підприємствах пов'язано, насамперед, із кризовими явищами
в економіці агропромислового комплексу.
В господарствах населення спостерігається
тенденція до зростання обсягу виробництва молока та яєць, але це не може компенсувати зменшення до загального
обсягу його виробництва в області.
Протягом досліджуваного періоду змінилася
структура виробництва продукції тваринництва:
відбувалося постійне збільшення частки господарств населення у виробництві, що
пов'язано із трансформаційними процесами у сільському господарстві. Так, у 2008р. порівняно з 1990 р. частка валового виробництва м’яса господарствами населення зросла з 30,5 до 80,3 %. Основну частину молока виробляє населення у своїх
господарствах (93,4 %). Також значна частка домогосподарств у виробництві яєць
(67,7%). Отже, господарства населення є
основними товаровиробниками в Тернопільській області.
Значне коливання в обсягах виробництва продукції тваринництва, яке спостерігається в різних категоріях господарств,
пов'язане зі змінами, які відбулися в кількості та продуктивності худоби та птиці (табл. 2).
Таблиця 2.
Динаміка поголів'я худоби та птиці в Тернопільській області (на кінець року),
тис. гол.*
| Показник | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2008 | 2008 у % до 1990 | 
| Господарства усіх категорій | ||||||
| Велика рогата худоба | 930,7 | 666,4 | 387,5 | 261,3 | 205,8 | 22,1 | 
| у т. ч. корови | 303,3 | 283,6 | 193,5 | 151,9 | 120,3 | 39,7 | 
| Свині | 527,5 | 408,3 | 276,7 | 285,8 | 305,5 | 57,9 | 
| Вівці та кози | 153,3 | 38,9 | 16,0 | 13,6 | 11,5 | 7,5 | 
| Птиця всіх видів | 5255,5 | 4591,0 | 4143,2 | 4729,8 | 4356,0 | 82,9 | 
| Сільськогосподарські підприємства усіх форм власності | ||||||
| Велика рогата худоба | 644,1 | 409,3 | 132,4 | 41,0 | 26,2 | 4,1 | 
| у т. ч. корови | 165,4 | 125,7 | 37,9 | 12,6 | 8,3 | 5,0 | 
| Свині | 296,6 | 170,8 | 38,5 | 53,3 | 68,9 | 23,2 | 
| Вівці та кози | 143,7 | 21,2 | 0,4 | 0,6 | 0,3 | 0,2 | 
| Птиця всіх видів | 1324,8 | 820,7 | 108,6 | 712,2 | 684,0 | 51,6 | 
| Господарства
  населення | ||||||
| Велика рогата худоба | 286,6 | 257,1 | 255,1 | 220,3 | 179,6 | 62,7 | 
| v т. ч. корови | 137,9 | 157,9 | 155,6 | 139,3 | 112,0 | 81,2 | 
| Свині | 230,9 | 237,5 | 238,2 | 232,5 | 236,6 | 102,5 | 
| Вівці та кози | 9,6 | 17,7 | 15,6 | 13,1 | 11,2 | 116,7 | 
| Птиця всіх видів | 3930,7 | 3770,3 | 4034,6 | 4017,6 | 3672,0 | 93,4 | 
*Розраховано за даними
Головного управління статистики в Тернопільській області
Можна було б
вважати позитивним на даному етапі розвитку зменшення поголів'я, оскільки це
привело б до відповідності між поголів'ям худоби й можливостями кормової бази. Зменшення ж поголів'я відбувається без одночасного
значного підвищення рівня його продуктивності, як це є в країнах з
високорозвинутою економікою. Вузьким місцем у галузі залишається відтворення
поголів'я, зниження репродуктивної здатності корів. Замість загальноприйнятого
нормативу приплоду 90 телят на 100 корів у 2008 р. одержано 66 гол., тоді як у 1990 р. 94 голови.
Поголів'я худоби та птиці у всіх
категоріях господарств Тернопільщини постійно та інтенсивно скорочується. В цілому по області поголів’я ВРХ зменшилося з 930,7 тис.гол у 1990 р. до 205,8
тис.гол у 2008 р., або у 4,5 раза. При
цьому відбулося скорочення поголів'я корів на 183,0 тис. гол., або у 2,5 раза, свинопоголів’я – у 1,7, овець і кіз –
у 13,3, птиці – у 1,2 раза.
Занепокоєння
викликає тенденція зниження поголів'я худоби та птиці у сільськогосподарських підприємствах області. В них поголів’я, відповідно, скоротилося на 95,9, 95,0 і 48,4 %. Така ситуація зумовлена тим, що за рахунок реалізації худоби розв'язуються питання погашення заборгованості та інших розрахунків. Інтенсивне скорочення чисельності сільського населення, а також низькі
закупівельні ціни на м'ясо та молоко зумовили скорочення поголів’я тварин в особистих
господарствах населення. Так, поголів'я худоби за цей період зменшилося на 37,3 %, у тому числі корів — на 18,8%. Поголів’я птиці
скоротилося на 258,7 тис.гол або на 6,6 %.
Щодо показників
продуктивності худоби та птиці в регіоні, то можна зазначити позитивну динаміку даного показника у всіх
категоріях господарств в цілому за досліджуваний період (табл. 3).
Таблиця 3
Продуктивність худоби та
птиці в Тернопільській області*
|   | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2008 | 2008 у % до 1990 | |||||||||
| Середній
  річний надій молока від однієї корови, кг | 
 | ||||||||||||||
| Господарства всіх категорій | 2650 | 2311 | 2508 | 3107 | 3191 | 120,4 | 
 | ||||||||
| Сільськогосподарські підприємства | 2930 | 2160 | 1493 | 3237 | 3057 | 104,3 | 
 | ||||||||
| Господарства населення | 2303 | 2432 | 2827 | 3097 | 3201 | 139,0 | 
 | ||||||||
| Середньодобовий приріст живої маси худоби на
  вирощуванні та відгодівлі, г | 
 | ||||||||||||||
| Великої рогатої худоби | 490 | 350 | 261 | 435 | 500 | 102,0 | 
 | ||||||||
| Свиней | 257 | 180 | 121 | 237 | 327 | 127,2 | 
 | ||||||||
| Середня річна несучість курей-несучок, шт. | 
 | ||||||||||||||
| Сільськогосподарські
  підприємства | 223 | 164 | 202 | 261 | 259 | 116,1 | 
 | ||||||||
*Розраховано за даними
Головного управління статистики в Тернопільській області
Найвищими темпами надої молока зростали в господарствах населення — на 39,0 %. Раніше першість за показником середньорічних удоїв
молока належала великотоварним господарствам. Незважаючи на досить пристойні
темпи зростання, показник продуктивності молочного стада в області (3191 кг) далекий від рівня європейських країн: Польщі
(4541кг), Німеччини (6439кг), Франції (6548кг), Нідерландів
(7160кг), Данії (8156 кг) та ін. Зростання продуктивності
худоби в регіоні дещо вирівняло темпи зниження виробництва молока, спричинені
скороченням поголів'я корів.
Протягом усіх
років низьким залишається середньорічний приріст живої маси як великої рогатої
худоби, так і свиней на вирощуванні та відгодівлі. Середня річна несучість
курей-несучок в 2008 р. на 36 шт, або на 16,1 %, була вищою ніж у 1990 році.
Основним стратегічним питанням розвитку
галузі в перспективі залишається неухильне підвищення продуктивності худоби. Низька продуктивність худоби спричинена передусім хворобами, яловістю, недоліками
в організації виробництва та селекційно-племінній роботі,
недостатнім рівнем годівлі (таблиця 4). Поліпшення
якості кормів і розведення високопродуктивної худоби сприяє зменшенню витрат
кормів на одиницю продукції. Так, із підвищенням продуктивності корів з 2500 до
4000 кг витрати кормів скорочуються з розрахунку на 1 ц молока від 1,31 до 1,05
ц корм, од.
[2].
Таблиця 4
Витрати кормів худобі і
птиці в сільськогосподарських підприємствах, тис. т корм.од*
|   | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2008 | 2008 у % до 1990 | 
| Усього кормів | 2240,0 | 1463,0 | 447,0 | 178,1 | 174,5 | 7,8 | 
| у тому числі концентрованих | 532,0 | 368,0 | 68,0 | 72,2 | 98,0 | 18,4 | 
| Витрати кормів у розрахунку на одну умовну голову
  великої худоби, ц | 36,44 | 34,85 | 29,33 | 30,58 | 30,50 | 83,7 | 
*Розраховано за даними
Головного управління статистики в Тернопільській області
Загальне
зменшення обсягів виробництва тваринницької продукції в регіоні призвело до
зниження його ефективності [3]. Якщо
рівень рентабельності
тваринництва в 1990 р. становив
27,9 %, то в 2008 – 3,3 %. Рівень рентабельності молока скоротився з 32,7% у
1990 р. до 24,1 % в 2008 році, а м’яса ВРХ – з 16,7 %
рентабельності до –14,4 % збитковості в 2008 році.
Собівартість
1 ц молока за цей час збільшилася з 34,13 грн до 164,54 грн, а собівартість 1 ц
приросту живої маси ВРХ – з 143,8 грн до 1022,64 грн.
Таким чином,
виробництво тваринницької продукції в регіоні є збитковим. Незадовільні
фінансові результати діяльності галузі дають підстави для твердження про
неможливість виходу її з кризи власними силами. Для виведення галузі
тваринництва з економічного занепаду, нарощування обсягів виробництва продукції
та підвищення її конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках
необхідно утримувати високопродуктивних тварин, здатних відшкодувати всі
матеріальні витрати в процесі виробництва та реалізації продукції і
заощаджувати кошти на розширене відтворення виробництва. 
Також відродження
галузі, на нашу думку, має відбуватися за державної підтримки, яку слід
спрямувати на розвиток великотоварних підприємств, оскільки нинішнє
дрібнотоварне виробництво в Україні не має жодних перспектив. Особливу увагу
слід також приділяти створенню сприятливого інвестиційного клімату й удосконаленню
правової бази для забезпечення державних гарантій діяльності агропромислових
виробників. Необхідно запроваджувати кредитування товаровиробників на пільгових
умовах, переглянути співвідношення цін на енергоносії, техніку й обладнання та
на вироблену продукцію тваринництва, здійснювати регулювання доходів через
систему державного дотування, з урахуванням умов виробництва.
 
Література.
1.    
Статистичний щорічник Тернопільської області за 2008 рік – c.476.
2.    
Формування та
функціонування ринку агропромислової продукції (практич. посіб.) / За ред П.Т. Саблука. — К.: ІАЕ, 2000. — 556 с.
3.    
Сільське господарство Тернопільської області: Статистичний збірник, 2008р.
– с.156.