Черненко М.І.
Дніпропетровський національний
університет
СУЧАСНЕ
ЛІКУВАННЯ ПОЧАТКОВИХ СТАДІЙ
АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОЇ ДИСЦИРКУЛЯТРНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ
Дисциркуляторна енцефалопатія (ДЕ) є повільно прогресуючим порушенням мозкового кровообігу, яке проявляється неврологічними та психічними розладами. Найбільш частою її причиною є атеросклероз. При цьому хронічна недостатність мозкового кровообігу може бути викликана наявністю атеросклеротичної бляшки, або порушеннями реологічних властивостей крові та гомеостазу, або ж недостатністю авторегуляції мозкового кровообігу. Постійна недостатність мозкового кровообігу призводить до метаболічних а потім і до деструктивних змін в нервових клітинах мозку. Клінічні прояви ДЕ виникають в результаті поступового розвитку недостатності мозкового кровообігу у відносно стабільній його формі та в епізодах гострого порушення мозкового кровообігу.
В зв’язку із постарінням населення, хронічним стресом має
місце тенденція до зростання числа
хворих на дисциркуляторну енцефалопатію.
На сьогоднішній день виділяють три стадії атеросклеротичної ДЕ: 1 – початкову, П
–субкомпенсації і Ш –декомпенсації. 1 стадія проявляється псевдоневрастенічним
синдромом з мікросимптомами ураження центральної нервової системи. При П стадії ДЕ уже мають місце чітко окреслені
неврологічні синдроми: вестибулярний, вестибуло-атактичний, екстрапірамідний
(паркінсоновий), пірамідний, астенодепресивний, гіпоталамічний з періодичними
вазо-вегетативними пароксизмами та судомний.
Ш стадія ДЕ характеризується
дифузними морфологічними змінами з грубими когнітивними розладами та
неврологічними синдромами після перенесених гострих порушень мозкового
кровообігу.
Лікування атеросклеротичної ДЕ на всіх стадіях повинно бути
комплексним. При 1 та П стадіях дисциркуляторної енцефалопатії потрібні
нормалізація режиму праці та відпочинку, сну,
загартування організму, достатнє перебування на свіжому повітрі,
боротьба зі шкідливими звичками – курінням, зловживанням алкогольними напоями.
Обов’язково потрібно нормалізувати психо-емоційну сферу: проведення психотерапевтичних бесід;
призначення заспокійливих седативних препаратів ( таблетки або настойка
валеріани, настойка собачої кропиви, настойка півонії, барбовал та інш.),
при депресії та тривожних станах
назначають гідазепам ІС, сібазон, нозепам, амітриптілін, феварін та інш.
При астенічних синдромах показано використання настойок
жень-шеня, китайського лимонника,
елеутерококка, препаратів гінко білоба ( мемоплант, танакан і ін.),
фенотропіла і ін.
При
атеросклеротичній ДЕ слід
контролювати ліпідний обмін і при підвищенні ліпідів в крові необхідно курсами
проводити лікування гіполіпідемічними медикаментами (гемфіброзілом
(іполіпідом), ловастатіном, правастатіном, флувастатіном, препаратами нікотінової
кислоти, метіоніном і ін.).
Обов’язково використовують вазоактивні препарати: кавінтон або
ціннарізін (стугерон ) в таблетках на
протязі 2 місяців, а потім можно переходити на прийом препаратів гінкго-білоба ( танакан, мемоплант та ін.) протягом 2-3 місяців; фезам (прийом не менше ніж 2 місяці), вазобрал по 1 табл.
3 рази на добу, інстенон, ніцерголін
(серміон), пентоксифілін (трентал, агапурин), який є не тільки
вазоактивним але і ангіопротекторним
медикаментом і покращує гемореологічні властивості, німодипін (німотоп), який
знижує опір резистентних судин мозку і тим самим сприяє покращенню мозкового
кровообігу, препарати нікотинової кислоти (ксантинол нікотинат) та ін.
З метою попередження тромбозу та емболій церебральних судин використовують
антиагреганти: аспірін (ацетилсаліцилова кислота) від 100 до 325 мг на добу
обов’язково після їди і бажано на
молоці, тіклопідін (тіклід) 0,25 на добу, або клопідрогель (плавікс)
0,075 на добу.
В зв’язку з тим, що при атеросклеротичній ДЕ мають місце
метаболічні порушення нервових клітин головного мозку, а тому таким хворим
показана метаболічна терапія: церебролізін внутрішньовенно (5-10 мл) або
внутрішньом’язево, цереброкурін внутрішньом’язево (20-30 днів), ноотропіл
(пірацетам) по 0,4 3-4 рази на добу на протязі 1,5 – 2 місяців, актовегін, тіоцетам, пірітінол (енцефабол), гліатілін
по 0,4 2-3 рази на добу, аміналон (1- 2 місяці) та ін.
Для лікування ДЕ використовується також вітамінотерапія
(нейровітан, декамевіт та ін.).
Так як при атеросклеротичній дисциркуляторній енцефалопатії
мають місце порушення процесів окислення в нервових клітинах, то в процес
лікування необхідно включати антиоксиданти,
і в першу чергу, вітіміни Є та С. Крім цього, антиоксидантною активністю
відзначаються також препарати гінкго білоба.
При судомному синдромі призначають бензонал, вальпроати
(конвульсофін, депакін , конвулкс), кабамазепін (фінлепсін), клоназепам,
топамакс, ламіктал і ін.
У випадках, коли атеросклеротична ДЕ поєднується з підвищеним артеріальним тиском в терапію включають гіпотензивні препарати:
папазол, апресин, вінкопан, бета- або альфа-адреноблокатори (анаприлін,
атенолол, піроксан), сімпатолітики (допегіт, альдомет), інгібітори
ангіотензінперетворюючого ферменту ( еналапріл, лізіноприл і ін.), антагоністи
кальцію – амлодипін і ін.
В зв’язку з тим, що ДЕ
супровджується різними соматичними захворюваннями , то їх враховують при лікуванні.
Таким чином, лікування атеросклеротичної дисциркуляторної
енцефалопатії повинно бути довготривалим і комплексним з урахуванням клінічних
проявів хвороби, та супутніх
захворювань. В той же час кількість препаратів не повинна перевищувати 4-5.