Пустоварова О.О.
Технологічний
інститут
Східноукраїнського
національного університету
імені В.
Даля ( м. Сєверодонецьк)
Державний статус української мови вимагає сьогодні від кожного фахівця
доцільного та адекватного використання термінології свого фаху як у письмовому,
так і в усному вигляді. Розвиток науки і техніки в наш час неможливий без
обміну спеціальною інформацією, що з’являється в різних країнах у наукових
періодичних виданнях, спеціальних бюлетенях, патентній літературі тощо.
Переклад - цілеспрямований процес відтворення письмового тексту чи усного
вислову засобами іншої мови. Оскільки переклад – це передавання змісту, то перекладаються
не слова, граматичні конструкції чи інші засоби мови оригіналу, а думки, зміст
оригіналу. Згідно з теорією перекладу, неперекладних матеріалів не існує – є
складні для перекладу тексти. Труднощі під час перекладання пов’язані,
по-перше, з недостатнім знанням мови оригіналу, по-друге, з недостатнім знанням
суті предмета, по-третє, з недостатнім знанням мови, якою перекладають, або з
відсутністю в цій мові готових відповідників для висловлення того, що вже було
висловлено засобами мови оригіналу: Ваш
проект самый интересный. – Ваш проект самий цікавий (треба – найцікавіший).
Я считаю, что Вы правы. – Я
рахую, що Ви праві (треба – Я вважаю, що Ви маєте рацію). Адекватний переклад точно передає зміст оригіналу, його
стиль, при цьому відповідає всім нормам літературної мови, напр.:
Клиент проживает
по адресу... - Клієнт
мешкає за адресою ...
Предоставленные бумаги к
делу не относятся. – Подані папери не стосуються
справи.
Технічний переклад - це вид інформаційної діяльності, використовуваний для обміну
науково-технічною інформацією між людьми, які спілкуються різними мовами.
Особливості технічного перекладу
полягають у насиченості текстів термінами, спеціальною інформацією (часто –
якісно новою і майже нікому невідомою). Науково-технічна інформація, як
правило, оформляється в письмовому вигляді, отже, для якісного перекладу
потрібна термінологічна підготовка, бо незважаючи на спорідненість, зокрема,
російська та українська мови мають суттєві (а часом навіть і принципові)
відмінності у синтаксисі та фразеології.
Наприклад, для російських науково-технічних та ділових текстів характерно
вживати конструкції з віддієслівним іменником, що надає викладові
канцелярського відтінку. В українській
же мові перевага надається дієслівним елементам: требовать применения решительных мер – вимагати вжити рішучих заходів, требует коренного улучшения контроля за
деятельностью – вимагає докорінно поліпшити
контроль за діяльністю.
Потреба в перекладі щорічно збільшується,
тому актуальним сьогодні є пошук раціональних шляхів вирішення проблеми
швидкого та значного за обсягом перекладу. Цю проблему може розв’язати автоматизований (інші назви - комп’ютерний, або машинний) переклад.
В автоматизованих системах МП
пюдина є обов’язковим учасником процесу перекладу.
На частку машини приходиться виконання тільки рутинних операцій - пошук слів i
словосполучень в автоматичному словнику та вивід їхнього перекладу на екран з можливою
наступною вставкою у вихідний текст.
В
автоматичних системах машина здійснює аналіз вхідного тексту та синтез вихідного, так що переклад, хоча й має неминучі лексичні, граматичні, стилістичні
помилки, в цілому є зрозумілим користувачеві й може бути використаний у вигляді
інформаційного документу, котрий деяким
чином може замінити оригінал. У той же
час такі системи, як правило, мають засоби редагуання
машинного продукту, що осо6ливо важливо при перекладі текстів, котрі мають статут документів у прямому
значенні цього слова, наприклад, технічної
документації, котра поставляється за кордон разом з устаткуванням, що
експортується. Ще однією характеристикою системи МП є кількість мов, що їх
"розуміє" система. Сучасні системи російсько-українського перекладу є, безсумнівно, корисними і мають право на існування та
розвиток. Більш вдало системи розв'язують задачі перекладу науково-технічних
текстів із сталою термінологією
та шаблонними синтаксичними конструкціями, але навіть найкращі з систем погано
оброблюють омонімію та неоднозначності в тексті, особливо якщо в різних мовах
конструкції є принципово різними.
Сучасні
програми комп’ютерного перекладу можна з
успіхом використовувати, проте перекладений текст слід перевірити, звернувши особливу увагу на переклад
власних назв, термінів, особливості керування дієслів, переклад усталених
висловів ділової мови, мовних реалій (гордіїв
вузол), слів у непрямому значенні та багатозначних, паронімів (пор. рос. і
укр. луна), омонімів (английский смог може бути перекладено,
напр., як англійський зміг),
граматичних форм (человек мог – людина міг).
Література
1. Бондаренко
В.В., Дубічинський В.В., Кухаренко В.М. Переклад науково-технічної літератури.
– Харків, 2001.
2. Войналович
О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови
(термінологія процесових понять). – К., 1997.
4. Українська
ділова мова: практичний посібник на щодень /Уклад.: М.Д.Гінзбург,
І.О.Требульова, С.Д. Левіна, І.М. Корніловська; За ред. д-ра техн. наук, проф.,
акад.УНГА М.Д. Гінзбурга. - Харків: Торсінг, 2003. – 592 с.