Економічні науки/10.Економіка підприємства
Поляруш М.М.
Науковий керівник
Левицька А.О.
Вінницький торговельно-економічний інститут,Україна
Напрямки
підвищення ефективності управління інноваційними процесами на підприємстві
Постановка проблеми. Здійснення успішного
підприємництва чи окремих бізнес-процесів на сьогоднішньому етапі
функціонування вітчизняних підприємств неможливе без розробки і впровадження
новацій в процеси виробництва, управління, планування господарської діяльності
тощо. Тому цілком справедливим є висновок відносно до безпосередньої залежності
ефективності підприємства від результатів науково-технічного прогресу (НТП). А
як відомо, всі досягнення НТП ґрунтуються на інноваційній діяльності.
Актуальність
проблеми. Дослідження напрямків підвищення
ефективності управління інноваційними процесами на підприємстві стає дедалі
більш актуальним в економічній думці. Це спричинено тим, що ефективне
функціонування підприємств не можливе без впровадження новацій ,проте дана
проблематика ще не повністю досліджена. З усього вище сказаного випливає, що
організація управління інноваціями — це один з ключових напрямів сучасної
економічної думки.
Об'єктом
дослідження є процеси управління
інноваційною діяльністю на підприємстві.
Метою дослідження є розробка пропозицій щодо
удосконалення механізму організації управління інноваційними процесами на
підприємствах.
Основними
завданнями є узагальнення відомостей про сучасні механізми управління
інноваційними процесами на підприємстві; розробка пропозицій щодо удосконалення
організації управління інноваційними процесами
Проблемам управління
інноваційною діяльністю в сучасній теорії приділяється досить багато уваги, в
тому числі питанню формування ефективного механізму управління інноваційною
діяльністю підприємств. Питаннями інноваційної діяльності займаються такі
вчені, як: Амоша О.І., Бубенко П., Буркінський Б. В., Гальчинський А., Геєць
В.М., Глазьєв С.Ю., Гриньов А., Гриньова В., Грузнов І.І., Задорожний Г. В.,
Ільяшенко С. та інші. Однак вимагають
подальшого вирішення питання оцінки ефективності інноваційної діяльності та
організації управління інноваційною діяльністю підприємства.
Під інноваційними процесами
розуміють сукупність безперервно здійснюваних у просторі та часі якісно нових,
прогресивних змін. Усі елементи інноваційної
діяльності тісно взаємозумовлені і взаємопов'язані. Тому для забезпечення
ефективності інноваційного процесу важливе значення мають системні структурні і
процесні взаємодії, які забезпечують неперервність процесів у часі[1].
Економічний ефект заходів НТП
розраховується на всіх етапах реалізації і за весь період здійснення цих
заходів і визначається як різниця між вартісною оцінкою сукупних витрат
ресурсів за цей період.
Залежно від завдань, які
вирішуються, економічний ефект може обчислюватись в одній із двох форм:
— народногосподарський (загальний
ефект за умовами використання нововведень);
— госпрозрахунковий (комерційний
ефект, який отримується окремо розробником, виробником і споживачем
нововведень)[3].
Народногосподарський економічний
ефект обчислюється шляхом порівняння результатів за місцем використання нової
техніки, інших нововведень і усіх витрат на їх розробку, виробництво і
споживання.
Комерційний економічний ефект
обчислюється на окремих стадіях "життєвого циклу" нововведення
(стадії розробки, виробництва, експлуатації) і дає можливість оцінити
ефективність технічних новин з урахуванням економічних інтересів окремих
проектно-конструкторських організації, підприємств-виробників і
підприємств-споживачів.
Перша форма економічного ефекту
використовується на стадії обгрунтування доцільності розробки та вибору
найкращого варіанту проектного рішення; друга форма — у процесі реалізації
заходів, коли є відомими ціни на нову науково-технічну продукцію, обсяги її
виробництва, умови і строки застосування[2].
Підвищення ефективності сучасного
виробництва та забезпечення конкурентоспроможності продукції ґрунтується в
основному на нових рішеннях у сфері техніки та технології, а також на
застосуванні нових організаційних форм та економічних методів господарювання,
які використовують на різних стадіях циклу "наука-виробництво" та
реалізують відповідні ланки управління на рівні підприємств, об'єднань, наукових
і проектних організацій. Прийняття та реалізація таких рішень і є змістом
інноваційних процесів.
Основними напрямами підвищення
ефективності управління інноваційними процесами на підприємстві є:
- розширення кола конструкторів і
дослідників;
-підвищення серед дослідників і
конструкторів частки висококваліфікованих працівників;
- забезпечення підтримки розвитку
інновацій за рахунок бюджетного фінансування НДДКР за вказаними пріоритетними
напрямами, які мають стратегічне значення для держави;
- забезпечення високоякісного
стажування за кордоном наукового потенціалу країни (студентів, аспірантів,
докторантів, дослідників, конструкторів тощо);
- пропорційне й одночасне
стимулювання розвитку фундаментальних і прикладних досліджень;
- скорочення за можливістю науково-виробничого
циклу "інноваційна ідея - дослідний зразок - виробництво";
- прискорення оновлення
асортименту продукції на підприємстві;
- поліпшення умов лабораторних
досліджень на підприємстві;
- інтенсифікація процесів оформлення
патентів, заявок, ліцензій тощо;
- забезпечення надання державної
фінансової підтримки, відповідних гарантій та проведення високоякісної
експертизи резупьтатів інноваційної діяльності[3].
Отже, оцінка ефективності
інноваційних проектів ще не є запорукою успішної його реалізації на конкретному
підприємстві. Будь-який інноваційних проект може назавжди залишитись лише
вдалою альтернативою чинному перебігу бізнес-процесів. Але для того щоб
збільшити науковий потенціал підприємства будь-якої форми власності і галузевої
приналежності, слід вживати заходи підвищення ефективності управління
інноваційними процесами на підприємстві.
Список використаної літератури
1. 1.Гринчуцький В.І. Економіка
підприємства: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 304
с.
2. Гетьман О.О. , В. М. Шаповал
Економіка підприємства: навчальний посібник.-Київ:Центр учбової
літератури.-2010.-488с.
3. Іванілов О.С. Економіка підприємства.- К.: Центр учбової літератури, 2009. - 728 с.