викл. Гаврилюк Л.В.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

іноземна мова як засіб ведення науково-дослідної роботи студентами ВТНЗ

Наука та наукова діяльність є важливим фактором, який визначає місце держави в міжнародній системі, рівень життя населення, успішність життєдіяльності певної людини. Останнє десятиріччя минулого століття характеризувалося негативним ставлення молоді до науки. Ситуація дещо змінилася на краще, але ж не тою мірою, якою б хотілося.

Чисельні дослідження фахівців в галузі соціології, психології, педагогіки впевнено вказують на той факт, що одним з найефективніших способів виховання інтересу студентської молоді до майбутньої професії безперечно є залучення її до творчої діяльності, яка безпосередньо пов’язана із професійною освітою. Йдеться про науково-дослідну роботу студентів (НДРС), яка в свою чергу вирішує низку виховних задач. Разом з тим, аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що недостатньо розкрито можливості навчально-виховного процесу у формуванні готовності студентів до дослідницької діяльності; не досліджено роль, яку відіграє іноземна мова як засіб ведення дослідження серед різноманітності форм та методів.

Дослідницька діяльність – це особливий вид діяльності, вона ставить специфічні вимоги до якостей свого суб’єкта [2, c. 53]. Науково-дослідна робота студентів – невід’ємний засіб формування професійного «обличчя» спеціаліста будь-якого фаху, а тим паче, якщо ми говоримо про фахівця, який володіє іноземними мовами. Саме вона відіграє далеко не останню роль і є рушійною силою у процесі асиміляції цінностей, як матеріальних, так і духовних, що позитивно відбивається на входженні вітчизняних науковців до міжнародної спільноти та робить їх повноцінними учасниками міжкультурної комунікації. Адже за допомогою іноземної мови науковець може самостійно створювати простір для вільного самовираження, становлення індивідуальних інтересів та схильностей.

У процесі формування особистісних якостей майбутнього спеціаліста не останню роль відіграє виховний аспект наукової роботи студента. Саме жага знань, постійний науковий пошук, спрямованість на безперервну творчість виховують високу культуру мислення, змушують самостійно робити вибір, приймати важливі рішення, викликають бажання досконало вивчити питання – саме ці якості є необхідними сучасному спеціалістові. Крім того, самооцінка науковці-початківця, якщо всі вишукування він може проводити іноземною мовою, значно підвищується. Саме тому завданням кафедр іноземних мов ВНЗ є не лише зацікавити студента вести пошукову діяльність мовою, яку він вивчає, але й підтримувати зв’язок зі спеціальними кафедрами, допомагати їм керувати НДР студентів.

Безсумнівно, науково-дослідна робота студентів робить великий внесок у покращення рівня світоглядної та професійної готовності. Але ще однією важливою стороною НДРС є те, що під час зацікавленої творчої участі у роботі, студент вчиться працювати не лише самостійно, але і у колективі. Ця повсякденна діяльність вчить майбутнього спеціаліста виділяти головне в роботі, керуватися та правильно розраховувати особисті інтереси та інтереси колективу, а головне – сприяє його соціалізації. Для цього важливо створити всі умови для роботи студентів у лабораторіях, комп’ютерних класах, з електронними бібліотеками, а ще розумітися на джерелах інформації іноземними мовами. Адже більшість досягнень та відкриттів зроблено іноземними фахівцями, роботи яких далеко не завжди своєчасно перекладають та публікують українською або російською мовами.

Науково-дослідна діяльність студентів ВНЗ здійснюється за трьома основними напрямами:

· науково-дослідна робота, що є невід'ємним елементом навчального процесу і входить до навчальних планів, навчальних програм як обов'язкова для всіх студентів;

· науково-дослідна робота, що здійснюється поза навчальним процесом – у гуртках, проблемних групах (лабораторіях), перекладацьких та інформаційних студіях та ін.;

· науково-організаційні заходи: конференції іноземними мовами, міжнародні конкурси та ін.

В стандартах вищої освіти дослідницька складова у підготовці студента виділена як значуща. Однак наразі дослідницька діяльність реалізується та здійснюється досить безсистемно – шляхом виконання сукупності курсових робіт, випускної кваліфікаційної та дипломної робіт, змістовно мало чи взагалі не пов’язаних між собою [1, С.336-340]. На наш погляд більш ефективним є така НДРС, яка відбувається у позанавчальний час у формі конференцій, конкурсів, підготовки до публікацій у студентських наукових збірниках, тощо.

Отже, можна зробити висновок, що від НДРС користь мають всі. Сам студент набуває навички, які знадобляться йому протягом життя, де б він не працював. Серед них самостійність мислення, вміння концентрувати увагу, постійне збагачення власного багажу знань, тощо. Знання іноземної мови дасть змогу подолати перепони під час виходу на міжнародний рівень у разі продовження наукової роботи після закінчення ВНЗ. Викладач має уособлювати моральні та громадянські якості, вміло поєднувати навчальне навантаження з науковою діяльність, бути прикладом для студента у повсякденному житті, що теж вимагає постійної самодисципліни, саморозвитку. Суспільство, в свою чергу, отримує людину, якій притаманні вищевказані якості, яка з легкістю вирішить поставлені перед нею задачі.

Література:

1. Лабунская Н.А. Основы формирования личностной исследовательской системы студента //Инновации и образование. Сборник материалов конференции. Серия “Symposium”. - СПб.: Санкт-Петербургское философское общество. – 2003, вып.29. - С.336-340

2. Лазарев В.С., Ставринова Н.Н. Критерии и уровни готовности будущего педагога к исследовательской деятельности// Педагогика. – 2006. - №2. – C.51-59.