“Экономические науки”/Экономическая теория

Салип Ю.О., Чуніховська Р.В.

Криворізький факультет Запорізького національного університету

Розвиток ринкового господарства країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції

Із завершенням промислового перевороту почався процес індустріалізації. Завершення індустріалізації забезпечувало перевагу промисловості над сільським господарством, важкої індустрії над легкою. Було утворено акціонерні монополістичні об’єднання - картелі, трести, синдикати, концерни. Пара була витіснена електрикою. У промисловості й в банківській сфері виникають і розвиваються монополістичні об’єднання. Банки контролюють як грошові капітали, так і промислове виробництво. Монополія – це форма організації виробництва на базі об’єднання капіталів, що виникає на основі високого рівня концентрації виробництва і капіталу для зосередження виробництва й збуту значної частини продукції галузі, встановлення монопольних цін і забезпечення стабільних надприбутків

Розвиток монополій на початку ХХ ст. практично знищив державну конкуренцію.

Світовий ринок сформувався як підсистема господарства у першій половині ХІХ ст. Зовнішня торгівля набула світового характеру. Формувалися світовий кредитний і валютний ринки. Важливим фактором формування світового ринку було утворення колоніальних володінь. Найбільшими колоніальними імперіями стали Великобританія, Франція. Основою формування світового ринку став міжнародний поділ праці зі спеціалізацією окремих країн у виробництві певних видів продукції для задоволення потреб світового ринку. Протягом ХІХ ст. переважала міжгалузева предметна спеціалізація. Для світової торгівлі сільськогосподарськими продуктами був притаманний аграрний протекціонізм. Країни укладали торгові договори, підписували інвестиційні угоди. З розвитком міжнародної торгівлі, починаючи з 70-х років, дедалі більшого значення набув експорт капіталу. Система металевих грошей у формі біметалізму, коли роль грошей закріплювалася золотом і сріблом, була витіснена валютною системою золотого. Виникнення теорії граничних величин було визнано "маржинальною революцією" в економічній науці – перехід від концепції класичної школи до неокласичної теорії (маржиналізму ). Маржиналізм – це напрямок економічної теорії кінця ХІХ ст., який аналізує граничні економічні величини як взаємопов’язані явища економічної системи на рівні окремої фірми чи галузі.

Маршаллівський хрест. Така графічна інтерпретація ідеї економічної рівноваги — знаменитий «маршаллівський хрест» — стала узагальненим вираженням уявлень про сутність механізму функціонування ринкової економічної системи. Отже рівноважна ціна Ре - це ціна, що врівноважує обсяги попиту й пропозиції під дією ринкової конкуренції. Якщо ринкова ціна виросте, то пропозиція перевищить попит, що зумовить зниження ціни ( внаслідок конкуренції виробників), а коли ціна стане нижчою за рівноважну, то це зумовить зростання ціни (внаслідок конкуренції споживачів ). Так за умов вільної конкуренції досягається рівновага кожного галузевого ринку. У короткому періоді головним регулятором ціни виступає попит, а в довгому – пропозиція. Згідно з теорією доходів Маршалла саме заробітна плата має тенденцію дорівнювати чистому продукту, виробленому додатковою працею граничного виробника – іще один з найманих виробників, що забезпечує приріст продукту, тобто створює граничний продукт. Економічна статика – вивчає незмінний стан економіки протягом якогось певного часу. Економічна динаміка – вивчає економіку в стані постійної зміни, коли порушуються пропорції рівноваги.

Головна відмінність нової історичної школи від попередньої, яку стали називати "старою", полягала в тому, що її лідери аналізували особливості соціально-економічного розвитку країни на новому етапі - етапі переходу до монополістичного капіталізму, посилення націоналістичних, мілітаристських тенденцій в політиці об'єднаної Німеччини, зростання класової конфронтації та ідеологічних суперечностей в суспільстві - і намагання розробити конструктивні програми "класового миру" і соціального партнерства. Своєрідною реакцією на панування монополій у ринковій економіці стає новий напрям в економічній науці – інституціоналізм як альтернатива неокласичній теорії. Інституціоналісти не сприйняли абстрактного методу класиків. Вони критикували їх за те, що останні відмовились від аналізу поведінки людини як особистості, котра перебуває в певному суспільному середовищі. Вони критикували неокласиків за схематизм і відірваність від реальності. Інституціоналізм став своєрідним опозиційним напрямом в економічній науці. хоч і не мав значного впливу на економічну політику. У рамках раннього інституціоналізму склалися три основні напрями: 1) соціально-психологічний; 2) соціально-правовий; 3) емпіричний (кон'юнктурно-статистичний). Засновником соціально-психологічного напряму вважається Т.Веблен (1857– 1929рр.). Головною суперечністю капіталізму Веблен вважає суперечність між "індустрією" і "бізнесом". "Індустрія" - це безпосередній процес виробництва, що ґрунтується на машинній техніці. "Бізнес"- це певна інституціональна система, що включає такі інститути, як монополія, конкуренція, кредит тощо. Засновником соціально-правового інституціоналізму вважається Д.Коммонс (1862 – 1945рр.). Систему його поглядів викладено в таких працях, як "Розподіл багатства" (1893р.), "Правові основи капіталізму" (1924р.),"Економічна теорія колективних дій" (1950р.). Як і Веблен, Коммонс в основу аналізу бере позаекономічні інститути. Проте якщо Веблен на перший план висував психологічні й біологічні фактори, то в Коммонса такими е юридичні, правові норми. Творцем нового емпіричного напряму в інституціоналізмі - кон’юнктурно-статистичного став У.Мітчелл (1874 – 1948рр.). У центр досліджень Мітчелл ставить проблему руху виробництва, грошей, ціни. Політична економія у нього - це наука про інститути, які забезпечують зразки й норми поведінки, укорінені у звичках, інстинктах. Інстинкти — устремління до певних результатів. Одним з них є тяжіння до прибутків. До цього, писав він, зводиться логіка сучасного життя. Без прибутку підприємець не може виготовляти товари. Саме цим Мітчелл пояснює необхідність вивчення грошового господарства.

Література

1. Історія економічної думки України: Навч. посібник / Р. Васильєва, Л.Горкіна, Н.Петровська та ін. - К., 1993.

2. Лановик Б.,Матисякевич З.,Матейко Р. Економічна історія світу і України: Підручник. - К., 1999.

3. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Економічна історія: Навч.посіб. – К.: Знання-Прес, 2004.

4. Юхименко П.І. Леоненко П.М. Історія економічних учень: Навч. посіб. - К.: Знання - Прес, 2000.