Гаврилькевич В.К.,

Хмельницький національний університет,

Хмельницький обласний психоневрологічний диспансер

Почуття як фактори патогенезу

ішемічної хвороби серця

Ішемічна хвороба серця (ІХС) є дуже поширеною серед населення цивілізованих країн, в тому числі й в Україні. В її виникненні значну роль відіграють психологічні фактори. Тому для розробки відповідних лікувальних і профілактичних заходів необхідно якомога краще дослідити психологічні причини ІХС, серед яких важливе місце займають емоційні чинники.

На нашу думку, накопичений у літературі матеріал стосовно патогенної ролі емоційних факторів при ІХС, потребує систематизації. Адже емоційна сфера особистості та емоційні явища є неоднорідними за своєю структурою, на що вказують, зокрема, Б.Б. Айсмонтас [1, с. 193], О.Д. Хомська [15, с. 327]. Ми в емоційній сфері виділяємо:

1) емоції у вузькому розумінні – короткочасні ситуативні емоційні реакції, що відображають ступінь задоволення чи незадоволення актуальної потреби в наявній ситуації; сюди ж ми відносимо афект, як надмірно сильну емоційну реакцію, що підпорядковує собі пізнавальні процеси та поведінку людини;

2) емоційні стани, які є більш тривалими порівняно з ситуативними емоційними реакціями, вони досить складні та неоднорідні за своєю природою; до них можна віднести:

– емоційні стани, зумовлені домінуванням певного емоційного ставлення до явищ дійсності або почуття (дружба, любов, ненависть, симпатія, антипатія, туга, тривога тощо), яке відображає наявність певної актуальної потреби і є конкретно-суб’єктивною формою існування потреби [16, с. 445]; сюди ми також відносимо пристрасть, як надмірно сильне та стійке почуття, що оволодіває свідомістю та поведінкою людини;

– настрій (емоційний фон) – емоційний стан, зумовлений загальним психофізіологічним самопочуттям і загальною психофізичною активністю;

– стан емоційного напруження (стресу), що виникає у фруструючих ситуаціях;

– патологічні емоційні стани, що виникають внаслідок емоційного перенапруження (дистресу) або інших причин (депресія, тривожні, фобічні, іпохондричні розлади, неврози);

3) емоційно-особистісні якості – риси характеру, що стосуються емоційної сфери, – найбільш стійкі емоційні прояви, що являють собою усталені звички емоційного реагування на різноманітні життєві ситуації.

Відповідно до цієї структури слід окремо розглянути роль у патогенезі ІХС емоційних реакцій, потім – роль емоційних станів, і емоційно-особистісних якостей (сталих рис особистості, що стосуються емоційної сфери).

У цьому дослідженні ми поставили мету визначити роль почуттів у патогенезі ІХС. Для досягнення поставленої мети нами проведено теоретичне дослідження наукових публікацій, присвячених ролі емоційних факторів у виникненні та перебігу ІХС. При цьому ми використовували системний підхід і теоретичні методи, такі як: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення.

Результати теоретичного аналізу проблеми. Проаналізувавши праці Н.В. Алексєєвої [3; 4], Бєлялова Ф.І. [5], В. Бройтігама та співавторів [6], І.Є. Ганеліної [9], Ю.В. Зіміна [12], та взявши до уваги згадані в них дослідження J.A. Arlow (1945), C. Cathey і співавторів (1962), A.M. Ostfeld і співавторів (1964), J.G. Bruhn і співавторів (1968), J. Liljefors і R. Rahe (1970), C.D. Jenkins (1971), Я.М. Краєвського, С. Mendes і співавторів (1991), ми виділили такі почуття, що сприяють виникненню ІХС: невдоволення роботою, рівнем освіти, життям у цілому; переживання творчих невдач, поразки в честолюбних бажаннях; образа; фрустрація, викликана різким руйнуванням звичного життєвого стереотипу; постійне почуття внутрішнього напруження; відсутність почуття задоволення при досягненні успіху; страх; хронічна тривога.

Із цього переліку почуттів видно, що всі вони відносяться до реєстру негативних почуттів, які створюють емоційний дискомфорт. Всі зазначені почуття є антиподами почуттів, що традиційно вважаються атрибутами здорового серця, таких як: любов, мужність, відвага, радість. (Детальному аналізу взаємозв’язку почуттів і серця присвячена наша стаття [8]).

У дослідженнях, проведених у Інституті Математики Серця (Institute of HeartMath, Boulder Creek, California, USA) [10, c. 552-553; 11; 14, c. 64-68], показано, що позитивні почуття покращують функціональний стан серця, а негативні – погіршують, викликаючи хаос і дизбаланс у частотному спектрі електромагнітних коливань серця. Ця психофізіологічна закономірність повністю відповідає згаданим вище клінічним спостереженням Н.В. Алєксєєвої (1985) [3; 4] та Ф.І. Бєлялова (2002) [5, с. 64], в яких виявлено дестабілізуючий вплив тривоги на центральну гемодинаміку та електричну активність міокарду.

ЛІТЕРАТУРА

1. Айсмонтас Б.Б. Общая психология: Схемы. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. – 288 с.

2. Александров А.А. Современная психотерапия: Курс лекций. – СПб.: «Академический проект», 1997. – 335 с.

3. Алексеева Н.В. Связь психоэмоциональных особенностей и показателей центральной гемодинамики у больных ишемической болезнью сердца с нарушениями ритма сердца. // Актуальные вопросы заболеваний внутренних органов: Тезисы докладов – Пермь: Б.и., 1985. – С. 64-65.

4. Алексеева Н.В. Связь психоэмоциональных особенностей и центральной гемодинамики у больных ишемической болезнью сердца // Болезни и мозг: Тезисы докладов областной научно-практической конференции (28 сентября 1987 г.) / Ред. совет: проф. Б.С. Лопатин и др. / Ивановский государственный мед. институт им. А.С. Бубнова. – Иваново: Б.и., 1987. – С. 5.

5. Белялов Ф.И. Психосоматические аспекты ишемической болезни сердца // Кардиология. – 2002. – Т. 42, № 8. – С. 63-67.

6. Бройтигам В. Психосоматиченская медицина: Краткий учебник / Бройтигам В., Кристиан П., Рад М. / Пер. с нем. Г.А. Обухова, А.В. Бруенка; Предисл. В.Г. Остроглазова. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. – 376 с.

7. Гаврилова Е.А. Роль поведенческого типа А и психического стресса в развитии ишемической болезни сердца, возможности психопрофилактики и психотерапии заболевания // Кардиология. – 1999. – № 9. – С. 72-78.

8. Гаврилькевич В.К. Серце як орган емоційної сфери людини: порівняльний аналіз філософських і психофізіологічних досліджень // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України; За ред. С.Д. Максименка. – Т. 7: Екологічна психологія. – Вип. 18: Психологія освітнього простору. – К.; Миколаїв: ТОВ «Фірма «Іліон», 2009. – 468 с. – С. 65-69.

9. Ганелина И.Е. Некоторые аспекты проблемы патогенеза ишемической болезни сердца // Кардиология. – 1971. – Т. ХI, № 9. – С. 36-42.

10. Гербер Р. Вибрационная медицина. – М.: София, Гелиос, 2001. – 592 с.

11. Институт Математики Сердца. Когда любовь не является эмоцией: Интервью Сюзан Барбер с Говардом Мартином. – http://www.spiritofmaat.ru/2003aug/lovemotion.html

12. Зимин Ю.В. Некоторые социальные и психологические факторы в этиологии ишемической болезни сердца // Кардиология. – 1974. – Т. XIV, № 8. – С. 133-143.

13. Ибатов А. Тревога и ишемическая болезнь сердца / А. Ибатов, А. Сыркин, А. Вейн // Врач. – 2003. – № 9. – С. 8-11.

14. Орме Г. Эмоциональное мышление как инструмент достижения успеха. – М.: «КСП+», 2003. – 272 с.

15. Хомская Е.Д. Нейропсихология: Ученик для вузов. 3-е изд. – СПб.: Питер, 2003. – 496 с.

16. Чувства // Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.