Татунь І.А.,Шевчук Л.П

Вінницький торговельно-економічний інститут

ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ КОШТОРИСУ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

Становлення ринкових відносин в Україні зумовлює удосконалення механізмів управління бюджетними установами. Бюджетні установи та організації забезпечують виконання покладених на державу функції. Місією суб'єктів господарювання бюджетної сфери є задоволення соціальних, культурних та інших потреб суспільства. Актуальним завданням бюджетної системи є удосконалення механізму формування та реалізації кошторису бюджетних установ. Важливу роль в управлінні діяльністю бюджетних установ відіграють раціональна організація та методика обліку й аналізу результатів виконання кошторису [1].

Питанням державного фінансового контролю виконання кошторисів бюджетних установ присвячено багато наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів таких як Атамас П.Й., Бутинець Ф.Ф., Пизенгольц М.З., Можаева О.В., Колеватова О.А., Пинейчева Т.А., Шевчук О.А. та інших.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації - є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Основні вимоги щодо порядку складання, розгляду, затвердження і виконання кошторисів установ і організацій, які утримуються за рахунок засобів бюджету, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 „Про затвердження порядку складання, розгляду затвердження і основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ"[2].

Велике значення має контроль за правильністю складання кошторису доходів і видатків, так як саме він є передумовою забезпечення дисципліни витрачання бюджетних коштів, підвищення ефективності використання державних ресурсів.

Перевірка дотримання законодавства при складанні і виконанні кошторису по суті є одним з найважливіших контрольних заходів.

Передусім ревізори встановлюють, чи має бюджетна установа затверджений кошторис на відповідний рік і перевіряють його на відповідність «Порядку складання, розгляду, затвердження та основним вимогам до виконання кошторисів бюджетних установ».

Зокрема ревізори зобов’язані визначити:

-  чи мав право відповідний орган влади затверджувати кошторис конкретної бюджетної установи;

-  чи відповідає сума надходжень із загального фонду бюджету, зазначена в кошторисі, даним лімітної довідки про бюджетні асигнування, доведеної до головного розпорядника чи розпорядника нижчого рівня Мінфіном, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим чи місцевим фінансовим органом;

-  чи підтверджено дохідну частину спеціального фонду кошторису розрахунками доходів за всіма їх джерелами;

-  чи враховано у видатковій частині кошторису об’єктивну потребу в коштах, виходячи з основних виробничих показників і контингенту, які встановлено для бюджетної установи, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм та окреслених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді;

-  чи забезпечено першочергово бюджетними коштами видатки на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установи;

-  чи обґрунтовано показники видатків у кошторисі відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації;

-  чи правильно визначено видатки спеціального фонду кошторису [2].

Водночас під час перевірки правильності складання та затвердження кошторису перевіряють: чи складено та затверджено разом з кошторисом (на підставі лімітної довідки) план асигнувань і штатний розпис установи; чи відповідає чисельність працівників установи до визначеного фонду оплати праці, а інші видатки –до інших встановлених асигнувань таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.

Наступним етапом перевірки кошторису бюджетної установи є перевірка дотримання законодавчих вимог щодо виконання кошторису. У цій частині методами контролю досліджується, чи проводить бюджетна установа свою діяльність винятково в межах асигнувань, затверджених кошторисом і планом асигнувань, за наявності витягу, доведеного органом Державного казначейства, що підтверджує відповідність цих документів даним казначейського обліку.

Кінцевим етапом перевірки кошторису бюджетної установи є перевірка достовірності даних, внесених у звіт про його виконання.

Зокрема перевіряється, чи дотримано розпорядником бюджетних коштів терміну подання фінансової звітності та чи відповідають дані, наведені у цій звітності, даним бухгалтерського обліку[3].

Для підвищення ефективності контролю над виконанням кошторисів бюджетних установ та зниження рівня правопорушень доцільне виконання контролюючими органами наступних рекомендацій: внесення пропозицій у законодавчі органи відносно удосконалення системи контролю бюджетних установ на основі розроблених законопроектів; проведення роз’яснювальних робіт серед персоналу установ відносно застосування на практиці нових та змінених положень нормативно-правових актів; надання достатньої уваги навчанню і підготовці кадрів, підвищенню їх кваліфікації.

Література:

1. Бюджетний кодекс України від 21.06.01 р. №2542-111 // Відомості ВРУ. - 2001. - №37-38, ст. 189.

2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.2002 № 228 // Офіційний вісник України. - 2002.- № 9. - С.101-103.

3. Гуцалюк Л.П.Організація перевірок використання бюджетів усіх рівнів / Л.П.Гуцалюк // Фінанси України. - 2009. - № 7. - С.27-33.