Экономические науки/14.Экономическая теория.

Салип Ю.О., Кумаранська М.А.

Криворізький факультет Запорізького національного університету

Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи

Перша світова війна мала руйнівний вплив на економіку України. Складний етап економічної історії України ознаменувала національно-демократична революція 1917-1919рр. Перед урядом УНР було поставлено завдання-піднести добробут, відбудувати підприємства. На початку 1918р. в УНР з’явились власні гроші. Велике значення у державі набуло аграрне питання, були створенні губернські і повітові комісії. У жовтні 1918р. створено Вищу земельну комісію.

Навесні 1919р. економічний стан ЗУНР наближався до катастрофи. Введено Декрет «Про вилучення хлібних лишків», але цих заходів було недостатньо для забезпечення народу. Декрет мав наслідки. Він позбавляв селян заінтересованості виробляти більше продуктів. Щоб заспокоїти селянство, третій уряд припинив колективізацію.

У системі «воєнно-комуністичних заходів» була спроба негайно запровадити «соціалістичний ідеал» в промисловості. Важливими напрямами політики стали введення Української трудової армії (1920р.). У 20-х роках українські землі потрапили під іноземне панування. Народ пережив страхіття тоталітарного режиму. Визнано повний крах політики «воєнного комунізму» і перейшов до нової економічної політики НЕПУ. Запровадження непу повністю звільняло селян від податків, країна почала виходити з економічної кризи. Важливе значення мала грошова реформа,суть її полягала в тому,що в країні були випущені банкноти-червінці. Однак експеримент-неп не було завершено. УРСР увійшовши до Радянського Союзу втратила незалежність,відтепер рішення приймалися Москві. Був взятo курс на індустріалізацію і колективізацію. Сталін почав розвивати промисловість за рахунок сільського господарства,посилилась інфляція. Індустріалізація змінила обсяги валової продукції. Згодом Сталін взяв курс на колективізацію,щоб змусити хліборобів сплачувати данину за розвиток промисловості. У 1932р. Україна не змогла виконати план хлібозаготовель, почався масовий голод. Колективізація призвела до розорення селянства. В роки другої світової війни Україна стала ареною жорстокої боротьби двох тоталітарних систем, які змагалися за володіння її багатствами. Німці широко використовували досвід сталінського режиму: формування таборів, депортація працездатного населення, використання організованого голоду.

Відбудова господарства України відбувалась, коли українські землі опинились у межах однієї держави. Відбудова продовжувалась до 1950р. Важливою проблемою відбудови країни були капіталовкладення, основним джерелом інвестицій були внутрішні резерви. Економічне зростання продовжувалося на основі «примітивної індустріалізації». Підвищилась роль Рад народних депутатів, вдосконалювалась система довгострокових п’ятирічних та річних планів.

В наслідок серйозних деформацій в управлінні господарством існувала негативна динаміка зростання економічних показників в Україні. На середину 70-х років, радянська економіка розвивалась суто екстенсивними методами. Це вкрай негативно позначилося в першу чергу на Україну. Серйозною вадою, яка негативно позначилася на Україні, стала продукція, що призводило до суттєвого зниження її якості.

В Україні було побудовано близько 40% атомних енергоблоків, частина з них працювали не на Україну, а для європейських країн. У 70-ті роки Україна потребувала нових поштовхів для подальшого розвитку економіки. Розвиток промисловості відбувався шляхом надмірних витрат. На початку 70-х років спостерігалося певне зростання життєвого рівня людей, то в подальшому цей процес уповільнився. Кількість грошей на руках громадян збільшувалася, однак витрачати їх було дедалі важче через постійні дефіцити тих чи інших товарів широкого попиту. Про це свідчить неймовірне зростання заощаджень громадян. Отже, цей дисбаланс між доходами і можливістю їхньої реалізації був однією з причин інфляційних процесів, які набирали силу саме з кінця 70-х років, а також однією з головних причин хронічних дефіцитів на споживацькому ринку, які, у свою чергу, призводили до зловживань спекуляції, формування мафіозних угруповань. Важливою причиною кризи радянської економіки було існування політичної системи, в якій одна партія повністю монополізувала право на владу. На середину 1980-х років криза а СРСР охопила всі сфери життя. Зниження цін на нафту і природний газ завдали удар по економічному станові. Ця ситуація змусила генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова оголосити про зміну економічної, соціальної та зовнішньої політики. У ході проведення економічних реформ, можна виділити три етапи: 1. Реформа А. Аганбегяна, суттю якої, було соціально-економічне прискорення розвитку країни, на основі створення нового господарського механізму. 2. Реформа М. Рижкова – Л.Абалкіна, суттю якої, була формула «самостійність», «самофінансування». 3. Концепція переходу до регульованої ринкової економіки, суттю якої, було запровадження ринкових механізмів. Спроба економічних реформ позитивного результату, стало подальше падіння виробництва, продуктивності праці. Гігантськими темпами почав зростати внутрішній та зовнішній борг. Величезною проблемою для української економіки стала й Чорнобильська трагедія 26.04.1986р. На час, коли Україна приступила до становлення своєї державності, особливо помітно тривав спад виробництва в усіх галузях господарства. Зростав «чорний ринок», значна частина продукції вивозилася за межі України. У червні 1991р. Верховна Рада України ліквідувала контроль над економікою України з боку центральних відомств. Загальносоюзна власність на території України була перетворена у республіканську. Створювалася власна грошова-фінансова система, податкова і митна служби. Однак все це не змогло врятувати економіку України від подальшого розвалу. Товарний голод, тотальний дефіцит посилювали соціальну напругу в суспільстві. Спроби кремлівської верхівки розв’язати проблему силовими засобами зазнали невдачі.

Список літератури:

1. Лановик Б.Д., Матисякович З.М., Матейко Р.М., «Економічна історія України і світу»

2. Проскурін П.В., «Історія економіки та економічних учень»