Экономические
науки/10.Экономика предприятия
Бендюл І. М.
Науковий
керівник: Скляр Є. В.
Буковинська
державна фінансова академія
Стратегія: з чого почати?
Стратегічне управління виникло у зв’язку з зростанням
складних, динамічних, невизначених процесів змін зовнішнього середовища бізнесу
і охоплює всі аспекти діяльності підприємств, фірм, компаній у ньому.
В умовах
ринкової економічної системи, що склалася в Україні, теорія і
практика стратегічного
управління ще не набула належного значення і практичного застосування. Переважна кількість
вітчизняних підприємств взагалі не мають чітко сформульованої стратегії, або ж
якийсь напрямок діяльності існує лише в голові керівника, а працівники діють в
основному інтуїтивно. В даній статті обґрунтуємо необхідність її чіткого
формулювання, визначимо принципи, які потрібно враховувати під час цього
процесу та помилки, яких найчастіше припускаються керівники, розповідаючи
персоналу про обрану стратегію.
Питання стратегічного управління діяльністю підприємств
висвітлюються в багатьох наукових роботах, серед яких роботи І. Ансоффа, К.
Боумена, М. Володькіної, В. Герасимчук, А. Садєков, З. Шершньова Л.
Балабанової, Н. Куденко, Ж.-Ж. Ламбена, М. Мак-Дональда, П. Чевертона та ін.
Отож, яким компаніям
потрібна мета? Нікос Муркогіанніс - старший партнер
консалтингової компанії Panthea, консультант і автор
декількох книг по
стратегії лідерства - вважає,
що мета необхідна кожній організації, яка бажає прожити досить
довго, а не просто
заробити кілька мільйонів і піти у небуття. Адже така,
здавалося б, ефемерна субстанція, як мета, допомагає співробітникам
на різних рівнях ієрархії знаходити відповіді
на численні запитання: скільки грошей вкладати в
розвиток клієнтського сервісу; варто інвестувати в удосконалення продукту тощо. Відповідати на них
набагато легше, якщо
в компанії є загальна і зрозуміла
всім мета, яка допомагає розставити
пріоритети і визначити основні принципи поведінки.
Часто керівники компаній
(особливо невеликих) задають питання: "А коли (починаючи
з якого моменту?) компанії потрібно починати займатися стратегічним управлінням?".
Відповідь дуже проста. Звичайно ж, з самого початку, враховуючи
тільки, що невелике приватне
підприємство і велике промислове підприємство повинні застосовувати
інструмент стратегічного управління в різних обсягах. В іншому випадку
маленька компанія так і не
виросте або перетвориться в здоровенного некерованого монстра.
В Америці були проведені дослідження з метою визначення взаємозв'язку між
результатами діяльності компанії
та методами забезпечення
її зростання. Частина компаній,
які брали участь в дослідженні, застосовувала в своїй
практиці методи систематичного стратегічного планування,
інші діяли інтуїтивно. Основні результати
даного дослідження виявилися наступними:
– суб'єктивні оцінки результатів,
дані керівниками обох категорій компаній,
істотно не розрізнялися;
– за всіма найважливішими фінансовим
критеріям результати у плануючих фірм були значно краще, ніж у тих,
які не планують.
Як сформулювати правильну
стратегію? Правильна мета - та, яка збігається з настроєм клієнтів,
співробітників та інших людей, які прямо чи опосередковано беруть участь у
житті компанії. Нікос Муркогіанніс виділяє чотири типи цілей: відкриття,
досконалість, альтруїзм і героїзм.
Відкриття. Це те, що рухає
багатьма високотехнологічними, інноваційними компаніями. IBM, Sony, Virgin,
Intel та інші відомі корпорації вибрали саме цей тип мети. Їх керівники люблять
створювати нове і прагнуть весь час рухатися вперед.
Досконалість. Мета такого типу
підходить для творчих компаній, керівництво яких понад усе цінує майстерність.
Подібно художникам, вони здатні годинами виправляти незначні похибки картини,
чи помітні будь-кому з оточуючих. Проте в результаті створюють справжні
шедеври. До числа компаній, що мають на меті досконалість, відносяться Apple,
Berkshire Hathaway, BMW та ін.
Альтруїзм. Турбота про благо
клієнта і прагнення максимально задовольнити його запити - це мета, яку часто
вибирають сервісні компанії. Наприклад, Сем Уолтон, засновник мережі Wal-Mart,
сформулював мету своєї компанії так: «надати покупцям вигідну можливість».
Політику компанії сфокусували на пропозиції товарів за рекордно низькими
цінами, що і забезпечило їй серйозна конкурентна перевага.
Героїзм. Керівники, яким близька
по духу мета такого типу, прагнуть зробити, здавалося б, неможливе - змінити
світ за допомогою свого бізнесу. Компанії-герої хочуть встановлювати правила
гри самостійно, домінувати в своїй сфері і бути прикладом для інших. Генрі
Форда часто називають промисловим героєм. Він поставив перед своєю компанією
мету «демократизувати автомобіль», зробивши його доступним для набагато більшої
кількості людей, ніж раніше, і зумів цього добитися, запустивши автоматизований
конвеєр [1].
Визначивши основний напрям
діяльності підприємства, необхідно
викласти його у кількох влучних словах та, насамперед, довести до
розуміння його працівників.
Є декілька помилок, яких припускаються керівники в
процесі розмови з персоналом про стратегію діяльності компанії. Перша має назву "Прокляття обізнаності" та зводить
нанівець спроби лідера поділитися стратегією з рядовими працівниками корисним
способом. Друга перешкода, результат недостатньо зрозумілого висловлювання
стратегії, називається параліч прийняття рішень, та спричиняє затримки та
збентеження рядових працівників. Остання перешкода — відсутність спільної
стратегічної мови, іншими словами, рядові працівники збирають корисну
інформацію, а вище керівництво дуже хоче почути її, але ці дві сторони не
можуть ефективно спілкуватися, тому що користуються несумісними словниковими
запасами.
Але ось,
що зробило результат гідним дисертації по психології: перед тим, як слухачі
вгадували назву пісні, відбивальників просили зробити прогноз стосовно
ймовірності того, чи правильно слухач вгадає пісню? Відбивальники казали, що ймовірність
становить 50%. Відбивальники спілкувалися успішно 1 раз з 40, але вважали, що
успішно спілкувалися 1 раз з 2. Чому?
Відбивальником
бути складно. Проблема полягає в тому, що відбивальникам повідомили інформацію
(назву пісні), через що їм складно уявити, що це майже те саме, що відсутність
цієї інформації.
Цей
експеримент повторюється кожного дня в усіх країнах світу — цього разу з участю
вчителів та учнів, політиків та виборців, постачальників та споживачів, керівників та рядових працівників. Всі
ці групи покладаються на поточне спілкування, але вони страждають від
величезної відсутності інформаційної рівноваги, так само як відбивальники та
слухачі.
Лідери
можуть уникнути прокляття обізнаності, "перекладаючи" свої стратегії
конкретною мовою. В "Trader Joe's", продуктовому супермаркеті
делікатесів, в який привозять недорогі, але екзотичні продукти. Керівництво
Trader Joe's описує свого цільового покупця як "безробітного професора
коледжу, який їздить на дуже, дуже пошарпаному "вольво". Цей образ спрощений,
очевидно, що в будь-який момент, можливо, в магазині не буде таких
"цільових покупців". Що робить образ "безробітного професора
коледжу" для Trader Joe's, це гарантує, що у кожного працівника є картинка
їхнього клієнта.
Психологи
виявили ситуації, в яких тільки існування вибору, навіть вибору між двома
добрими варіантами, паралізує нас і не дає прийняти рішення.
Подумайте
про джерело паралічу прийняття рішень, що напевне існує у вашій організації.
Кожна організація змушена обирати серед привабливих варіантів: обслуговування
або мінімізація витрат. Зростання прибутків або максимізація прибутковості.
Якість або швидкий вихід на ринок. Розвиток персоналу або потреби кварталу.
Якщо скласти разом всі ці проблеми, атмосферу потенціальних можливостей,
ризику, невпевненості та неповну інформацію, то ви отримаєте рецепт паралічу.
Як же
стратегія може звільнити працівників від паралічу прийняття рішення? Якщо люди
здатні поговорити про стратегію, більш вірогідно, що вони належним чином
встановлять пріоритети, ніж коли стратегія існує тільки як зведення правил.
Рядові працівники хочуть робити правильно. Більшості з них легко вирішувати між
поганим та хорошим. Проблема полягає в тому, щоб робити вибір між хорошим та
хорошим.
І останнє.
Коли стратегію вже сформовано, необхідно дотримуватись її в кожній деталі. Адже
не поодинокими є випадки, коли визначивши загальну мету діяльності, у дрібницях
ми її не доримуємось. Але життя компанії, як і кожної людини, складається з
днів, і якщо ми хочемо бути у спортивній формі і поставили за мету займатися
спортом в середньому тричі на тиждень, однак один тиждень байдикуємо, а на
наступний ледве дихаєм, ми навряд чи досягнемо мети.
Підсумовуючи
вище викладане, варто ще раз наголосити на необхідності стратегічного
управління та формування стратегії на кожному підприємстві з самого початку
його існування для успішного та тривалого його існування на ринку.
Література: