Экономічні науки/ 6.Маркетинг і менеджмент

Кузьменко Н.О.

Научний керівник: к.е.н., доцент Германчук А.М.

Донецький національний університет економіки та торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Особливості управління персоналом в умовах ринку

Актуальність вивчення питання процесу управління персоналом в умовах ринку зумовлена тим, що вітчизняний сучасний ринок характеризується високим рівнем конкуренції, при чому найчастіше конкурувати доводиться з іноземними фірмами. Проблеми перехідного періоду, політична нестабільність в країні та відсутність підтримки уряду ще більше поглиблюють проблему фірм в нашій державі. Але врятувати ситуацію можна за допомогою професійного управління не тільки фінансовими складовими підприємств, але й за рахунок правильного та ефективного управління персоналом . І як свідчить досвід найуспішніших фірм світу, насправді якісне управління людськими ресурсами дає змогу впевнено триматися у конкурентній сфері.

На сучасному етапі вивченням проблематики з управління персоналом займаються: Балабанова Л.В., Сардак О.В., Виханський О.С., Наумов А.І., Гусева Є.П., Кузнецов В.І. та інші.

Процеси управління людьми здійснювались у всіх цивілізаціях і різних соціумах. Управління персоналом - це специфічна функція управлінської діяльності, головним об'єктом якої є люди, що входять в певні соціальні групи, трудові колективи.

У практичній діяльності українських фірм останнім часом дедалі ширше запроваджується стратегічне планування. При цьому при розробці стратегічних планів розвитку підприємства визначаються найважливіші пріоритети кадрової політики, завдання та напрямки їх досягнення. Таким чином, основні пріоритети кадрової політики підприємства на певний тривалий період є важливим компонентом стратегічного плану розвитку підприємства. В стратегічному плані підприємства визначаються такі складові кадрової політики, як визначення якісного складу персоналу, критеріїв підбору співробітників, структури і штатного розкладу підприємства, напрямків підвищення кваліфікації окремих категорій співробітників.

Для більш чіткої організації системи управління персоналом на підприємстві розробляють концепцію управління персоналом, шо деталізує напрямки кадрової політики, які прийняті в стратегічному плані розвитку підприємства.

Організаційну ефективність або її недолік можна визначати, розглядаючи такі критерії та показники, як: задоволеність працівника, кількість гострих конфліктів, скарг та інше. У фірмі повинні враховуватися усі виникаючі як позитивні, так і негативні моменти і по кожному з них після аналізу повинні прийматися відповідні рішення. У більшості організацій ефективність управління вимірюється балансом таких характеристик як: досягнення поставлених цілей, ефективне використання можливостей персоналу, приплив і збереження висококваліфікованих і зацікавлених службовців

Керівники, що успішно ведуть справу, усвідомлюють, що людські ресурси заслуговують на увагу, тому що вони є важливим чинником при прийнятті стратегічних управлінських рішень, які визначають майбутнє фірми.

Існують відпрацьовані механізми управління персоналом, але у вітчизняних керівників не вистачає досвіду, часу, а іноді просто бажання для того, щоб проводити кадрову політику, що враховує інтереси всього персоналу фірми це веде до виникнення проблем і розбіжностей між керівником і підлеглими.

Процеси, що протікають в організації, відображають динаміку організаційної системи. У той же час ці процеси самі повинні бути керованими. Управління персоналом в умовах ринку як організаційний процес є ключовим процесом. Побудова управлінських рішень дозволяє організувати роботу найбільш ефективним чином у відповідності зі сформованою ситуацією. Існують різні стилі управління, використання яких також носить ситуаційний характер.

Ухвалення рішення відіграє центральну роль у сукупності всіх процесів управління. Всі інші процеси як би розвертаються довкола нього. Сам цей процес може протікати по-різному. Однак при цьому він обов'язково проходить усі стадії й етапи, що йому притаманні як організаційному процесу.

Підводячи підсумки, можна відзначити, що вітчизняні керівники повинні більш ґрунтовно підходити до питань управління персоналом. Необхідно постійно розвивати систему наймання, навчання і мотивації персоналу, перетворити її в професійно працюючий, чіткий механізм, такий же, як система збуту чи постачання на підприємстві.

Література:

1. Балабанова Л.В., Сардак О.В. «Організація праці менеджера». Підручник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: ВД «Професіонал», 2007. – с.345.

2. Виханский О.С., Наумов А.И. «Менеджмент». К.; «Гардарика»2001р.-с.57.

3. Менеджмент. (Учебно-метод. компл.) Гусева Е.П. (ЕАОИ; 2008, с.211.)

4. Менеджмент. (Учебное пособие) Ильенкова С.Д., Кузнецов В.И. (МФПА, 2003, с.43.)