Економічні науки/10. Економіка підприємства
К.т.н. Кірнос О.І., к.е.н. Лисенко Ю.В.
ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва
та
архітектури», Україна
Питання
ціноутворення в будівництві
На відміну від інших секторів економіки будівництво характеризується
більш тривалим періодом
виробництва і вимагає значних одноразових
інвестиційних витрат на виробництво кінцевої будівельної продукції. Це, з одного боку, робить необхідним накопичення великих
капітальних активів для підтримки
інвестиційного процесу, а з іншого, - віддаляє
момент отримання економічного
ефекту, що в умовах швидко мінливої
ринкової кон'юнктури загрожує
серйозними негативними наслідками
та значними коливаннями економічної активності.
Сильна залежність від економічної кон'юнктури
змушує будівельні організації в період економічної кризи консервувати до 50%
своїх потужностей. В результаті різко зростає число банкрутств, яке приблизно в
3 рази перевищує відповідний показник по іншим галузях матеріального
виробництва. Оскільки підприємницький ризик у будівництві значно вище, чим в
інших галузях економіки, будівельні організації прагнуть у вихідній ціні на
продукцію включити значні винагороди за ризик, що в підсумку забезпечує їм
більш високу в порівнянні з середньогалузевою норму прибутку. Але така
практика, помножена на особливості одиничного виробництва і значну тривалість
виробничого циклу в будівництві, в значній мірі стимулює зростання цін у цій
галузі.
Прагнення держави обмежити стихію ринкових цін за
допомогою традиційних заходів інвестиційних рестрикцій в виді обмеження кредитів, які національний
банк надає комерційним банкам, стримує інвесторів. Зазвичай таке обмеження приводить
до загального обмеження кредитів, наданих підприємствам, зниження
капіталовкладень, що викликає «стиснення» виробництва, зниження темпів
економічного зростання. Підвищення
облікових ставок банківського відсотка і норм обов'язкових резервів комерційних
банків призводить, у кінцевому рахунку, до стримування будівельної діяльності,
посилюючи атмосферу невпевненості в здійсненні інвестиційних процесів.
Внаслідок обмеження фінансових можливостей, в умовах економічної
і політичної невизначеності, будівельним організаціям
для залучення інвесторів
необхідно змінювати стратегію і тактику при прийнятті доцільних управлінських рішень. Результатом цих
змін є укладення договору на основі
економічно вигідної пропозиції як для підрядника так і для замовника.
Договір з фіксованою ціною, дозволяє замовнику і
підряднику заключити найбільш ефективний
договір за двома найважливішими
параметрами - вартості та
тривалості будівництва. Однак, на
прийняття рішення замовника, при проведенні тендера впливає і такі фактори як
компетентність і спроможність підрядника.
Договори
підряду в будівництві залежно від способу визначення ціни поділяються на
договори з фіксованою ціною та договори за ціною „витрати плюс”.
Договір з
фіксованою ціною передбачає фіксовану (тверду) договірну ціну всього обсягу
робіт за договором підряду або фіксовану ставку за одиницю кінцевої продукції
будівництва (м2, кількість місць тощо).
Договір за
ціною „витрати плюс” передбачає договірну ціну як суму фактичних витрат
підрядника на виконання договору підряду та погодженого у договорі прибутку (у
вигляді процента від витрат або фіксованої величини).
Кінцевий фінансовий
результат за договором підряду з фіксованою ціною може бути достовірно оцінений
за наявності одночасно таких умов:
·
можливості достовірного визначення суми загального доходу від виконання
договору підряду;
·
ймовірного отримання підрядником економічних вигод від виконання договору
підряду;
·
можливості достовірного визначення суми витрат, необхідних для завершення
договору підряду, і ступеня завершеності робіт за договором підряду на дату
балансу;
·
можливості достовірного визначення та оцінки витрат, пов’язаних з виконанням
договору підряду, для порівняння фактичних витрат за цим договором підряду з
попередньою оцінкою таких витрат.
Якщо кінцевий
фінансовий результат за договором підряду не може бути оцінений достовірно,
тоді:
·
дохід визначається в сумі фактичних витрат від початку виконання договору
підряду, щодо яких існує імовірність їх відшкодування;
·
витрати за договором підряду визнаються витратами того періоду, протягом
якого вони були зазнані.
Питання про те, як зробити доступним житло для населення, є актуальним в
даний час. Якщо розкласти ціну квадратного метра на складові та прибрати все
зайве, тоді від сьогоднішньої ціни залишиться рівно половина.
Будівельники наполягають, що в ціні одного квадратного метра витрати на
будівництво самої будівлі складають всього 54%.
Які витрати можна прибрати і хто може ухвалити відповідне рішення. Уряд і
законодавці країни вже зробили багато важливих кроків для вирішення цієї
проблеми, але цього замало. Тому для доступного житла треба працювати всім: владі
всіх рівнів, забудовникам, громадським організаціям і громадянам.
Література:
1.
Економіка будівельних організацій. Рогожин П.С., Гойко А.Ф., К. Скарби.
2003 р.
2.
Економіка будівельних організацій. А.М. Тугай, Е.Й. Шилов, А.Ф. Гойко, К. Міленіум.
2002 р.
3.
Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт
(нова редакція). Затвер. Наказ Мінрегіобуду від 31. 12. 2010 р. № 573.