Гутченко А. В., наук. керівник Хістєва О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Порівняльна характеристика іноземних і українських корпорацій

Актуальність. Посилююча глобалізація світового господарства має різні вирази, в т.ч. посилення значимості діяльності великих міжнародних (транснаціональних) корпорацій. Глобалізація є якісно нової фазою розвитку світового господарства. Нові якісні зміни визначаються певною мірою зростаючою активністю міжнародних корпорацій, операції яких обумовлюють не тільки посилення масштабів фінансової глобалізації, але і зростання інтеграційних процесів при здійсненні прямих іноземних інвестицій.

Міжнародні корпорації сьогодні є основними суб'єктами сучасного світового господарства і міжнародних економічних відносин. Саме ці компанії в країнах базування і в своїх закордонних філіях виробляють більше половини світового ВВП, на них припадає 2/3 міжнародної торгівлі і міжнародного переміщення капіталу, 4/5 міжнародного обміну технологіями.

Вивченням феномена міжнародних (транснаціональних) корпорацій у своїх роботах, присвячених дослідженням глобальної економіки і міжнародного стратегічного управління, займалися такі провідні закордонні вчені, як М. Бест, А. Брю, Дж. Даннінг, Э.Дж. Долан, М. Портер, М. Шимаи та ін.

Серед вітчизняних економістів необхідно відзначити роботи Бортова М.П., Бутыркина А., Владімірової І., Пашина С., Супруновича Б., Устинов И. Н. та ін.

Метою статті є порівняльна характеристика іноземних і українських корпорацій. При роботі над статтею було сформульовано та вирішено наступні завдання: визначено частку корпорацій в економіці, оцінено їх галузеву структуру, виділено найбільш великі вітчизняні і зарубіжні корпорації.

До початку XXI ст. в світі функціонувало 63 тис. МК, що мають 690 тис. зарубіжних філій і дочірніх підприємств по всьому світу. Близько 49 тис. батьківських компаній розміщується в розвинених країнах, 11 тис. - в розвиваються, 3 тис. - у країнах з перехідною економікою [2].

Міжнародні корпорації виробляють 1/4 світового ВВП і 1/2 світового промислового виробництва, їм належить 4/5 патентів і ліцензій на нову техніку, технології "ноу-хау". Обсяг продажів закордонних філій ТНК та інших компаній перевищив до кінця XX в. 11 трлн. доларів, а їх експорт наблизився до 2, 5 трлн. доларів, що становить близько 1/3 світової торгівлі. Якщо ж до цього додати торгівлю в рамках ТНК і пов'язану з ними торгівлю з незалежними компаніями, то вийде приблизно 2/3 світової торгівлі.[3]

60% міжнародних корпорацій зайняті у сфері матеріального виробництва, 37% - у сфері послуг, 3% - у добувній промисловості і сільському господарстві.

3%

60%

37%

Рис.1 Структура міжнародних корпорацій за видами економічної діяльності

Міжнародні компанії з країн, що розвиваються виникли досить давно, але їх активна діяльність почалася лише в останній час. Найбільш помітними у світовій економіці є ТНК Південно-Східної Азії, держав Латинської Америки (Аргентини, Бразилії, Мексики, Колумбії, Венесуели, Чилі), найбільш великих держав Південної Азії (Індії, Пакистану) і деяких країн Близького Сходу.

Разом з тим, як виявляється, створити корпорації повного замкнутого циклу, які б займалися видобутком сировини, її переробкою, виробництвом з неї продукції та її реалізацією, Україна може лише в окремих галузях та через деякий час. Хоча деякі кроки в цьому напрямку вже зроблені. Так, протягом останніх двох років на різних рівнях розглядається можливість створення в енергетичній галузі державної вертикально-інтегрованої компанії "Нафта України" на базі "Укрнафти", ЗАТ "Укртатнафта" і НПК "Галичина", яка б мала у своєму складі 700-800 АЗС і контролювала до 15% ринку світлих нафтопродуктів країни. Певних успіхів в плані транснаціоналізації бізнесу добилася корпорація "Індустріальний союз Донбасу" (ІСД). Основна увага при цьому приділяється побудови вертикально інтегрованих холдингів по ланцюжку "вугілля—кокс—метал". При цьому ІСД створює ТНК не скороченого, а повного профілю, для чого компанія активно виходить на закордонні ринки, залучає партнерів, спільно з іноземними фірмами бере участь у створенні консорціумів для просування на зовнішній ринок своєї продукції.

Близька до створення ТНК повного циклу і донецька "Систем Кепітал Менеджмент", яка зосередила контроль над такими гігантами, як "Азовсталь", Єнакіївський металургійний завод, Авдіївський коксохімзавод, що володіє великими пакетами акцій Керченського меткомбінату, Харцизького трубного заводу, об'єднання "Запоріжкокс".

Також можна проаналізувати вартість крупних корпоративних брендів у США, Німеччині та Україні за 2011 рік [5].

Табл. 1 –Сумарна вартість корпоративних брендів США, Німеччині та Украини в 2011 році (млн. дол.)

США		Німеччина		Украина
Coca-Cola	71.861	MercedesBenz	27.445	СКМ	7.86
IBM	69.905	BMV	24.554	Метінвест	4.47
Microsoft	59.087	Sap	14.542	Київстар	1.68
Google	55.317	Simens	7.9	Укрнафта	1.39
GE	42.808	VW	7.857	АрселорМиттал Кривий Ріг	0.84
McDonald’s	35.595	Audi	6.171	МТС Укріїна	0.6
Intel	35.217	Adidas	6.154	Донецксталь	0.59
Apple	33.492	Allianz	5.345	Крюковський вагонобудівельний завод	0.58
Disney	29.018	Porsche	4.58	АЭК Энергоатом»	0.55
HP	28.479	Nivea	3.883	Филип Моррис Интернешнл	0.54

Як видно з таблиці, Україна порівняно з США, Німеччиною за вартістю корпоративних брендів займає останнє місце. Але порівняно з минулими роками Україна зробила якісний стрибок і вже увійшла в Топ-100 найдорожчих корпоративних брендів світу.

Впроваджуючи в економіку країн, що розвиваються, міжнародні корпорації захоплюють провідні позиції в основних галузях економіки. Так, вони контролюють 40% всього промислового виробництва країн, що розвиваються і 50% їх зовнішньої торгівлі.

Наукоміскість виробництва (відношення витрат на НДДКР до обсягу продажу) в транспортному машинобудуванні розвинених країн перевищує 7%, а в Україні -0,01% в 2005 р. і 0,25% в 2006 р.

За даними Світового банку і Міжнародної фінансової корпорації, позиція України по індикатору "ведення бізнесу" і одним з його компонентів "відкриття" є низькою в порівнянні з іншими країнами світу, і за останні роки в кращу сторону не змінилася. Одним з факторів, який негативно впливає на показник «відкриття» є співвідношення розміру статутного капіталу та ВВП на одну людину. Низький рейтинг України свідчить про те, що в українському законодавстві в останні роки не було прогресивних реформ в цій сфері.

Табл.2 – Внесок при реєстрації корпорації [4].

Країна	АЗЕРБАЙДЖАН	АЛБАНІЯ	ВІРМЕНІЯ	БІЛОРУСЬ	БОЛГАРІЯ	УГОРЩИНА	ГРУЗІЯ	КАЗАХСТАН	ЛАТВІЯ	ЛИТВА	МАКЕДОНІЯ	МОЛДОВА	ПОЛЬЩА	РОСІЯ	РУМУНІЯ	СЛОВАЧЧИНА	СЛОВЕНІЯ	ТАДЖИКИСТАН	ТУРКМЕНІСТАН	УЗБЕКИСТАН	УКРАЇНА	ХОРВАТІЯ	ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА	ЕСТОНІЯ
Частка внеску, %	0,10	0,06	0,04	0,22	0,21	0,46	0,04	0,20	0,09	0,10	0,01	0,03	0,31	3,45	0,11	0,19	0,07	0,05	0,03	0,16	0,38	0,12	0,38	0,06

З таблиці видно, що при аналізі 24 країн по розмірам внесків Україна має один з найбільших показників після Росії, Угорщини і складає 0,38%. Тому уряду необхідно скоротити розмір такого внеску для розвитку бізнесу у країні.

Разом з тим процес створення українських ТНК може бути значно прискорений і розширено в галузевому спектрі у разі залучення іноземних партнерів. Для цього компанії, що співпрацюють з іноземними фірмами на основі спеціалізації і кооперації, можуть формувати з ними спільні структури, вступати в стратегічні альянси шляхом створення міждержавних корпорацій.

В даний час для великих вітчизняних господарських структур (до початку 2003 року в Україні налічувалося близько 36 тис. корпоративних акціонерних об'єднань) найбільш привабливим варіантом створення міжнаціональних корпорацій може бути їх об'єднання з російськими галузевими партнерами, що, звичайно, не виключає можливості появи та українсько-американських, українсько-канадських або українсько-німецьких корпорацій. Розгортання вітчизняних ТНК за участю капіталу Росії та інших країн СНД, може стати визначальним фактором реінтеграції сегментів пострадянського економічного простору і має перспективи виходу на ринки третіх країн.

Таким чином, ТНК відіграють визначальну роль у процесі міжнародної конкуренції, співпрацюючи і змагаючись один з одним, а також з малим і середнім бізнесом. ТНК багато в чому визначають динаміку і структуру, рівень конкурентоспроможності на світовому ринку товарів і послуг.

В процесі своєї діяльності, спрямованої в основному на отримання максимального прибутку, міжнародні корпорації роблять значний вплив на економічний розвиток як материнських, так і приймаючих країн, відіграють важливу роль у формуванні міжнародної конкурентоспроможності країн.

Література:

1. Бортова М.П. Современные проблемы транснационализации производства и капитала// www.cfin.ru/press/management/2000-3/13.shtml .

2. Устинов И. Н. Международные экономические отношения России: Энциклопедия статистическая / И. Н. Устинов; МГИМО МИД России. – М.: Экономика, 2009.

3. Хусаинов Б., Багаева Н. Транснациональные корпорации и прямые иностранные инвестиции в мировой экономике // Экономика и статистика. 2010. - № 4. - С. 23-32.

4. http://www.knukim-edu.kiev.ua/?id=309&view=article

5. http://gtmarket.ru/news/media-advertising-marketing/2011/10/06/3654