Павленко А.С., науковий керівник:ст. викладач Бєляєва К.В.

Донецький Національний Університет Економіки і Торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Україна

Відплив капіталу з України: причини та шляхи подолання

Масштаби відпливу капіталу з України в останні роки сягнули загрозливого для національної безпеки рівня. За даними Міністерства економіки розвитку і торгівлі України, з часу проголошення незалежності з України виведено близько 30 млрд. доларів США, причому щорічний обсяг відпливу капіталу з України становить близько 1.5–2 млрд. доларів. Капітал виводиться з України різними шляхами, в тому числі й нелегальними. В рішенні Ради національної безпеки та оборони “Про заходи щодо запобігання непродуктивному відпливу капіталів за межі України” зазначалося, що основними причинами відпливу коштів є недоліки у системі державного регулювання руху капіталу та зовнішньоекономічної діяльності, які створюють сприятливий ґрунт для поширення різноманітних схем виведення капіталу із України з метою ухилення від сплати податків та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. [1]

Вивезення капіталу залишається головною проблемою для вітчизняної економіки, оскільки масштаби нелегального переміщення з роками зростають, незважаючи на боротьбу з цим явищем. Тому варто зробити ґрунтовний аналіз причин відпливу коштів з України, аби визначити шляхи й засоби протидії зростанню тіньового сектору економіки.

Дослідженням проблеми відпливу капіталу з України займався ряд вітчизняних науковців і практиків, серед яких П.В. Мельник, М.Я Азаров, Ф.О. Ярошенко, О.В. Мірошниченко, С. Аржевітін.

У теорії міжнародної протидії легалізації “брудних” грошей головним критерієм є кримінальність походження коштів. Під “брудними”розуміють гроші, отримані в результаті незаконної діяльності. Чим досконаліше законодавство, тим менше можливостей для протиправних, “тіньових”операцій. І навпаки – неврегульованість законодавства створює умови для виникнення “брудних” грошей.

Специфіка відмивання грошей в Україні (в широкому розумінні цього терміна) полягає в тому, що це явище має переважно економічне підґрунтя. Більшість доходів, які відмиваються, були отримані внаслідок ухилення від сплати податків, завищення вартості товарів, робіт, послуг (коли йдеться про їх імпорт) або її заниження (коли йдеться про експорт), операцій із землею, нерухомістю, цінними паперами. [2]

Однією з головних причин відмивання грошей та відпливу капіталу з України є надзвичайно високий ступінь корупції. Корупція виникає там, де існує диспропорція між прийнятим економічним курсом та системою регулювання, а державні чиновники мають багато повноважень і мало відповідальності. Традиційно вважають, що втеча капіталу та легалізація доходів здійснюються через офшорні зони: Віргінські Британські острови, Сейшельські, Багамські, Маршаллові острови, Острів Мен. Проте за оцінками Держфінмоніторингу, в останні роки кошти виводяться за кордон не через офшори, а через карїни Євросоюзу: Кіпр (2548 підозрілих операцій у 2005 р.), Великобританію, Німеччину. Той факт, що гроші йдуть не в офшори, а через країни Євросоюзу, свідчить про відкритість вітчизняного бізнесу, який, освоюючи комфорт не бізнес-середовище, переносить частину своєї господарської діяльності у Швейцарію, Голландію, Великобританію, на Кіпр тощо. Це підтверджується інформацією про обсяги інвестицій з нашої країни в економіки інших країн світу. У зв’язку з посиленням негативних тенденцій розвитку світової економіки у 2009–2012 рр. для України актуальним завданням залишається запровадження ефективного антикризового плану, в якому повинні знайти відображення такі чинники:

– високий вплив іноземних фінансових інституцій на національне економічне та фінансове середовище;

– загальна тенденція до посилення протекціонізму в світі;

– нарощення дефолтного потенціалу державного та корпоративного сектору України;

–надмірне наслідування Україною зарубіжного досвіду рятування фінансового сектору.

Існування корупції тісно пов'язане із впливом на прийняття рішень в економічній сфері політико-економічних груп, які не допускають системного завершення законодавчого процесу в Україні. Така ситуація потребує реформування податкового законодавства, створення сприятливого інвестиційного клімату, подолання корупції, а не лише боротьби з відпливом капіталів та «брудними» грошима.

З метою комплексного вирішення проблеми припинення відпливу капіталу та розвитку внутрішнього ринку урядом України розроблено проект Державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року. Вона спрямована на створення інституційного середовища та сприятливих умов для забезпечення розвитку добросовісної конкуренції, поліпшення підприємницького клімату, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, удосконалення організаційно-економічних засад функціонування товарних та фінансових ринків.

Програма повинна сприяти виходу України з фінансової кризи на засадах реструктуризації національної економіки, технологічної модернізації базових галузей виробництва, аграрного сектору, транспортної інфраструктури, сфери послуг, житлово-комунального господарства, що має забезпечити підвищення її адаптивності до світових викликів в умовах посилення глобальної конкуренції. [3]

Отже, щоб обмежити відплив коштів з України, необхідно передусім створити привабливий інвестиційний клімат у державі. Тоді вітчизняним інвесторам буде вигідно вкладати капітали в економіку своєї країни. Механізми стримування відпливу капіталу повинні бути спрямовані на його репатріацію, а не на боротьбу з легалізацією коштів, вивезених за межі України.

Література

1.Рішення Ради національної безпеки та оборони «Про заходи щодо запобігання непродуктивному відпливу капіталів за межі України», введене дію Указом Президента України від 17.03.2009 року № 216/2009.

2. Концепція подолання корупції в Україні “На шляху доброчесності”, схвалена Указом Президента України від 11 вересня 2010 року № 742/2010.

3. Онуфрик М.С. Порівняльний аналіз податкових систем і податкового навантаження країн – членів ЄС та України // Економіка та держава. — 2006.– № 11. С. 14–17.