Экономические науки / 3.Финансовые отношения.

Носатов Ігор Костянтинович

Класичний приватний університет, Україна

ГУДВІЛ ЯК ОДИН З ОСНОВНИХ ЧИННИКІВ, ЩО УТВОРЮЄ вартість ПІДПРИЄМСТВа

Завдяки налагодженим міжнародним економічним зв’язкам кожен споживач може дізнатися про товари національних і закордонних виробників. Велика кількість різноманітних товарів та технологій їх виготовлення збільшують число альтернативних варіантів. Диференціація ринку стає більшою, на перше місце становиться унікальність товару, а не його ціна.

При умовах, що утворились на споживчому ринку, вартість підприємств визначається не тільки матеріальними цінностями, а і нематеріальними. Нематеріальні цінності є діловою репутацією підприємства “гудвіл”. До основних складових гудвілу належать складові інтелекту- ального капіталу: людський, технологічний (структурний), клієнтський капітал. Хоча гудвіл створюється всередині підприємства як цілісного майнового комплексу впродовж багатьох років на основі різноманітних факторів (знань, зв’язків, сучасних технологій тощо), внутрішньо створений гудвіл не може бути визначений калькуляцією об’єктивних вартісних показників, адже він відображає напрацьований потенціал в організації і веденні бізнесу [1].

Розрізняють гудвіл, що виникає під час продажу і внутрішньо- генерований гудвіл.У міжнародній практиці переважає підхід за яким вартість внутрішньосформованого гудвілу підприємству самостійно оцінити об’єктивно (з різних причин) складно, а тому відобразити гудвіл вкрай проблемно, оскільки, насамперед, відсутнястандартизована методика, яка не дозволяє підтверджувати цю інформацію незалежним аудитом. Такого ж підходу дотримуються і у вітчизняній практиці звітної демонстрації гудвілу як внутрішнього активу підприємства. Внутрішньогенерований гудвіл виникає завдяки високопрофесійної роботи кадрового персоналу, вдалого позиціювання підприємства на своєму сегменті ринку, ефективній системі менеджменту тощо. Такий гудвілвпливає на вартість підприємства. Для ідентифікації внутрішньогенерованого гудвілу, а, отже, його визначення як нематеріального активу, він повинен згідно МСБО 38 “Нематеріальні активи” бути відокремленим, або виділеним від підприємства з можливістю бути проданим, переданим в оренду, наданим як ліцензія, обміняним індивідуально або разом із пов’язаним контрагентом, активом чи зобов’язанням [2].

Р. Селтен визначає репутацію як ясне і деталізоване, на рівні підсвідомості й уяви, представлення періодів розвитку підприємства і підсумкову думку респондента на момент спогади про підприємство або його продукцію, зіставлення з минулими відкликаннями або інформацією про підприємство в різні моменти часу. За спостереженнями Р. Селтена, звичайно в пам'яті респондента виникає до 20 таких позитивних або негативних епізодів, пов'язаних з діяльністю підприємства. Ділову репутацію або розвиток подій на майбутнє респонденти моделюють самі. Картину їм доповнюють партнери, зовнішнє оточення підприємства, стан ринку й інші фактори [3].

Засоби масової інформації відіграють одну з головних ролей формуванні гудвілу. Вони висвітлюють діяльність підприємства як соціально-відповідального учасника благодійного руху[1]. Так, наприклад, за даними компанії «Крафт Фудз Україна», проведенна щорічна всеукраїнська благодійна акція "Святий Миколай мандрує Україною" сприяло зростанню кількості купленої продукціїї і, відповідно, зросли прибутки, конкурентоспроможності, що позитивно позначилося на оцінці гудвілу компанії.

Гудвіл входить до складу нематеріальних активів, котрий відображає невідчутні атрибути підприємства. В Україні цьому нематеріальному активу бізнесмени не приділяють належної уваги, їх оцінюються значно рідше за об'єкти нерухомості, устаткування, бізнесу.На відміну від своїх колег, для іноземних бізнесменів гудвіл є одним з найважливіших активів.

У ході багатолітніх досліджень громадської думки й роботи відомих міжнародних компаній, International Reputation Institute (IRI) вдалося сформувати шість критичних компонентів репутації будь-якого бізнесу, якість роботи з якими безпосередньо впливає на успіх компанії на ринку. Актуальністьрезультатів досліджень IRI у пострадянських країнах підтвердилася даними щорічного рейтингу репутації російських компаній "Експерт-100.Репутація будь-якої компанії складається з таких шести компонентів, які беруться до уваги цільовими групами при складанні про компанію стійкої думки: емоційна привабливість, якість продукції, відносини з партнерами, репутація керівництва, соціальна відповідальність, фінансові показники[4].

Можна зробити висновок про те, що ділова репутація знаходиться у прямо-пропорційній залежності від обсягу соціально-відповідальних дій підприємства, оцінити ефективність яких можливо за допомогою визначення величини приросту гудвілу економічного віддзеркалювання ділової репутації компанії. В сучасному суспільстві ділова репутація набуває все більшої важливості і оцінка вартості підприємства без її врахування є недосить адекватною. Ділова репутація підприємства повинно визначатися не тільки у момент продажу,вона виникає у процесі існування.

Список використаних джерел:

1.Внутрішній гудвіл підприємства: економічна природа, проблеми оцінки та облік. — http://www. economika.kiev.ua/index.php?newsid=26.

2. Голов С. Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник / С. Ф. Голов, В. М. Костюченко. – К.: Лібра, 2004. – 880 с.

3.Selten R. The chain – store paradox / Selten R // Theory and Decision. — 1978. —№ 9. — P. 127-159.

4. Щербакова К. Ділова репутація як складова конкурентоспроможності підприємства / К. Щербакова // Економіка. – 2010. – № 2 (102). – С. 58-63.

5. Davies G. Reputation management: theory versus practice / G.Davies, L. Miles // Corporate Reputation Review. — 1998. — № 2 (ІІ). — P. 16-27