Экономические науки / 4. Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Бейба О.А., Скакун Л. А.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Оцінка інвестиційної привабливості регіонів

Інвестиційну привабливість досліджували на рівні підприємств і на регіональному рівні такі вітчизняні науковці, як П.Ю. Бєлєнький, І.А. Бланк, Є.І. Бойко, В.М. Геєць, М.І. Долішній, С.М. Злупко, М.І. Мельник, О.М. Ястремська та багато інших. Інвестиційна привабливість регіону це такий набір характеристик розвитку економіки певної галузі певного регіону (критеріїв інвестиційної привабливості), який схиляє інвестора до вкладання коштів у підприємства цієї галузі [1].

Причинами, що зумовлюють концентрацію інвестиційних ресурсів та джерел інвестування в одних регіонах, а з іншого боку, слабкі позиції з інвестиційної діяльності та незначну інвестиційну привабливість в інших, є:

– високий податковий і адміністративний тиск на бізнес, який намагається конкурувати, а не отримувати ренту. На нашу думку, надходженню інвестицій в економіку України та її регіонів сприятиме: вдосконалення нормативно-правової бази, яка буде направлена на зменшення податкового навантаження на суб’єктів господарської діяльності, фінансовою платформою функціонування яких є як внутрішній капітал, так і зовнішній; усунення прогалин та колізій в законодавстві;

– зниження рівня фондовіддачі;

– вузькість внутрішнього ринку, викликана розподілом суспільного продукту;

– відсутність фактично більшості ринкових інститутів – корпоративного сектору, ринку цінних паперів, ринку землі, ринку нерухомості;

– відтік трудових ресурсів та капіталу із одних місцевостей на користь інших (передусім великих міст). З метою обмеження впливу даного негативного фактора запропонуємо механізм компенсуючих заходів, що ґрунтується на обмеженні його впливу шляхом використання наявних позитивних факторів у регіоні, зокрема таких: наявність потенційно прибуткових і вже сформованих об’єктів для капіталовкладень; вільних сегментів ринку; розвинена структура банківського ринку та ринку кредитного капіталу; забезпеченість регіону робочою силою й кваліфікованими кадрами; розроблення й упровадження регіональних програм із метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій в економіку регіону; сприятливі кліматичні умови, родючі ґрунти, зручне положення відносно джерел сировини й палива тощо.

– неопрацювання органами місцевої влади механізмів складання інвестиційного портрета території;

– нестача оперативної інформації і внаслідок цього нерозвиненість зв’язків між суб’єктами ринку [2].

Інвестиційна привабливість – це характеристика доцільності щодо інвестування у нього в термінах здійснення інвестиційної діяльності з максимальним ефектом за мінімальних витрат. Але привабливість виробничо-господарських структур для інвесторів не може бути досягнута лише завдяки факторам її внутрішнього стану, оскільки її територіальна належність, а саме – сприятливість інвестиційного клімату держави (регіону) також впливають на рух і спрямування капіталу [2].

Інвестиційна привабливість є узагальнюючою характеристикою переваг і недоліків окремих напрямів і об’єктів з позиції конкретного інвестора. Під час дослідження цих характеристик формується рівень інвестиційної привабливості певних галузей економіки.

Водночас інвестиційна привабливість регіонів – це інтегральна характеристика окремих регіонів країни з позицій ефективності здійснення у них інвестиційної діяльності.

Управління інвестиціями та управління інвестиційною привабливістю− дві сторони управління інвестиційним процесом. Різниця лише в тому, хто виступає ініціатором: інвестор або органи управління. Здійснюючи цільове інвестування з формування стратегії діяльності, цілеспрямованості розподілу ресурсів і надійності системи управління, інвестор підвищує тим самим інвестиційну привабливість об’єкта для себе і для інших інвесторів.

В основу моделі оцінки інвестиційного клімату регіону повинні бути покладені такі основні мотиви:

− свідомий вибір даної моделі був обумовлений ситуацією, що створилася в економіці: глобалізацією, зміною технологічного укладу, потребами населення, які зростають, і обмеженням інвестиційних ресурсів.

− досягнення науково-технічного прогресу відкрили небачені раніше можливості застосування більш досконалих дій, що дозволяють використовувати різні поєднання наявних у розпорядженні можливостей при отриманні максимального ефекту.

− побудова теоретико-методологічних положень та методичного інструментарію з позиції системного підходу, який розкриває взаємозв’язок і взаємовплив характеристик інвестиційного процессу [3].

Враховуючи, що для інвестора самий значимий показник − прибутковість вкладеного капіталу та ризики, пов’язані з цим вкладенням, для оцінки інвестиційної привабливості та управління інвестиційним процесом пропонується модель, що включає дві складові:

1) економічну − оцінює ступінь прибутковості інвестованих коштів;

2) ризикову − оцінює сукупний ризик, пов’язаний з розглянутою соціально-економічною системою.

Отже, узагальнюючи існуючі методики, оцінку і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів варто здійснювати за такими параметрами:

• рівнем загального економічного розвитку регіону;

• рівнем розвитку інвестиційної інфраструктури;

• демографічною характеристикою;

• рівнем розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури;

• ступенем безпеки інвестиційної діяльності в контексті законодавства, екології тощо.

Державне регулювання регіонального розвитку здійснюється на основі створення нормативно-правової бази загальнодержавного масштабу та відповідних їй соціально-економічних програм. Метою їх реалізації має стати організація виробництва в масштабах країни, розв’язання загальнодержавних екологічних і соціальних проблем, організація міжрегіональних та міждержавних економічних зв’язків. Регіональні органи управління реалізують механізм регіональної політики на локальному рівні шляхом оптимізації використання місцевих ресурсів, раціоналізації функціонування господарств, вирішення місцевих проблем економічного, соціального, екологічного характеру.

У дослідженні інвестиційної привабливості певного регіону потрібно враховувати такі чинники: загальноекономічний розвиток регіону, економіко-географічний розвиток виробничої інфраструктури, демографічне становище, розвиток ринкових відносин і комерційної інфраструктури, інвестиційний ринок.

Література:

1. Андел І. В. Рейтингова оцінка інвестиційної привабливості галузей економіки регіонів з урахуванням фінансових показників функціонування підприємств // науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.4. – С. 172 – 179.

2. Кирик Л. В. Проблеми дослідження інвестиційної привабливості регіону // Сталий розвиток економіки. – 2010. – №1. –С. 104 – 107.

3. Малинська О. О. Формування моделі оцінки інвестиційного клімату регіону та особливості її використання // Сталий розвиток економіки. – 2011.– №1. – с. 146 – 149.