к.е.н. Медвідь В. Ю.

Донбаська національна академія будівництва та архітектури, м. Макіївка

ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ПРОБЛЕМ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Ринкові перетворення, що відбуваються на всьому пострадянському просторі, загострили проблему поступального розвитку як окремих територій, так і держави в цілому. Дуже часто дана проблема стає реальністю через відсутність необхідних знань про суть процесів, що відбуваються на окремій території.

Теоретичні проблеми регіонального розвитку, сутність та значення регіонального розвитку, існуючі форми регулювання регіонального розвитку, вітчизняних та закордонний досвід регулювання регіонального розвитку досліджували такі вчені, як Астапов К.[1], Василенко В. М. [2] Лукін С. О.[3], Пилипів В.[5] , Романюк С. А.[6] та інші.

Вирішення проблем регіонального розвитку залежить, по-перше, від становлення місцевого самоврядування та вдосконалення відносин “центр-регіони”, від інституційного та правового поля для розробки й реалізації державної регіональної політики, чіткого розподілу функцій та координації діяльності державних органів управління різного рівня у сфері територіального розвитку. По-друге, одним із найважливіших факторів стабілізації економічної ситуації в Україні є сприятливий інвестиційний клімат. На сьогодні масштаби міжнародного економічного співробітництва, розміри іноземних інвестицій залишаються недостатніми і не відповідають потребам економіки України. По-третє, визначивши, за догму, що невидима рука ринку приведе все в цивілізоване русло і надасть цим процесам передбаченого характеру, суспільство втратило багато часу для детального їх пізнання і зіткнулося з новою проблемою, а саме з необхідність екстреного відстеження тенденцій, що складаються, в суспільних відношеннях.

В контексті викладеного можна передбачити, що розвиток регіону (території) не виключає, а навпаки, містить у собі окремі складові (дотримання законів, етапів, ознак) власне розвитку як природного феномену [2, С. 5]. Як справедливо відзначає К. Астапов, спостерігається три категорії розвитку: “збільшення масштабів продуктивних сил (економічні ресурси) — кількісний аспект; зміни в структурі і складі елементів — структурний аспект; зрушення в усереднених й індивідуальних корисностях, споживчих, якісних характеристиках окремих елементів продуктивних сил — якісний аспект [1, С. 228].

Стосовно історичних і наукових особливостей в окремих країнах в термін “розвиток території” вкладається свій сенс. В Польщі, наприклад, “поняття регіонального ті місцевого розвитку найчастіше стосується просторового масштабу розвитку або дій на вказаному масштабі території”.

Узагальнюючи, можна стверджувати, що під розвитком території необхідно розуміти певний приріст результатів функціонування економіки, які дозволяють забезпечувати розширене відтворення, в першу чергу, матеріальних і трудових чинників виробництва, і в другу — збільшення масштабів і тісноти економічних зв'язків, що виникають з приводу їх залучення до суспільного виробництва. Тобто основний акцент при розкритті змісту змісту поняття “регіональний розвиток” робиться на можливих змінах основних чинників виробництва на конкретній території, які виявляються в динамічності суспільних процесів на даній території. Мірою ефективного розвитку території може виступати приріст і поліпшення якості сукупного соціально-економічного потенціалу конкретної території [4, С. 101].

У сучасному світі роль держави щодо забезпечення розвитку регіонів не обмежується лише регуляторними функціями – стимулювання економічного зростання, раціонального використання трудового потенціалу, забезпечення прогресивних зрушень у галузевій і територіальній системах. Головною метою державного управління регіональним розвитком стає забезпечення економічної й соціальної стабільності, захист вітчизняних виробників на світових ринках, гармонізація майнових відносин, зміцнення існуючого ладу, демократизація управління, транзит держави в європейські та євроатлантичні структури.

Література.

1. Астапов К. О концепции адаптивно-стабильного развития в современном мире / К. Астапов // Общество и экономика.-2006.-№7-8.-С.221-244.

2. Василенко В. Н. Пространственные особенности межрегиональных измерений структурных изменений в экономическом развитии / В. Н. Василенко // Вісник ІЕПД НАН України.-Донецьк, 2011.-№1.-С.5-13.

3. Лукін С. О. Інноваційна стратегія процесу регіонального реформування економіки / С. О. Лукін // Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку.- Львів, 2000.-Ч.2.-С.173-175.

4. Медвідь В. Ю. Термінологічне упорядкування понять “регіон”, і “економічний розвиток регіону” / В. Ю. Медвідь // Економіка та право.- Донецьк, 2009.-№ 2(24).-С.99-104.

5. Пилипів В. Регіональні особливості формування міжбюджетних відносин в Україні / В. Пилипів // Актуальні проблеми економіки.-2003.-№3.-С.39-43.

6. Романюк С. А. Політика регіонального розвитку в Україні: сучасний стан і нові можливості: Регіональні дослідження: монографія / С. А. Романюк.-К.: вид-во УАДУ, 2001. - 112 с.