УДК

Чобанюк Н.В., асистент,

Князь І.В.

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Пенсійна реформа в Україні

У статті проаналізовано переваги та недоліки введення в Україні пенсійної реформи. Розглянуто основні постулати нової пенсійної реформи, їх критичний аналіз та порівняння з нормами, які діяли до реформування.

Розглянуто всі "за" і "проти" нової пенсійної реформи. Проведено дослідження нового закону про пенсії, перевага та недоліків його подальшого застосування на практиці . Запропоновано шляхи вирішення проблеми при проведенні ефективної пенсійної реформи, та фактори які необхідно врахувати при цьому.

Ключові слова: пенсійна реформа, пенсійний фонд, дохідна та видаткова частини Пенсійного фонду, дефіцит.

В статье проанализированы преимущества и недостатки введения в Украине пенсионной реформы. Рассмотрены основные постулаты новой пенсионной реформы, их критический анализ и сравнение с нормами, которые действовали до реформирования .

Рассмотрены все "за" и "против" новой пенсионной реформы. Проведены исследования нового закона о пенсиях, преимущество и недостатки его дальнейшего применения на практике. Предложены пути решения проблемы при проведении эффективной пенсионной реформы, и факторы которые не обходимо учесть при этом.

Ключевые слова: пенсионная реформа, пенсионный фонд, доходная и расходная части Пенсионного фонда, дефицит.

The paper explores the advantages and disadvantages of the introduction in Ukraine of the pension reform. The basic postulates of the new pension reforms, their critical analysis and comparison with the norms that were to reform.
We consider all the "pros" and "cons" the new pension reform. A study of a new law on pensions, benefits and drawbacks of its further application in practice. The ways of solving problems in an effective pension reform, and factors that you consider while.

Key words: pension reform, pension fund, the income and expenditure of the pension fund deficit.

Постановка проблеми. Система пенсійного забезпечення діє в Україні вже більше 50 років, укладена вона була ще за СРСР, за умов адміністративної економіки, тому просто не може використовуватися в країні з ринковою економікою. Сьогодні пенсіонери на межі бідності, сфера потребує негайного реформування. Але прийнятий з 01 жовтня 2011 року закон про пенсійне забезпечення не вирішує нинішніх проблем в галузі, містить низку суперечливих положень. Актуальність статті полягає в дослідженні нового закону про пенсії, перевага та недоліків його подальшого застосування на практиці.

Аналіз досліджень і публікацій. Актуальність проблеми пенсійної реформи сьогодні живо обговорюється в періодичних виданнях, ЗМІ та через інші канали масової інформації. Для висвітлення переваг та недоліків нової пенсійної реформи обрано роботи таких дослідників як Н. Андрусевич, Н. Королевської, В Тягнирядно, О Гашинського, використано електронні ресурси органів виконавчої влади, Пенсійного фонду України та Держкомстату.

Мета статті. Серед науковців та дослідників нинішньої пенсійної реформи сьогодні немає одностайної думки щодо переваг та недоліків основних її постулатів, оскільки документ новий та немає практичної апробації. Отже, метою статті є аналіз основних постулатів нової пенсійної реформи, їх критичний аналіз та порівняння з нормами, які діяли до реформування.

Виклад основного матеріалу дослідження. Мета запровадженої пенсійної реформи, яка стартувала з жовтня 2011 року, полягає у збалансуванні витрат держави на соціальні гарантії, зокрема – пенсії, та доходами, за рахунок яких ці витрати фінансуються. Тому, багато хто з дослідників дає таку дефініцію пенсійній реформі – це спроба урівноваження дохідної та видаткової частин бюджету Пенсійного фонду України.

У 2010 році дефіцит коштів Пенсійного фонду України склав 26,6 млрд. грн. Покриття дефіциту коштів передбачено за рахунок коштів Державного бюджету України.

Для розуміння принципу дії змін та регуляторних інструментів, що запроваджені новою реформою, покажемо графічно баланс дохідної та видаткової частин Пенсійного фонду (рис. 1).

Рис. 1. Дохідна та видаткова частини Пенсійного фонду України [8]

Навантаження на ті чи інші складові джерел надходжень до Пенсійного фонду не однакові, використовуючи дані фонду можемо показати, що у 2009-2010 роках найбільшу частину видатків профінансовано за рахунок власних коштів фонду, тобто внесків підприємств та фізичних осіб із заробітної плати та інших доходів (рис. 2).

Отже, при явному дефіциті доходів Пенсійного фонду теоретично можливо або збільшити дохідну базу, або зменшити витрати. Сьогодні, нерідко, дослідники нинішньої пенсійної реформи прирівнюють механізм її дії до другого варіанту подолання дефіциту – зменшення видаткової частини. Крім того, зменшення соціальних видатків є однією із передумов подальшої співпраці з МВФ. Оскільки соціальні видатки, за баченням МФВ, є непродуктивними видатками і повинні бути мінімізованими для підтримання загального кредитного рівня держави. Законопроект виносився на розгляд Верховної ради двічі – у липні та вересні.

Рис. 2. Структура видатків бюджету Пенсійного фонду України за джерелами їх здійснення у середньому за 2009-2010 роки [7]

Липневий варіант збільшення пенсійного віку виглядав наступним чином – програмою економічних реформ України на 2010-2014 роки передбачено, зокрема, що пенсійний вік для жінок і чоловіків має бути вирівняно (поступово, з кроком 0,5 року за рік протягом 10 років). Відповідно передбачається поетапне підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років [2, 7].

Це питання було найбільш дискусійним. Головним аргументом проти підняття пенсійного віку в Україні зазвичай називають низьку тривалість життя. В той же час, як показують наукові дослідження, очікувана тривалість життя для чоловіків в Україні при досягненні 60 років становить 14 років, що наближається до показника інших країн. Для жінок же при досягненні 55 років тривалість життя становить 25 років, що є чи не найвищим показником серед інших країн (Великобританія - 23 роки, Італія - 24,9 років, Німеччина - 20,9 років, Словаччина - 18 років, Угорщина - 20 років). Але це офіційні статистичні дані [7].

Загалом суть прийнятого законопроекту, порівняно з прийнятим у липні, особливо не змінилася. Пенсійний вік для жінок підвищується з 55 до 60 років (із щорічним його збільшенням на півроку). Чоловіки тепер виходитимуть на пенсію в 63. А трудовий стаж для перших і других підняли на десять років. Чоловікам для отримання пенсії потрібно працювати 35 років, жінкам – 30. При цьому, багато хто з них, зрештою, отримає лише мінімальну пенсію. В зв’язку із цим багато противників реформи висловлюють наступне бачення реформи – українці працюватимуть на десять років довше, але пенсії від цього більшими не стануть. Це ж доводить і динаміка середнього розміру пенсій в Україні (табл. 1).

Таблиця 1

Середній розмір призначеної місячної пенсії пенсіонерам, які перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду, грн. [7]

Рік	всього	у тому числі:			Кількість пенсіонерів, тис.
		за віком	за інвалідністю	у разі втрати годувальника
2001	83,7	85,2	94,5	61,0	14446,6
2002	122,5	127,1	129,7	85,5	14423,1
2003	136,6	141,8	142,4	95,9	14375,9
2004	182,2	194,2	170,9	120,2	14347,6
2005	316,2	323,8	305,2	262,9	14065,1
2006	406,8	417,7	393,2	302,8	14050,0
2007	478,4	497,0	435,8	339,3	13936,8
2008	751,4	798,9	598,2	474,3	13819,0
2009	898,4	942,7	742,7	647,0	13749,8
2010	999,0	1039,6	848,8	771,2	13721,1
2011	1121,8	1156,0	1001,5	914,4	13738,0

З таблиці 1 видно, що обсяг пенсії збільшується, але з урахуванням темпів інфляції чи у порівнянні з курсом долара США чи Євро – реальний розмір пенсії зменшується, оскільки з 2010 року по 2011 українським пенсіонерам додали всього 122 гривні, тоді як річний індекс інфляції склав 30-35%, а за деякими група товарів і більше (зокрема крупи, бензин, енергоносії і т.д.).

Реакція населення на запроваджену реформу виявилася однозначною - якщо станом на 1 січня в Пенсійному фонді на обліку було 445,295 тисячі працюючих осіб, то станом на перше травня їх кількість скоротилася до 409,739 тисячі. Тобто, значна кількість працюючих (тієї частини населення, яка і створює ці ж пенсійні надходження) вийшли на пенсії раніше, для того щоб в результаті реформи їхня пенсія не зменшилася, адже закон зворотної сили немає. Таким чином, головний аргумент прихильників урядової пенсійної реформи: співвідношення кількості платників до Пенсійного фонду і кількості пенсіонерів майже зрівнялося.

Тенденція дострокового виходу на пенсію збереглася і в І півріччі 2011 року, так за даний період в Україні пенсіонерів побільшало на 60 тисяч. Це свідчить про те, що після подання до Парламенту першого варіанту пенсійної реформи люди масово пішли на пенсію.

Дохідну базу Пенсійного фонду, як і бюджету в цілому, підриває ще один факт – констатується статистично, що в Україні за І півріччя 2011 року на 400 тисяч скоротилася кількість платників до Пенсійного фонду. Це означає, що саме на стільки зросло безробіття, в тому числі в результаті введення Податкового кодексу. Частина підприємців пішла в тінь, частина – згорнула свою діяльність. Таким чином, посилюється дисбаланс між працюючими і пенсіонерами, дохідною та видатковою базами Пенсійного фонду.

Одночасно, за даними досліджень, українці платять одні з найвищих у Європі пенсійних зборів, при цьому отримують одну з найменших пенсій.

Так, середній розмір відрахувань із зарплати до Пенсійного фонду складає 35%, а середня пенсія складає близько 1122 гривень.

При тому, що шведи, які відраховують у пенсійний 32,8% зарплати, отримують пенсію в 2000 доларів на місяць. А американці, з 10,7% відрахуваннями – в середньому 1100 доларів. У сусідній Росії розмір середньої пенсії складає близько 290 доларів, а відрахування у Пенсійний фонд – 29% з зарплати.

Нинішня пенсійна реформа не здатна повноцінно вирішити питання дефіциту Пенсійного фонду, оскільки підходить до цього завдання надто вузько. Так, на думку голови парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталії Королевської, дефіцит Пенсійного фонду - проблема триярусна [3].

Перший ярус - це тіньова економіка, з якої не сплачуються податки. Без легалізації економіки, 50% якої знаходиться в тіні, ніколи не буде гідних пенсій і збільшення доходів бюджету. Легалізація економіки - не лише легалізація зарплат. Пропозиції уряду щодо детінізації зарплат, в які закладені винятково репресивні заходи, не вирішують проблеми. Пропоноване посилення повноважень контролюючих органів лише дасть чиновникам додаткові важелі тиску на бізнес. Отже, ростиме корупція, підприємці будуть продовжувати йти в тінь, а надходження до Пенсійного фонду – падати [3].

Другий ярус, на думку Н.Королевської, - це демографічна проблема. Діючій до жовтня 2011 року пенсійній системі – 55 років. Вона була сконструйована для суспільства з великою часткою молоді та високими темпами народжуваності. В Україні, як і інших країнах Європи, суспільство старіє [3].

1 квітня 2011 року чисельність пенсіонерів усіх категорій становила 13,8 мільйона осіб. При цьому громадян працездатного віку нараховувалося 18,4 мільйона. Тобто на одного пенсіонера припадає 1,3 людини працездатного віку.

За даними Українського інституту соціальних досліджень, 85% українців вважають, що криза в країні триває. Також 58% переконані, що їхнє майбутнє виглядає значно гірше або швидше гірше, ніж рік тому. Цей факт змушує молоді сім’ї виховувати 1, максимум 2 дитини, а це ті люди, які через 20-25 років пенсійно утримуватимуть нинішніх працюючих.

Третій ярус – це падіння економіки. Після введення в дію Податкового кодексу в Україні розпочався тренд зростання безробіття і скорочення інвестицій. А збільшення безробіття скорочує ВВП та зменшує дохідну частину бюджету та позабюджетних фондів, до яких відноситься і Пенсійний фонд [3].

Висновки. Резюмуючи, варто зазначити, що при проведенні ефективної пенсійної реформи нині необхідно враховувати такі фактори.

1. Без розвитку економіки ніколи не буде бездефіцитного бюджету Пенсійного фонду. Стимулювання підприємництва, створення умов для конкуренції дозволить створювати робочі місця. Відповідно, зростуть і відрахування в Пенсійний фонд.

Створення тільки 500 тисяч робочих місць дозволить збільшити відрахування до Пенсійного фонду на 4 мільярди гривень на рік. При цьому вся пенсійна реформа затівається заради економії 2,5 мільярда гривень на рік.

2. Пенсійна реформа не дасть ефекту, поки половина економіки знаходиться в тіні. Зокрема, компаніям повинно бути вигідно платити легальну зарплату.

В Україні одні з найвищих соціальних відрахувань. Українець платить в соціальні фонди 36% зарплати, тоді як житель США - 27%, ЄС - 19%. У результаті, близько 120 мільярдів гривень зарплат на рік видаються в конвертах.

Виведення зарплати з тіні дозволить збільшити надходження до Пенсійного фонду на 42 мільярди гривень, що майже удвічі перевищує нинішній дефіцит ПФ.

3. Бюджетні кошти повинні витрачатися на реформи, а не на проїдання. Дефіцит Пенсійного фонду повинен покриватися не за рахунок малозабезпечених, а за рахунок бюджетної економії. Необхідно скоротити витрати на утримання депутатів, чиновників, а також ліквідувати схеми розкрадання держбюджету.

Фактично запроваджена реформа не передбачає дієвого механізму зменшення надвисоких чиновницьких пенсій та спец пенсій. Оскільки, що стосується скорочення надвисоких пенсій, то запропоновано встановити максимальний розмір пенсії на рівні 12 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи із розміру прожиткового мінімуму на грудень 2010 року (734 грн.) це становить 8 808 грн., у 2011 році обмеження розміру пенсії стосуватиметься приблизно 400 осіб, які вийдуть на пенсію вперше. Але закон зворотної дії не має, тому обмеження пенсій максимальним розміром не стосується тих пенсіонерів, які оформили пенсію до 2011 року.

Іншими словами, після прийняття правок пенсійної реформи стало відомо: депутати не обмежили розміри спецпенсій, але відмовилися підвищити їх для інших за рахунок перерахунку.

Останнє, за словами деяких політиків, було вимогою Міжнародного валютного фонду.

Результат – відповідності до прийнятих правок, виключено положення прийнятого раніше законопроекту, яким з першого січня 2012 року мав бути проведений перерахунок пенсій, нарахованих із застосуванням показників заробітної плати за 2006-2008 роки на показники 2009 року.

За словами депутата від НУНС Арсенія Яценюка, мова йде про перерахунок пенсій для 10 мільйонів пенсіонерів. Ціна питання – зайвих 334 гривні кожному з них.

Доволі велика сума, якщо порівнювати із щорічними збільшеннями розміру пенсій, наприклад, як було показано вище – на 122 грн. у 2011 році, порівняно з 2010 роком, при річному показнику інфляції на рівні 35%.

4. Однією з цілей реформ повинно стати зростання соціальних стандартів. Зокрема, необхідно переглянути споживчий кошик і таким чином домогтися збільшення мінімального прожиткового мінімуму, мінімальних пенсій і зарплат.

5. Поки за тривалістю життя Україна займає 113 місце у світі, підвищувати пенсійний вік не гуманно. Робити це можна тільки після поліпшення системи охорони здоров'я.

Крім того, людям, старшим за 50 років, знайти роботу майже неможливо. Це означає, що країні потрібна система перекваліфікації. Необхідно дати людям можливість бути конкурентними на ринку праці аж до досягнення пенсійного віку.

На наш погляд, жодна реформа не матиме змісту і не буде підтримана людьми, якщо влада не почне реформи з себе. Зараз усе тримається тільки на силі страху, але репресіями не проведеш реформи і не побудуєш процвітаючу країну.

Список використаних джерел:

1. Андрусенко Н. Україні з жовтня будуть збільшені пенсійні виплати!? // Н. Андрусенко Економічна правда. – 2011. - №29/09.11 – [www.epravda.com.ua/columns]

2. Гашинський О. Суперсолідарна пенсійна реформа / Гашинський О. // Українська правда. – 2011. -№14. – С. 7-13 [електронна версія статті www.pravda.com.ua/columns/2011/07/7/6365954]

3. Королевська Н. Стара нова пенсійна реформа / Н.Королевська // Економічна правда. – 2011. - №06/09.11 – [www.epravda.com.ua/columns]

4. Пенсійна реформа. Запитання – відповіді // Офіційний веб-сайт нової пенсійної реформи [www.pensionua.if.net]

5. Тягни рядно В. Пенсійна реформа уряду: знову ... замість реформ / В. Тягнирядно // Економічна правда. – 2011. - №29/09.11 – [www.epravda.com.ua/columns]

6. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [http://www.rada. gov.ua]

7. Офіційний веб-сайт Державного комітету статистики [www.ukrstat.gov.ua]

8. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України [http://www.kmu.gov.ua]