Економічні науки/

Кеверо Людмила

Науковий керівник : Урбан В.В.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Професійно значущі якості менеджерів

Вступ

Практично будь-яка сфера комерційної діяльності так чи інакше пов'язана з керівником фірми. Тому, для успішного функціонування підприємства необхідним є професійно підготовлений управлінець, якому притаманна ціла низка якостей та властивостей. Для того, щоб визначити найголовніші фахові риси, важливі для сучасного успішного, цивілізованого та культурного керівника, використовується оцінка його ділових якостей.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій

Питанням оцінки ділових якостей керівників підприємств та ефективності їх роботи присвячені праці таких учених, як Н. В. Степаненко [4, 12], Н.В. Ушенко [5, 220], Ю.П. Бачинська [1, 72], Н.І. Єфімченко [2, 59],

П.В. Пузирьова [3, 159].

Мета

Однак, слід зазначити, що незважаючи на важливість даного питання, воно не отримало в економічній науці належного висвітлення та розробки. Саме тому мета нашого дослідження – визначити основні ділові якості керівників фірми, менеджерів, а також на основі порівняльного аналізу встановити найважливіші з них.

Виклад основного матеріалу

Менеджери — категорія працівників, які професійно здійснюють управління людьми, вони відповідальні за отримання результатів від конкретних зусиль інших людей, котрі працюють як індивідуально, так і об'єднані в групи чи організації [1, 72].

Сучасні менеджери стикаються з різноманітними цікавими й суперечливими ситуаціями. Звичайний виконавець працює 60 робочих годин на тиждень, виконує величезний обсяг замовлень за зміну; стикається з наростанням складності внаслідок глобалізації, внутрішньої конкуренції, урядового тиску та регулювання відносин з акціонерами. Швидкі зміни, непрогнозовані зриви, великі та малі проблеми ще більше ускладнюють завдання. Робота менеджера непередбачувана та самостверджувальна, вона вимагає творчості [2, 59].

Робота менеджера ніяк не вкладається в якусь одну площину й потребує від особи володіння широким колом навичок. Усі навички поділяються на три категорії: концептуальні, людські й технічні.

Концептуальні — це пізнавальні властивості людини сприймати організацію як єдине ціле й водночас чітко вирізняти взаємозв'язки між її частинами. До таких навичок належать мислення менеджера, його вміння опрацьовувати інформацію, яка надходить, а також здатність планувати. Менеджер повинен уявляти собі як роль окремого відділу в організації, так і місце організації в галузі, суспільстві та більш широкій діловій структурі, соціальному середовищі.

Під людськими навичками розуміють здатність менеджера працювати з людьми та з допомогою людей, а також уміння ефективно взаємодіяти в ролі члена команди. Вони виявляються в тому, як менеджер ставиться до працівників: як стимулює їх, допомагає їхній діяльності й координує її, подає приклад, як він спілкується та розв'язує конфлікти.

Технічні навички — це спеціальні знання та вміння, необхідні для виконання виробничих завдань. Це навички використання методів, технологій, обладнання, необхідних для виконання конкретних функцій, таких як дослідження й розробки, виробництво й фінанси. Володіння менеджера технічними навичками зумовлене наявністю професійних знань, аналітичних здібностей і вміння правильно застосувати інструментальні та інші засоби для розв'язання проблем у конкретній галузі.

Якості менеджера – це узагальнені, найбільш стійкі характеристики, які робить вирішальний вплив на управлінську діяльність. Це дуже складні в психологічному плані освіти, що залежать від безлічі факторів: особливостей характеру, структури особистості, її спрямованості, досвіду, здібності, умов діяльності[3, 160].

Талант менеджера визначається багатьма психологічними якостями, які є професійно важливими. Багатогранний характер управлінської діяльності накладає своєрідний відбиток і на особистісні характеристики менеджера.

Професійно важливі якості менеджера розглядаються на трьох рівнях:

- на рівні завдань діяльності менеджера;

- на поведінковому рівні;

- на рівні властивостей особистості.

Організаторські якості – це наслідки прояву ряду психологічних властивостей особистості.

Найбільш важливими є:

1. Вибірковість – здатність адекватно, без спотворення відображати психологію організації;

2. Самокритичність – здатність бачити недоліки у вчинках і діях інших людей і своїх вчинках;

3. Контакт – здатність встановлювати вплив на інших людей;

4. Здатність пред'являти адекватні вимоги в залежності від особливостей ситуації до організаторської діяльності, тобто потреба в її виконанні, заряджати своєю енергією інших людей, активізувати їх;

5. Цілеспрямованість – вміння поставити чітку і ясну мету, яку потрібно досягнення;

6. Гнучкість – здатність реально оцінювати обставини, адаптуватися до них, не змінюючи, при цьому принципових позицій;

7. Працездатність – здатність тривало виконувати роботу з високою ефективністю;

8. Наполегливість – вольова властивість особистості, що виявляється в наполегливому прагненні досягти свідомо поставленої мети;

9. Самостійність – здатність здійснювати діяльність, спираючись на власні можливості без чужої допомоги;

10. Дисциплінованість – підпорядкування встановленому порядку, уміння налагоджувати і підтримувати дисципліну в колективі;

11. Ініціативність – вміння діяти енергійно, здатність висувати ідеї і намічати шляхи їх втілення [5, 222].

Загальною основою розвитку менеджера як фахівця і як компетентного управлінця є інтелектуальні якості. Інтелект може виступати чи не виступати як фактор успішності менеджера в залежно від того, які ресурси менеджера - інтелектуальні або комунікативні включені в його діяльність.

Суттєве значення мають для діяльності менеджера комунікативні якості:

- здатність до кооперації та групової роботи;

- поведінкові орієнтації при вирішенні конфліктних ситуацій;

- соціальна компетентність при реалізації своїх цілей.

Менеджер в свій діяльності постійно здійснює три виду спілкування:

а) субординаційне, або спілкування при взаємодії керівника і підлеглих;

б) службово-товариське – це спілкування між керівниками-колегами;

в) дружнє – це спілкування на основі морально-психологічних норм взаємовідносин.

Залежно від конкретної ситуації і цілей, важливо точно застосувати той чи інший стиль спілкування. Якщо менеджер володіє навичками спілкування, то йому легко встановлювати ділові контакти. Вміння встановлювати ділові контакти, розташовувати до себе людей залежить від манери поведінки. Гарні манери допомагають швидко адаптуватися в будь-якій обстановці, спрощують налагодження контактів, розширюють можливості впливати на людей [2, 60].

Мотиваційно-вольові якості:

· орієнтація на досягнення, прагнення мати, рішучість, довіру до себе;

· сумлінність, увагу, порядність, чесність, точність, визнання з боку оточуючих;

· свобода, самовизначення, відкритість;

· компетентність (компетентність, балакучість, товариськість, готовність до обговорення, сила переконання, чарівність, дружнє ставлення до організації, впевнена манера тримати себе).

У літературі з психології менеджменту можна зустріти ряд праць вчених що вивчають менеджера і підприємницькі якості, потенціал яких залежить від уміння передбачати і швидко оцінювати ситуацію розрахувати можливі результати, уміння розумно ризикувати. Найбільш важливою якістю менеджера є стійкість до стресу. Стійкість до стресів - це здатність протистояти сильним негативних емоційних впливів, що викликають високу психічну напруженість, оскільки діяльність менеджера протікає в умовах значних психологічних навантажень [4, 13].

Висновки

Таким чином, в умовах ринкової економіки менеджер – спеціально підготовлений керівник - професіонал, що забезпечує рішення статутних завдань організації й націлений на множення прибутку.

Менеджери – це люди, зайняті керуванням, які зобов'язані забезпечити ефективне використання й координацію всіх ресурсів організації (сировини, матеріалів, капіталу, праці, технічних систем і т.п. ) для досягнення її цілей. Тому їм необхідно:

· знати, як планувати, організувати й управляти організацією й людьми;

· знати й уміти застосовувати технологію управлінських робіт;

· знати особливості тієї організації, у якій вони працюють (її мети, політику, історію, сильні й слабкі сторони, роль у галузі, культуру й т.п.).

Тому, можемо сказати, що менеджер – це чи не найважливіша людина в організації чи підприємстві, адже від його рішень залежить весь процес робити, він визначає основну стратегію і тактику підприємства, тому він повинен володіти всіма якостями керівника перерахованими вище, для того щоб підприємство чи організація працювали ефективно і прибутково.

Використана література:

1. Бачинська Ю.П. Особисті чинники успішної діяльності конкурентоспроможного менеджера/ Ю.П. Бачинська//Вісник КІБІТ. – 2008. -№2 – С. 72-74.

2. Єфімчук Н.І. Культура етикету керівника, наука спілкування/ Н.І. Єфімчук// Вісник. – 2009. С. 59-60.

3. Пузирьова П.В. Базові підходи до формування принципів і методіві управління персоналом підприємства/ П.В.Пузирьова//Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. - №6. – С. 158-162.

4. Степаненко Н.В. Особливості становлення професійно значущих якостей майбутніх менеджерів / Н.В. Степаненко//Вісник КІБІТ.- 2008. №2 – С. 12-14.

5. Ушенко Н.В. Науково-теоретичні засади якості трудового життя персоналу підприємства/Н.В. Ушенко// Формування ринкових відносин в Україні. – 2011.№4- С. 219-225.