Экономика/Управление трудовыми ресурсами

Міщенко Аліна

Харківський національний економічний університет

Підходи до оцінки та аналізу забезпеченості підприємства трудовими ресурсами

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами та їх раціональне використання є важливим фактором підвищення ефективності виробництва. Аналіз використання трудових ресурсів спрямований на забезпечення повної занятості персоналу підприємства, продуктивності праці, створення нормальних умов для роботи працівників та підвищення рівня оплати праці.

Основні об’єкти аналізу трудових ресурсів представлені на рис. 1 [1].

Рис. 1. Об’єкти аналізу трудових ресурсів

Структура проведення аналізу трудових ресурсів представлена на рис. 2 [1].

Рис. 2. Структура проведення аналізу трудових ресурсів

Аналіз слід починати з оцінки трудового потенціалу підприємства та тих змін, що відбулися в ньому за період, що аналізується. Під оцінкою персоналу звичайно розуміють цілеспрямоване порівняння певних характеристик (професійно-кваліфікаційного рівня, ділових якостей, результатів праці) працівників з відповідними параметрами, вимогами, еталонами.

Якісна оцінка трудових ресурсів персоналу підприємства визначається ступенем професійної та кваліфікаційної придатності його працівників для виконання цілей підприємства і визначених ними робіт. На даний момент немає єдиного розуміння якості праці та якісної складової персоналу, однак виділимо основне коло параметрів або характеристик, що визначають якість праці:

а) економічні (складність праці, кваліфікація працівника, галузева приналежність, умови праці, виробничий стаж);

б) особистісні (дисциплінованість, наявність навичок, сумлінність, оперативність, творча активність);

в) організаційно-технічні (привабливість праці, насиченість устаткуванням, рівень технологічної організації виробництва, раціональна організація праці);

г) соціально-культурні (колективізм, соціальна активність, загальнокультурний і моральний розвиток) [2].

Таким чином, якісна оцінка трудових ресурсів підприємства є підсумковим показником, пов’язаним зі здатністю та схильністю робітника до праці, станом здоров’я, тобто всім тим, що відбиває фізичний та психологічний потенціал, з обсягом загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, що визначають здатність до праці певної кваліфікації [3].

Для удосконалення аналізу трудових ресурсів підприємства доцільно використовувати множинну кореляційно-регресійну модель, що характеризується високою надійністю та дає підставу для її практичного використання. Вона дозволяє встановити залежність економічного показника від кількох факторів.

Використовуючи програмний продукт «Statgraphics Plus 5.1» був проведений аналіз, в результаті якого було отримано наступне рівняння:

у = 0,244099 + 0,627766 х₁ – 0,202284 х₂ + 0,00654094 х₃ – 0,0188873х_4,

де у – продуктивність праці; х₁ – питома вага активної частини основних виробничих фондів; х₂ – питома вага робочих в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу; х₃ – середня тривалість робочого дня; х₄ – трудомісткість продукції.

Серед досліджуваних факторів, що впливають на продуктивність праці найбільший позитивний вплив на результативний показник спостерігається з боку фактора х₁ – питомої ваги активної частини основних виробничих фондів, а найбільший негативний – зі сторони фактора х₂ – питомої ваги робочих в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу. Крім цього, зі збільшенням середньої тривалості робочого дня продуктивність праці підвищується на 0,00654094 тис. грн. / особу, а при зростанні трудомісткості продукції її рівень знижується на 0,0188873 тис. грн. / особу. Розрахований коефіцієнт множинної кореляції R = 99,9176 показує, що між чотирма визначеними факторами й результативним показником існує достатньо щільний зв'язок. Коефіцієнт множинної детермінації R² = 99,9002 свідчить про те, що варіація продуктивність праці на 99,9% зумовлюється факторами, введеними в кореляційно-регресійну модель. Це означає, що вибрані фактори суттєво впливають на досліджуваний показник. Слід відмітити, що для поглиблення економічного аналізу, доцільним буде збільшення кількості суттєвих факторів, що вводяться в модель, та побудова багатофакторних рівнянь регресії з використанням сучасних методів і засобів обчислювальної техніки.

За рахунок підвищення значень деяких показників, а саме: питомої ваги активної частини основних фондів та її фондовіддачі, середньої тривалості робочого року, питомої ваги робочих у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, а також використання виявлених резервів підприємству вдасться підвищити продуктивність праці, що позитивно позначиться на ефективності його діяльності в цілому.

1. Література: 1) Азаренков Г. Ф. Економічний аналіз. Навчальний посібник. Ч. 3 / Г.Ф. Азаренков, З. Ф. Петряєва, Г. Г. Хмеленко. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2004. – 248 с.; 2) Левченко О. І. Якість трудового потенціалу як визначальна умова конкурентоспроможності робочої сили / О. І. Левченко // Україна: аспекти праці, 1999. – №6. – С. 29–34.; 3) Дулесов А. Н. Методи оцінки ефективності трудового потенціалу промислового підприємства / А. Н. Дулесов // Вісник Оренбурзького державного університету. – 2006. С. 26–31.