Кузьменко О.В.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

Методика оцінювання інвестиційної привабливості машинобудівних підприємств

В сучасних умовах інвестиції в економіку України є дуже важливими. Особливо велику роль відіграють інвестиції у машинобудівну галузь, оскільки саме ця сфера економіки надає суб’єктам економічної діяльності засоби виробництва. Машинобудування як об’єкт для інвестування має цілий ряд особливостей, які суттєво впливають на його інвестиційну привабливість.

При вивченні інвестиційної привабливості інвесторами здійснюється суб’єктивна оцінка інвестиційної ситуації, що складається в тій чи іншій країні.

Так як в економічній літературі використовуються різні методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості, найбільш обґрунтованими з них є наступні.

Вартісний підхід. Відповідно до нього інвестиційної привабливості визначається як різниця між майбутньою та поточною вартістю підприємства при тому, що зміна вартості відбулася внаслідок реалізації інвестиційних проектів[1]:

, (1)

де – величина інвестиційного потенціалу, – максимально можлива ринкова вартість підприємства, що може бути досягнута завдяки реалізації інвестиційних можливостей, – поточна ринкова вартість підприємства.

Цей метод найбільш повно відображає економічну сутність інвестиційного потенціалу. Однак недоліком даного підходу є неможливість точного визначення майбутньої вартості підприємства із урахуванням непередбачуваних факторів зовнішнього середовища. Також поза увагою лишається вплив різних складових потенціалу на приріст вартості. Тому цей метод може бути використаний лише для загальної оцінки інвестиційної привабливості.

Експертна оцінка – передбачає визначення рівня інвестиційної привабливості групою спеціалістів належної кваліфікації на основі визначеного переліку показників. При цьому інвестиційна привабливість може оцінюватись як взагалі, так і за окремими складовими. Очевидним недоліком підходу є велика доля суб’єктивності. Проте він добре пристосований для оцінки складових які мають якісний характер. На наш погляд, відмовлятись від використання експертних оцінок недоцільно. Вони мають застосовуватись як елемент комплексної системи оцінювання.

Оцінка на основі узагальнюючого показника. У якості узагальнюючого показника деякі автори використовують, наприклад, показник раціонального обсягу додаткового інвестування коштів, за яким забезпечується найвищий рівень прибутковості інвестицій підприємства. [2]. Можливе використання й інших показників. При цьому бажаним є використання показника, що повністю та без залишку дезагрегується на групу часткових. При цьому часткові показники характеризують різні складові інвестиційної привабливості. Однак, оцінка такої багатоаспектної характеристики підприємства як інвестиційна привабливість за допомогою одного та подекуди штучно отриманого показника є недостатньою. Даний підхід може бути корисним при проведенні поверхневої оцінки інвестиційної привабливості, проте є явно недостатнім для прийняття стратегічних інвестиційних рішень.

Комплексний підхід – передбачає різнобічну оцінку інвестиційної привабливості на основі групи показників із можливим залученням експертів. Його перевагою є можливість повноцінного врахування усіх аспектів інвестиційної привабливості, можливість удосконалювати методику з урахуванням сфери діяльності підприємства тощо. Цей метод широко використовується інвестиційними фондами і не виключає часткового застосування перерахованих вище підходів. При цьому розумно поєднуються різні методичні підходи оцінки ефективності діяльності економічних суб’єктів (графічний, матричний, факторний аналіз тощо). Вони органічно доповнюють один одного при оцінці різних складових інвестиційної привабливості. Водночас недоліком даного підходу є його трудомісткість, що пояснюється тривалістю збору вихідної інформації, проведенням детальних попередніх розрахунків тощо. Тому важливою задачею при використанні даного підходу є оптимізація кількості показників для оцінки та ефективне комбінування найбільш доцільних часткових методологічних прийомів [3].

Аналіз існуючих методик оцінки інвестиційної привабливості підприємств дозволив визначити найбільш поширений підхід через фінансові показники підприємства. Водночас, такий підхід не враховує потенціал підприємства, який може призводити до синергічного ефекту в промисловій групі. Сьогодні інвестиційна привабливість промислового підприємства має визначатися з урахуванням інтеграційного ефекту, який може бути отриманий в результаті залучення промислового підприємства до певної інтеграційної структури.

Методика оцінювання інвестиційної привабливості підприємства повинна базуватися на об’єктивних характеристиках його мікро- та макросередовища, та повинна допускати порівняння між собою значення, отримані для різних підприємств. Це вимагає, щоб інвестиційна привабливість підприємства розраховувалась за відносними показниками, які характеризують результати його економічної діяльності.

При побудові системи оцінювання інвестиційної привабливості в першу чергу слід орієнтуватись на потреби її майбутніх користувачів, тобто потенційних інвесторів різного роду. Відповідно до цього, визначимо принципи, які мають бути закладені в основу системи оцінки інвестиційної привабливості підприємств машинобудування: достовірність – вхідні дані повинні бути загальнодоступними, мають використовуватись показники, розрахунок та значення яких є зрозумілими та загальноприйнятими; всебічність – у повній мірі мають бути враховані різні аспекти інвестиційної привабливості, оцінений потенціал залучення та потенціал використання; прикладний характер – система оцінювання має бути пристосованою до використання у практиці підприємств; наочність – для повноцінного сприйняття результатів мають максимально широко використовуватись графічні засоби; однозначність – ці результати не повинні допускати подвійних трактувань; універсальність – система має бути пристосованою до оцінки підприємств різних галузей та регіонів, але при цьому повною мірою враховувати їх специфічні якості.

Інвестиційна привабливість підприємства є ключовим елементом у сучасних інвестиційних процесах, що в свою чергу створює передумови для її поглибленого вивчення. На перший план виходять питання оцінювання, тому що наявність об'єктивної оцінки є основою для прийняття ефективних і успішних управлінських рішень.

Актуальність інвестиційної привабливості створює масу питань у підходах до її оцінювання. Проведений аналіз існуючої методологічної бази показав, що на даний момент найбільшої актуальності набув так званий комплексний аналіз інвестиційної привабливості підприємства, який передбачає у ході оцінювання виокремлення наступних блоків: фінансовий стан, основні фонди та виробництво, маркетинг, трудові ресурси.

Література:

1. Управління потенціалом підприємства: Навчальний посібник // І.З. Должанський, Т.О. Загорна, О.О. Удалих, І.М. Герасименко, В.М. Ращупкіна – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 362 с.

2. Дідух С.М. Принципи побудови системи оцінки інвестиційного потенціалу підприємств / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua

3. Оніщенко С.В. Інвестиційна привабливість підприємства: систематизація методів оцінки та напрямів підвищення / С.В. Оніщенко, Г.В. Клімова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. – № 12– с. 108–110.