Науковий керівник: Михайловська О.В.

Паскар В.В.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Якісні параметри інформації та їх роль в управлінні транснаціональною корпорацією

Постановка проблеми. Ще не так давно, вчені визначали 4 основні фактори виробництва: праця, земля, капітал та підприємницький хист. Сьогодні ж жоден економіст не піддасть сумніву той факт, що інформація стала одним із провідних факторів виробництва. Саме відсутність необхідної інформації є основною причиною прийняття неоптимальних рішень, а інформаційна асиметрія може призвести до суттєвої зміни ринкових позицій підприємств. Такого стрімкого прогресу якого було досягнуто в інформаційній сфері не відбулося в жодній галузі людської діяльності. При цьому, саме транснаціональні корпорації є головними користувачами та рушіями цього прогресу. Тому дослідження ролі інформаційних потоків та особливостей управління ними міжнародними корпораціями сьогодні є актуальним як ніколи.

Метою роботи є визначення ролі якісних параметрів інформації в управлінні ТНК, та окреслення специфічних проблем в інформаційній сфері з якими практично не стикаються дрібні та середні підприємства, що працюють на національному ринку.

Аналіз публікацій. Інформацію як глобальний фактор конкурентоспроможності міжнародних корпорацій у своїй однойменній статті досліджувала О. Хитра [2]. Аналіз кількісних і якісних характеристик інформації в державному управлінні проводив М.І. Олійченко [4], визначенням складу якісних характеристик управлінської інформації та їх ознак у системі контролінгу на підприємстві займалися О.М. Вакульчик та В.В. Дрей [1] та багато інших.

Не вирішена раніше частина проблеми. Дослідженню інформації та її ролі у суспільному житті присвячено досить багато публікацій. Проводяться дослідження також економічної інформації та її ролі в економіці, однак, на нашу думку дуже мало уваги приділяється визначенню значимості якісних параметрів інформації для діяльності ТНК та супутніх інформаційних проблем таких корпорацій.

Результати дослідження. Поняття «інформація» є дуже багатозначним. З одного боку це відомості про навколишній світ і процеси що відбуваються в ньому, з іншого - це нові знання, які отримує споживач у результаті сприйняття і переробки певних відомостей. А російський вчений Юзвішин І.Й. визначає інформацію як фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурах Всесвіту.

Інформаційні технології розвиваються швидше за технології фізичної обробки. Вартість накопичення, управління та передавання інформації швидко падає, у той час як можливості інформаційних технологій розширюється. Операції на які кілька десятиліть назад витрачалися дні та години сьогодні можуть бути здійсненні за кілька секунд.

Внаслідок такого стрімкого розвитку, величезні обсяги інформації стали доступними навіть звичайним користувачам комп’ютерів із доступом до мережі інтернет. А уявіть із якими обсягами інформації доводиться працювати топ-менеджерам материнської компанії ТНК. Однак лише незначна частина таких відомостей несе певну користь для їх одержувача, тому сьогодні гостро постає питання інформаційного шуму – відомостей які сприймаються користувачем, але не несуть для нього ніякої користі.

Корисність інформації визначається її прагматичним аспектом. Користувача цікавить тільки та інформація, яка важлива для ухвалення рішень. Для здобуття саме корисної інформації інформаційні системи побудовані із застосуванням принципу відбору інформації, що означає її попередній аналіз після збору і сортування на дані, які є потенційною інформацією і на ті, що такими не є [4] .

Сьогодні на пошук необхідної інформації часто витрачається більше часу, ніж на її опрацювання. Проблеми інформаційного шуму повністю уникнути неможливо, однак негативний ефект від неї можна суттєво зменшити, якщо використовувати спеціалізовані видання, де висвітлюються конкретні питання або замовляти певні види досліджень, які дозволять отримати рідкісні та корисні відомості про об’єкт дослідження із низьким рівнем інформаційного шуму.

Ще одним якісним параметром інформації є її достовірність. Інформація вважається достовірною, якщо вона відображує реальні факти без перекручувань. Для того щоб інформація мала таку властивість, вона повинна бути отримана з якісних джерел та бути сформована неупереджено на високому професійному рівні [1].

Управлінські рішення, прийняті на основі недостовірної інформації в масштабах ТНК можуть призвести до збитків у мільярди доларів. Ступінь достовірності інформації корелює із ризиком прийняти неоптимальне рішення, при чому залежність між даними явищами є обернено пропорційною. Тому витрати часу та коштів на підтвердження інформації, як правило, є обґрунтованими.

Наступною якісною характеристикою інформації, яка в чомусь перекликається із достовірністю, але все ж розглядається окремо є об’єктивність інформації, яка також може вплинути на її цінність та результативність управлінського рішення. Інформація вважається об’єктивною, якщо вона не залежить від будь-якої думки. Об’єктивність інформації втрачається у результаті опрацювання її суб’єктом. Це означає, що найбільш об’єктивна інформація існує тільки у момент її виникнення, і чим більше вона опрацьовується різними суб’єктами, тим менш об’єктивною вона є [1]. В межах ТНК рівнів обробки інформації значно більше, ніж на локальному підприємстві, що може суттєво вплинути на ступінь об’єктивності отримуваної материнською компанією інформації. Для вирішення цієї проблеми необхідно розробляти таку систему звітності філій, у якій особиста думка менеджерів чітко відділена від об’єктивної інформації.

Оптимальність прийняття управлінського рішення залежить від трьох основних об’єктивних чинників: кваліфікації менеджера, достатності інформації та її достовірності. Кваліфікація менеджерів не є предметом дослідження даної статті, роль достовірності інформації вже була нами розглянута, тому проаналізуємо вплив наявності чи відсутності необхідної інформації на діяльність ТНК.

Відсутність деяких важливих елементів інформації знижує практичну користь від її використання, тобто знижує ступінь досягнення управлінської мети. Повнота інформації – це якісна ознака, що характеризує інформацію як достатню для прийняття рішення. Повною можна назвати таку інформацію, яка абсолютно відповідає запиту споживача, тобто така інформація не повинна мати недоліків, викликати потребу в уточненнях [1].

Знати та врахувати все при прийнятті управлінського рішення неможливо, тому усі без винятку менеджери працюють в умовах інформаційної невизначеності, однак саме ступінь такої невизначеності може стати вирішальним фактором у конкурентній боротьбі. Маючи у розпорядженні більше необхідної інформації за конкурентів і приймаючи на її основі оптимальніші рішення, можна з легкістю зайняти лідируючі позиції в галузі.

В питанні інформаційної забезпеченості ТНК мають величезні переваги. По-перше, за рахунок великих розмірів, ТНК можуть з легкістю замовляти різні дослідження, скуповувати патенти на ноу-хау. По-друге, наявна в ТНК інформація може бути єдиною базою даних і використовуватися різними філіями. За рахунок обміну інформацією між філіями дослідження здійснені однією із них не потрібно повторювати іншим, що суттєво здешевлює витрати на пошук інформації. По-третє, не кожна організація може дозволити собі впровадження Системи підтримки прийняття рішень (СППР) – набору програмного та апаратного забезпечення, що дозволяє полегшити та оптимізувати здійснення вибору між різними альтернативами в умовах невизначеності, через велику вартість таких систем. ТНК при потребі може навіть профінансувати розробку власної СППР.

Із поняттям інформаційної забезпеченості тісно пов’язано поняття інформаційної асиметрії – різний рівень інформованості суб’єктів економічної діяльності. Асиметрія у зовнішніх інформаційних потоках може стати джерелом суттєвих конкурентних переваг. Щодо внутрішніх інформаційних потоків, то тут інформаційна асиметрія є основою усіх принципал-агент конфліктів. Поняття принципал-агент конфлікту виникло в часи коли функції власності та управління розподілилися і почали здійснюватися різними суб’єктами. Суть такого конфлікту в тому, що інтереси замовника і інтереси виконавця не завжди збігаються. В межах ТНК такі конфлікти можуть мати кілька різновидів:

1. Замовником є акціонери компанії, а виконавцем – топ менеджери материнської компанії. Інформаційна асиметрія в такому випадку порівняно незначна: акціонери при потребі можуть з легкістю перевірити отриману інформацію.

2. Замовник і виконавець – працюють в межах одного структурного підрозділу. Тут інформаційна асиметрія при належному контролі також є не досить високою і така проблема є типовою для усіх підприємств, що працюють в межах національного ринку.

3. Замовником є материнська компанія, а виконавцем – філія. Тут ступінь інформаційної асиметрії може бути досить суттєвим. Це найбільш проблемне поле внутрішніх потоків інформації в ТНК, яке може стати причиною суттєвих перевитрат коштів. Перевірити обґрунтованість витрат та достовірність отриманої звітності від філії, що знаходиться в іншій країні досить проблематично чим можуть скористатися не надто віддані своїй компанії працівники. В такому випадку необхідно достатньо уваги приділяти відбору персоналу та налагодити якісну систему контролінгу на підприємстві. Так, наприклад, введення автоматизованої та комп’ютеризованої системи ведення обліку та документації та підключення такої системи до єдиної бази даних всієї ТНК суттєво ускладнить підробку звітності та надсилання недостовірних даних.

Наступним якісним параметром інформації є її своєчасність - формування інформації у визначені терміни, що забезпечує її оперативність, своєчасність і корисність [3]. Необхідна та достовірна інформація подана несвоєчасно може повністю втратити свою корисність і перетворитися на звичайний інформаційний шум. Інформація стає неактуальною та перетворюється на інформаційний шум у двох випадках:

1. Коли рішення, для якого така інформація була потрібна уже прийняте. Наприклад, інформація про наявність дешевших та якісніших верстатів на ринку після здійснення закупівлі уже не є важливою.

2. Коли зміни які треба зробити не встигнуть бути проведені. Відомості про суттєві коливання на валютному чи фінансовому ринку можуть принести величезні прибутки, але отримання такої інформації за хвилину до зміни курсів, якщо на здійснення будь-якої трансакції часу потрібно більше, ніж хвилина є уже не суттєвим, і її достовірність та необхідність не допоможуть її ефективно використати.

Саме тому необхідно докласти максимум зусиль для організації своєчасного збору і швидкої переробки та передачі інформації в межах ТНК між філіями та між філіями і материнською компанією.

Ще одна проблема пов’язана із інформаційними потоками міжнародної корпорації, з якою практично не стикаються підприємства, що працюють в межах однієї національної економіки – це порівнянність даних. Стандарти обліку та вимоги до звітності у різних країнах суттєво розходяться, і філія ТНК, яка працює в даній країні зобов’язана вести облік відповідно до вимог законодавства країни її розміщення. З іншого боку, топ менеджери материнської компанії, які здійснюють координацію та управління усіма філіями не можуть порівняти ефективність діяльності та визначити області пріоритетного фінансування, за непорівнянними даними звітності, складеними за нормативами різних країн.

Для вирішення даної проблеми в межах ТНК розробляється власна система показників та звітності, методика складання якої відповідає міжнародним нормам або нормам країни материнської компанії. Таку звітність окрім основної зобов’язані вести усі філії корпорації і у встановлений час надсилати до материнської компанії. Крім того, визначається мова, на якій буде складатися така звітність, як правило, це англійська. Ведення двох наборів звітності для компанії виражається у додаткових затратах праці, які можна перевести у грошовий еквівалент, а також підвищення кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу філій.

Висновки. Інформація сьогодні стала одним із провідних факторів виробництва. Саме концентрація в межах транснаціональної корпорації великих обсягів інформаційних ресурсів виводять діяльність ТНК на якісно новий рівень і надають нові можливості.

Основними якісними параметрами інформації є її корисність, достовірність, об’єктивність, достатність та своєчасність. Низька достовірність або необ’єктивність суттєво підвищує ризик виникнення неочікуваних результатів від прийняття рішення, недостатність – знижує оптимальність такого рішення, а несвоєчасність взагалі перетворює достовірну та достатню інформацію на інформаційний шум. Досить важливим на сьогодні є поняття інформаційної асиметрії яка у зовнішніх інформаційних потоках може стати джерелом суттєвих конкурентних переваг, а у внутрішніх потоках - основою усіх принципал-агент конфліктів.

Найбільші дві проблеми в галузі інформаційного забезпечення ТНК, з якими практично не стикаються суб’єкти, що діють в межах однієї країни – це необхідність забезпечення порівнянності даних та недопущення розвитку принципал-агент конфліктів між філіями та материнською компанією. Ефективне вирішення таких програм дозволить суттєво скоротити витрати корпорації та підвищити якість прийнятих управлінських рішень.

Література

1. Вакульчик О.М. Визначення складу якісних характеристик управлінської інформації та їх ознак у системі контролінгу на підприємстві / О.М. Вакульчик, В.В. Дрей // Механізм регулювання економіки Т.1. – 2009. - №4. – С. 79-87

2. Хитра О. Інформація як енергетичний фактор глобальної конкурентоспроможності міжнародних корпорацій / О. Хитра // Журнал європейської економіки: Т8. част. 3. – С.305-323.

3. Приходько Н.С. Економічний аналіз Ч.1. Теорія економічного аналізу / Н.С. Приходько, Р.І. Стеців, І.І. Стеців, Н.П. Штепа / Навч. посібник. – Львів: вид-во Львіської КА, 2004. – 168 с.

4. Олійченко І.М. Аналіз кількісних і якісних характеристик інформації в державному управлінні / І.М. Олійченко [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://www.rusnauka.com/12_KPSN_2010/Gosupravlenie/63253.doc.htm