Зімич А. С.

Науковий керівник: Попадюк О.В.

«Проблеми безробіття в Україні»

Буковинська державна фінансова академія

В умовах переходу України до ринкової економіки та кризових явищ, які спіткали її за останні роки, проблема безробіття стала однією з головних. Безробіття – це таке соціально-економічне явище, коли частина економічно активного населення не може знайти застосування своїй робочій силі і стає «зайвою» [4].

На сьогодні, за даними ООН, кожний третій працездатний у світі, не має роботи взагалі або має сезонний чи випадковий заробіток.

Чим вищий рівень безробіття, тим нижчий рівень соціально-економічного розвитку. Тому бачимо, що дана тема є досить актуальною для дослідження, адже визначивши певні фактори, які спричиняють безробіття, знайшовши шляхи його подолання, ми зможемо підвищити загальний рівень розвитку країни.

Актуальність дослідження проблем безробіття засвідчують публікації провідних вітчизняних економістів, серед них можна виокремити праці таких українських учених і публіцистів: Галкін Л. І.[1], Заярна Н.М. [2], Майсюра О.М. [4], Левчук Г.В.[3], Севрюкова А.Р.[6], Попрозман Н. В.[5] і інші.

Безробіття – один із головних соціальних ризиків, що підстерігає людину у сучасному суспільстві. Усі причини виникнення безробіття в Україні можна поділити на групи відповідно до рівнів суспільних відносин:

1. На міжнародному рівні – низька конкурентоспроможність економіки, її надмірна відкритість і слабкий державний захист внутрішнього ринку, відсутність національних пріоритетів розвитку, неефективна участь у процесах регіональної економічної інтеграції, дезорієнтація курсу зовнішньоекономічної політики.

2. На макрорівні: системна криза, трансформаційний спад, структурні зрушення, деіндустріалізація, інституційні деформації, тонізація економіки, маргіналізація певних верств населення.

3. На макрорівні: криза праці та системи менеджменту, поглиблення відчуження найманих працівників від праці і власності.

4. На особистісному рівні: зниження рівня освіти та кваліфікації, не сформованість нових ціннісних орієнтирів та ринкової мотивації [2].

Як бачимо причин незайнятості може бути безліч. Так, у 2011 році за січень-червень зареєстровано 432,4 тис. осіб безробітних з них:

- зі змінами в організації виробництва та військовослужбовці, звільнені за скороченням чисельності або штату без права на пенсію (7 тис. осіб);

- звільнені за власним бажанням (66,1 тис. осіб);

- випускники навчальних закладів (19,7 тис. осіб);

- не зайняті з інших причин (310,0 тис. осіб);

- особи, які не були зайняті з різних причин більше 1 року (75,6 тис.осіб) [7].

Справедливо буде зазначити, що розвиток української економіки протягом 2000-2008 рр. мав позитивну динаміку. Це відобразилося у прирості ВВП України, що відповідно позначилося на ринку праці: спостерігається зменшення чисельності безробітного населення (за методологією МОП) у середньому на 9,3 %, частка вивільнених з економічних причин – на 5,3 %, середньої тривалості незайнятості в країні від 23 до 9 місяців. Значної шкоди Україні завдала світова фінансова криза, яка найбільшого розмаху набула в 2008 році. Рівень безробіття в даний період становив 844,9 тис.осіб. Кількість зареєстрованих безробітних по Україні на 1 грудня 2010 р. становила 544,9 тис. осіб, що на 13,3 тис. осіб більше, ніж кількість безробітних станом на 1 грудня 2009 р. (531,6 тис. oсіб) [7].

Рис. 1 Динаміка безробіття в Україні за 2008-2011рр [7].

Деякі вчені вважають безробіття важливим стимулятором активності працюючого населення, але у реальному економічному житті – це велике суспільне лихо. Воно призводить до найтяжчих негативних соціально-економічних наслідків (рис. 2).

Рис. 2 Негативні наслідки безробіття [6].

Отже, безробіття призводить до соціальної напруги і погіршення рівня життя людей, заподіює економічні, демографічні та соціальні втрати для суспільства. Але загалом його вплив на економічне та соціальне життя суперечливий: крім негативних і важких наслідків, потрібно зазначити і низку позитивних моментів, які слугують умовою зростання виробництва, появи нових підприємств, підвищення дисципліни та ефективності праці зайнятих.

Позитивні наслідки безробіття:

- підвищення соціальної цінності робочого місця;

- зростання соціальної значущості та цінності праці;

- створення резерву робочої сили для структурної перебудови економіки;

- стимулювання підвищення інтенсивності та продуктивності праці.

Для підсилення впливу цих наслідків потрібно поступово нарощувати обсяги виробництва; сприяти внутрішньому та зовнішньому інвестуванню; збільшити державні витрати на стимулювання зростання виробництва; комплексно застосувати заходи з обмеження безробіття на усіх рівнях управління; надавати пріоритетної ролі заходам з попередження безробіття; посилити значення спеціальних інститутів, покликаних реалізовувати напрямки державної політики зайнятості на усіх рівнях; налагодити зв’язки та запозичети досвід відповідних організацій близького та далекого зарубіжжя з питань регулювання безробіття; підвищити рівень підготовки та мотивації праці працівниківників [3].

Тобто виходячи із сучасних реалій, конкретні заходи мають бути гнучкими, досить різноманітними та мати економічний і соціальний ефект. Саме такий підхід потрібно покласти в основу подальшої парадигми розвитку і регулювання соціально трудових відносин. Усі заходи з регулювання безробіття мають сприяти підвищенню ефективності формування і використання людського капіталу в умовах інноваційно-інституціональних змін.

Список використаних джерел:

1. Гальків Л. І. Втрати людського капіталу України: чинник безробіття / Л. І. Гальків // Економіка і регіон. - 2009. - №2. - С. 110-113.

2. Заярна Н.М. Причини безробіття в різних умовах економічного розвитку України та методи його подолання/ Н.М. Заярна // Науковий вісник НЛТУ. – 2011. – Вип.21.2. – С. 196-200.

3. Левчук Г. В. Сучасні пробдеми, тенденції та аналіз безробіття населення в Україні / Г.В. Левчук // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2009. - №3. – С. 74-79

4. Майсюра О. М. Безробіття та наслідки його впливу на економіку України / О. М. Майсюра // Економіка та держава. - 2010. - №8. - С. 60-62.

5. Попрозман, Н. В. Теоретико-методологічні засади аналізу зайнятості та регулювання безробіття в ринкових умовах / Н. В. Попрозман // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №12. - С. 239-242.

6. Севрюкова А.Р. Вплив безробіття на суспільство та його соціально-економічні наслідки / А.Р.Севрюкова // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. - №2. – С. 309-313

7. Державний комітет статистики України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/control/ukв/localhles/display/operativ/operativ 2011.