Денисова Ю.Е.
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла
Туган - Барановського
АНАЛІЗ ГАЛУЗІ МАШИНОБУДУВАННЯ
В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ
Машинобудування є
комплексною галуззю , яка базується на використанні надбань і досягнень різних
галузей, складає основу розвитку промисловості та відіграє вирішальну роль з
огляду на стратегічні аспекти розвитку держави .
Тенденції
економічного розвитку, обумовлені світовою фінансовою кризою , актуалізували
потребу визначення пріоритетних напрямків розвитку машинобудування на сучасному
етапі. Місце машинобудування в національній економіці значною мірою
характеризує можливість подолання кризових явищ та визначає напрями її
подальшого розвитку. Здатність країни створювати нові машини та устаткування
спрямовано передусім на підвищення ефективності існуючих виробництв та
продуктивності праці, що дає можливість у складних умовах зовнішнього
середовища забезпечувати необхідний рівень конкурентоспроможності товарів та
послуг[1].
Аналіз стану
машинобудівного комплексу було здійснено у працях таких вітчизняних науковців
як: Ю.В. Маркова, Ю.В. Великий, Н.І.Горбаль, Н.В.Дація, О.П.Романка та ін. В
роботах науковців зазначаються окремі проблеми, тенденції та перспективи
розвитку машинобудування в Україні.
Метою дослідження є аналіз
сучасних проблем машинобудівної галузі України для виявлення нових перспектив її
розвитку.
Після розпаду СРСР відбулося
стрімке зниження обсягів виробництва
на підприємствах важкого
машинобудування, внаслідок чого багато з них
збанкрутували. У 2005-2010 рр., згідно зданими
об'єднання "Металургпром",
у проекти модернізації, реконструкції
та технічного переобладнання українські підприємства вклали 20 млрд грн.
Освоєнням цих коштів займаються великі іноземні корпорації, такі як «Siemens-VAI",
"Danieli", "SMS", Demag"[4].
Так,
"Siemens-VAI" провела реконструкцію сталеплавильного цеху Алчевського
металургійного комбінату; збудувала слябові машину для безперервного лиття
заготовок (МБЛЗ) на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча;
розпочала будівництво електросталеплавильного агрегату на підприємстві
"Донецьксталь" – металургійний завод" .
Тактика роботи іноземних
виробників металургійного обладнання на вітчизняному ринку передбачає постачання
відносно недорогих основних агрегатів і дорогих запчастин, що значно здорожує
остаточний продукт та веде до закріплення існуючої тенденції відставання технічного
рівня українських металургійних підприємств від світових лідерів виробництва сталі
та прокату. Вітчизняні підприємства програють у конкурентній боротьбі через те,
що провідні світові фірми мають, по-перше, досвід і можливості для реалізації проектів
модернізації сталеплавильного комплексу "під ключ", а по-друге,
спроможні організувати кредитні лінії "під модернізацію" для наших металургійних
підприємств. Українські заводи такими можливостями та вільними фінансовими
ресурсами не володіють. Натомість вони обирають шлях спеціалізації на виготовлення
певних видів обладнання. І в цих окремих нішах українське важке машинобудування
може становити ефективну конкуренцію іноземцям як за ціною, так і за якістю.
Єдиний український виробник, спроможний конкурувати з іноземними корпораціями
на рівних, – Новокраматорський машинобудівний завод, провів реконструкцію конверторного
цеху Єнакіївського металургійного заводу та двох МБЛЗ комбінату "Азовсталь"; виготовив нову МБЛЗ для
Новолипецького металургійного комбінату (Росія); виграв тендер на постачання
обладнання для модернізації стану "2500" гарячого прокатування
Магнітогорського металургійного комбінату (Росія)[3].
Сучасне українське
залізничне машинобудування – одна із найбільш експортно орієнтованих галузей промисловості.
Обсяги експорту сягають 80 %, а окремої продукції – 90 % .Стрімке скорочення обсягів залізничних
перевезень у 1990-х роках призвело до утворення тимчасового надлишку вантажних
вагонів, відповідно, протягом тривалого часу попит на нові вагони був на
низькому рівні. Як наслідок, відбулося старіння парку вантажних вагонів. За таких
умов модернізація і відновлення основних фондів українських залізниць особливо актуальні.
Лише "Укрзалізниця" планує до 2015 р. витратити близько 30 млрд грн
на купівлю рухомого складу [4].
Висновки. Основними проблемами машинобудівної
галузі України є, по-перше, нагальна потреба у відновленні застарілої
технологічної бази, по- друге, відсутність ресурсів для її оновлення, і
по-третє, неоднорідність розвитку галузі з низькою часткою нових наукомістких технологій
і розробок. У зв'язку із різним рівнем розвитку машинобудівних підприємств існують
різні механізми сприяння зміни структури галузі в напрямку інноваційних виробництві
підвищення конкурентоспроможності продукції машинобудування на міжнародному ринку.
Для високо конкурентних на світових ринках машинобудівних виробництв варто зберігати
і зміцнювати свою конкурентну перевагу, засновану на наукомісткій продукції.
Список літератури:
1. МалихінаТ. І.
Управління конкурентоспроможністю підприємств машинобудування : автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня канд. екон. наук
: спец. 08.06.01 «Економіка, організація
і управління підприємствами» / Т. І. Малихіна. – Запоріжжя, 2006. – 20 с.
2. Романишин С.Б.
Аналіз стану та тенденції розвитку машинобудівної галузі /С.Б.Романишин, Н.І.
Горбаль// Науковий вісник національного лісотехнічного університету України .
-2010- вип.19.6
3. http://www.lityo.comua/w573.html.
4. www.ukrstat. gov.ua